Ознайомлення з результатами порівняльного аналізу механізмів формування адиктивної поведінки в традиційному та християнсько зорієнтованому підходах. Розгляд сфери діяльності християнсько орієнтованої психотерапії - духовно-моральної поведінки людини.
Аннотация к работе
~ 52 ~ ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка ISSN 1728-3817Стаття присвячена проблемі психічних залежностей людини у парадигмі християнсько зорієнтованої психотерапії, де адикція постає як пристрасть, моральна вада, хвороба душі людини. Представлено основні пристрасті, характерні людині Доводиться, що потураючи своїм пристрастям, людина розплачується власним здоровям. Ще Аристотель визначав пристрасть як один з провідних мотивів поведінки людини, вказуючи, що те, в силу чого ми здійснюємо вчинок, є прагнення, яке буває трьох видів: пристрасне бажання, порив, хотіння. Мелехов, директор Державного науково-дослідного інституту психіатрії Міністерства охорони здоровя СРСР, розмірковуючи над співвідношенням в людині тілесного, душевного і духовного, прийшов до висновку, що крайніми гіпертрофованими проявами пристрастей (гордість перетворюється в манію величі, слабодухість в патологічні тривогу і страх, гнів у неконтрольовану агресію), спричинених гріховністю людини, ураженням її духу, який є вищою "частиною" душі є психічні захворювання [6]. В християнсько зорієнтованій психологічній парадигмі пристрасть (залежність) розглядається як моральна вада, патологічне явище в поведінці, хвороба душі людини.