Дослідження основних тенденцій у здійсненні банківськими установами активних операцій. Визначення сутності кредитного ризику, зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на нього. Класифікація кредитного портфеля та формування резервів під кредитні ризики.
Аннотация к работе
Нездойминога О. Є., кандидат економічних наук Полтавська державна аграрна академіяРозглянуто класифікацію кредитного портфеля банку та охарактеризовано категорії кредитних операцій за рівнем кредитного ризику й відповідні норми відрахувань до резерву під кредитні ризики банків України. Ключові слова: кредитні операції, кредитний портфель банку, кредитний ризик, резерв під кредитні ризики, метод регулювання кредитними ризиками. Створення банком внутрішніх резервів кредитних ризиків за рахунок його доходів та забезпечення прибутковості діяльності є взаємозалежними і водночас протинаправленими процесами, що потребують наразі дослідження. Кредитні операції - це вид активних операцій банків, повязаних із наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняття зобовязань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, надане в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу) [3]. Положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» № 23 від 25 січня 2012 року визначає також операції, за якими банк не здійснює формування резервів, а саме: - кредитними операціями між установами в системі одного банку (для банків із 100 % іно-земним капіталом - за розрахунками з материнською компанією, якщо ця компанія має кредитний рейтинг не нижчий, аніж «інвестиційний клас»);кредитний ризик є незначним і становить два відсотки чистого кредитного ризику кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить пять відсотків чистого кредитного ризику кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором виконання зобовязань із боку позичальника/контраґента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька й становить 50 відсотків чистого кредитного ризику імовірність виконання зобовязань, за якими з боку позичальника/контраґента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня; ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними. Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків від непогашеної позичальниками заборгованості за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим і формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість [4]. Визначаючи розмір резерву, комерційні банки здійснюють класифікацію виданих кредитів і депозитів та оцінюють кредитні ризики з урахуванням таких чинників: фінансового стану позичальника; стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості; рівня забезпечення кредитної операції. Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями банк визначає чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) за кожною окремою кредитною операцією зважується на встановлений коефіцієнт резервування (табл. Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями: оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку); стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та інших платежів з обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг; рівень забезпечення кредитної операції [4].
Список литературы
1. Дробніцька О. Р. Проблемні кредити банків: сучасний стан та можливості управління ними через процес секюритизації активів / О. Р. Дробніцька // Інноваційна економіка. - 2013. - № 6(44). - С. 267-272.
2. Журавка Ф. О. Методичні аспекти ?бліку
- методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля банку.
До методів управління ризиком окремого кредиту належать: - аналіз кредитоспроможності позичальника; - аналіз та оцінка кредиту;
- контроль за наданим кредитом і станом застави.
Особливість перелічених методів полягає у необхідності їх послідовного застосування, по-скільки одночасно вони є етапами процесу кредитування. Якщо на кожному етапі перед кредитним працівником поставлено завдання мінімізації кредитного ризику, то правомірно розглядати етапи процесу кредитування як методи управління ризиком окремої позички.
Методи управління ризиком кредитного портфеля банку: - диверсифікація; - лімітування;
- створення резервів для відшкодування втрат за кредитними операціями комерційних банків;
- секюритизація.
Проведені дослідження доводять, що повне уникнення кредитних ризиків, навіть у разі застосування максимально можливої кількості методів їх регулювання, неможливе. У цьому питанні, на нашу думку, вирішальну роль відіграє так званий «людський» чинник, тобто кваліфікованість персоналу кредитного відділу банку (освіта, досвід, професійні та індивідуальні якості в роботі).
Виснвок. Дане дослідження доводить, що процес формування резервів під кредитні ризики є досить важливою частиною формування кредитної політики банків у цілому й потребує врахування багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів і відповідального підходу з боку фахівців та керівництва. Суттєвим механізмом забезпечення прибутковості діяльності комерційного банку є розробка дієвого механізму управління кредитними ризиками, що полягає в застосуванні відповідних організаційно-економічних, методологічних, інформаційних, законодавчих і контрольних методів регулювання, і, безумовно, кваліфікованого персоналу.
ф?рмування та вик?ристання резервів за міжбанківськими кредитами [Електронний ресурс] / Ф. О. Журавка. - Режим доступу : http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1776
3. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 7 грудня 2000 р. України
162 № 3 • 2014 • ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії
ЕКОНОМІКА
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.
4. Мисак Г. Методологічні особливості обліку резервів під кредитні ризики банків / Г. Мисак // Вісник Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. - 2007. - № 92. - С. 15-17.
5. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.
6. Постанова Правління НБУ «Про затвердження «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями» № 23 від 25 січня 2012 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/z0231-12.
7. Синки Дж. Мл. Управление финансами в комерческом банке : пер. с англ. / Синки Дж. Мл. - М. : Catallaxy, 1994. - 820 c.
8. Формування резервів під кредитні операції банку в умовах фінансової кризи [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rusnauka. com/6_PNI_2013/Economics/1_130261.doc.htm
9. Хімчук Г. О. Резерви на можливі витрати по позичках у банківській діяльності [Текст] / Г. О. Хімчук // Економіка : Наукові праці. - Том 99. - Вип. 86. - К., 2007. - С. 57-60.
№ 3 • 2014 • ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії 163