Стан слухової функції в пацієнтів на фоні хронічних захворювань нирок. Будова кісткової тканини скроневої кістки хворих з остеопоротичним синдромом. Принципи діагностики порушень слухової функції при остеопорозі та відновлення функції слуху у хворих.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИРобота виконана в ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Попович Василь Іванович, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології з курсом хірургії голови та шиї Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гусаков Олександр Дмитрович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології доктор медичних наук, професор Яшан Олександр Іванович, Тернопільський державний медичний університет ім. Захист відбудеться “27” жовтня 2011 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.611.01 в Державній установі «Інститут отоларингології ім. проф.Діагностика та лікування розладів слуху залишається важливою проблемою сучасної оториноларингології. У звязку із великою частотою розладів слуху, заходи по боротьбі із приглухуватістю Всесвітньою організацією охорони здоровя (ВООЗ) включено до спеціальної програми, яка направлена на радикальну боротьбу з найбільш поширеними в сучасному світі порушеннями. Статистичні дані свідчать про те, що в Україні понад 3 млн. осіб мають різні дефекти слуху та мовлення, що повязані із захворюванням органа слуху або ж із різними змінами організму людини (Заболотний Д.І. і співав., 2007). Не існує достатньо обєктивних даних про характер ураження слухового апарату при остеопорозі, що викликаний гіперпаратиреозом, та особливості відновлення слухової функції в таких пацієнтів. Мета дослідження: Покращити ефективність діагностики та лікування порушень слуху у хворих із остеопорозом на підставі оцінки інформативності різних методів дослідження слухової функції.ІІА підгрупу склали 56 пацієнтів із термінальним ступенем ХНН, що перебували на програмному гемодіалізі (ГД) та не мали на момент обстеження виражених проявів уремічного синдрому. IIB групу склали 15 пацієнтів із декомпенсованим гіперпаратиреозом (рис. Проте, на відміну від пацієнтів першої групи пацієнтів другої групи обєднував спільний чинник, здатний впливати на слуховий аналізатор - остеопоротичний синдром, який проявлявся зниженням рівня кальцію крові - 1,86±0,27 ммоль/л у ІІА групі та підвищенням у IIB - 3,09±0,48 ммоль/л, підвищенням показників фосфору - 1,95±1,98 ммоль/л, лужної фосфатази - 2274,3±1017,7 ммоль/лс, паратгормону - 954,95±753,99 пг/мл (рис.2). Втрата кісткової маси пацієнтів групи становила 41-45%, що відповідає остеопорозу і зустрічалась у 38 (76,6%) хворих IIB клінічної групи, та у 11 (73,3%) осіб ІІА групи. На частоті 1000 Гц підвищення порогу слуху по кістковій та повітряній провідності від 11 до 20 ДБ мало місце у 10 (17,9%) осіб, від 21 до 30 ДБ - у 11 (19,6%) осіб, від 31 до 40 ДБ - у 16 (28,6%) обстежених осіб, в середньому на 15,5 ДБ (10,0;31,0).У хворих із хронічними захворюваннями нирок та проявами хронічної ниркової недостатності спостерігаються розлади слухової функції різного типу та вираженості в залежності від домінуючих патологічних синдромів. Діагностика типу розладу слуху дозволяє встановити домінуючий чинник патогенезу та вибрати методику відновлення слухової функції. У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок, що супроводжуються уремічним синдромом, спостерігається переважно сенсоневральний тип приглухуватості, викликаний впливом продуктів обміну на внутрішнє вухо. У пацієнтів із декомпенсованим гіперпаратиреозом, після проведеного комплексного лікування, яке включало оперативне втручання (видалення аденоми паращитовидної залози), спостерігається достовірне покращення слухової функції (р<0,05), що проявляється зниженням порогів слуху на 15-20 ДБ або їх нормалізацією. У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок визначення типу приглухуватості за допомогою клініко-інструментального дослідження дозволяє виявити домінуючі механізми розвитку розладів слуху: уремічний чи остеопоротичний.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У хворих із хронічними захворюваннями нирок та проявами хронічної ниркової недостатності спостерігаються розлади слухової функції різного типу та вираженості в залежності від домінуючих патологічних синдромів. Діагностика типу розладу слуху дозволяє встановити домінуючий чинник патогенезу та вибрати методику відновлення слухової функції.
1. У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок, що супроводжуються уремічним синдромом, спостерігається переважно сенсоневральний тип приглухуватості, викликаний впливом продуктів обміну на внутрішнє вухо. Зниження слуху спостерігається на високих частотах у середньому на 15-20 ДБ. Величина зниження слуху залежить від ступеня уремії.
2. У пацієнтів із нефрогенним остеопорозом спостерігається сенсоневральна, кондуктивна чи змішана форма приглухуватості в залежності від тяжкості гіперпаратиреозу, на початкових стадіях якого превалюють явища сенсоневральної приглухуватості. Внаслідок прогресування проявів ураження кісткових елементів слухового аналізатора діагностично значимою стає кондуктивна форма приглухуватості, яка проявляється втратою слуху на низьких частотах.
3. У пацієнтів із декомпенсованим гіперпаратиреозом, спостерігається приглухуватість кондуктивного або змішаного типу, спричинена змінами в кістковому та нервовому компонентах слухової системи. Підвищення порогів слуху відбувається по всій тон-шкалі в середньому на 25-30 ДБ.
4. У пацієнтів із декомпенсованим гіперпаратиреозом, після проведеного комплексного лікування, яке включало оперативне втручання (видалення аденоми паращитовидної залози), спостерігається достовірне покращення слухової функції (р<0,05), що проявляється зниженням порогів слуху на 15-20 ДБ або їх нормалізацією.
5. При радіологічному дослідженні в більшості (83,1%) обстежених пацієнтів виявлено остеопоротичні та остеосклеротичні зміни у пірамідах скроневих кісток. Ці зміни проявляються одночасним поєднанням осередків спонгіозу та склерозу, звуженням та склерозуванням стінок каналів нервів, внутрішнього слухового проходу, нерівномірністю просвіту півколових каналів. Виявлені за допомогою компютерної томографії зміни в пірамідах скроневих кісток співставимі із ознаками системного остеопорозу при проведенні двофотонної рентгенівської денситометрії. Тому, останню можна розглядати як діагностичний метод підтвердження остеопоротичного ґенезу прогресуючої приглухуватості в пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок.
6. У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок визначення типу приглухуватості за допомогою клініко-інструментального дослідження дозволяє виявити домінуючі механізми розвитку розладів слуху: уремічний чи остеопоротичний. При приглухуватості невизначеного ґенезу діагностичну цінність має визначення рівня кальцію та паратгормону крові, двофотонна рентренівська денситометрія та, при потребі, спіральна компютерна томографія скроневих кісток.
7. Методика відновлення слуху пацієнтам із остеопорозом залежить від домінуючого чинника розвитку приглухуватості. Пацієнтам із розладами слуху внаслідок декомпенсованого гіперпаратиреозу рекомендоване комплексне лікування з оперативним втручанням (видалення пухлин паращитовидних залоз) дозволяє покращити слухову функцію.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У хворих із хронічними захворюваннями нирок при скаргах на порушення слуху на початковому діагностичному етапі необхідно проводити стандартне клініко-фізіологічне дослідження слухової функції для визначення домінуючої причини розвитку приглухуватості та визначення тактики лікування.
2. Двостороння приглухуватість нейросенсорного типу при хронічній нирковій недостатності, яка характеризується збільшенням порогів звукосприйняття на високих частотах в середньому на 15-20 ДБ, здебільшого зумовлена уремічним синдромом і може спостерігатись на ранніх стадіях нефрогенного остеопорозу. Для виключення остеопоротичного ґенезу такої приглухуватості необхідно визначити рівень кальцію, фосфору та паратгормону крові. Зменшення проявів уремії під впливом лікування позитивно впливає на слухову функцію таких пацієнтів внаслідок зменшення токсичного впливу на систему сенсорного аналізатора.
3. Двостороння приглухуватість кондуктивного або змішаного типу при хронічних захворюваннях нирок, яка характеризується збільшенням порогів звукосприйняття по всій тон-шкалі в середньому на 25-30 ДБ, зумовлена переважно розвитком остеопорозу. Для визначення ступеня розвитку остеопорозу та виду гіперпаратиреозу необхідно проводити визначення рівня кальцію, фосфору та паратгормону крові та двофотонну рентгенівську денситометрію. При необхідності визначення особливостей ураження піраміди вискової кістки таких пацієнтів доцільне проведення компютерної томографії.
4. У випадку розвитку двосторонньої приглухуватості внаслідок нефрогенного остеопорозу із компенсованою формою гіперпаратиреозу для запобігання прогресуванню порушень слуху в пацієнтів рекомендовано проводити консервативне лікування препаратами кальцію та вітаміну Д3.
5. У випадку розвитку двосторонньої приглухуватості внаслідок остеопорозу при декомпенсованій формі гіперпаратиреозу необхідно проводити комплексне лікування, що включає оперативне втручання з приводу видалення пухлини паращитовидної залози.
Список литературы
1. Александрук Н.В. Функція слухового аналізатора у хворих із нефрогенним гіперпаратиреозом // Ліки України плюс. - 2010. - № 4. - С.32-34. (Здобувачеві належить аналіз даних літератури, відбір і клінічне дослідження хворих, аналіз отриманих даних, підготовка статті до друку).
2. Александрук Н.В. Зміни функції слуху при нирковій недостатності / Галицький лікарський вісник. - 2011. - № 1. - С. 111-115. (Здобувачеві належить аналіз даних літератури, відбір і клінічне дослідження хворих, аналіз отриманих даних, підготовка статті до друку).
3. Александрук Н.В. Гіперпаратиреоз- асоційована втрата слуху / Попович В.І., Кравець В.П. // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - № 1. - С. 1-5. (Здобувачеві належить аналіз даних літератури, відбір і клінічне дослідження хворих, аналіз отриманих даних, підготовка статті до друку).
4. Александрук Н.В. Порушення кісткового обміну - як причина приглухуватості. / Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2011. - № 2. - С. 81-89. (Здобувачеві належить аналіз даних літератури, підготовка статті до друку).
5. Пат. № 84286 Україна, С2 А61В17/00. Спосіб видалення аденоми паращитовидної залози / Александрук Н.В., Попович В.І.; заявник Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України. - № а 2005 09084 ; заявл. 26.09.2005 ; опубл. 10.04.2007, Бюл. № 4.
6. Попович В.І. Нова методика хірургічного видалення аденоми паращитовидної залози / Александрук Н.В., Гаврилюк В.М., Легун О.М. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2005. - № 3-с. - С. 413. (Здобувачеві належить ідея дослідження, відбір хворих, статистична обробка матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, написання роботи).
7. Александрук Н.В. Особливості порушення слухової та вестибулярної функції при остеопоротичних станах / Попович В.І., Легун О.М., Кравець В.П., Оріщак Д.Т., Кудерська Н.М. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - Київ. - 2005. - № 5-с. - С.168-169. (Здобувачеві належить набір та обстеження пацієнтів, аналіз результатів обстеження, підготовка тез до публікації).
8. Попович В.І. Особливості порушення слуху при остеопорозі / Оріщак Д.Т., Александрук Н.В., Легун О.М., Кравець В.П. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - Київ. - 2005. - № 3-с. - С.351-352. (Здобувачеві належить аналіз даних літератури, підготовка тез до публікації, обстеження хворих).
9. Александрук Н.В. Особливості порушення слухової функції при остеопоротичних станах / Попович В.І // Український морфологічний альманах. - 2006. - Том. 4. - № 2. - С. 115-116. (Здобувачеві належить аналіз даних літератури, підготовка тез до публікації, обстеження хворих).
10. Попович В.І. Післяопераційний гіпокальціемічний криз / Александрук Н.В., Боцюрко В.І., Гаврилюк В.М., Ванченко В.М., Сапіжак І.В. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - Київ. - 2006. - № 3-с. - С.155. (Здобувачеві належить аналіз даних літератури, підготовка тез до публікації, лікування пацієнтів та його аналіз).
11. Александрук Н.В. Візуалізація поворотного нерва при ендокринній хірургії шиї / Попович В.І. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - Київ. - 2006. - № 5-с. - С.82. (Здобувачеві належить відбір та клінічне обстеження хворих, аналіз даних дослідження, підготовка тез до друку).
12. Александрук.Н.В. Остеопороз асоційована втрата слуху / Попович В.І., Кудерська Н.М., Легун О.М. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - № 5-с. - С. 7-8. (Здобувачеві належить аналіз даних літератури, відбір і клінічне дослідження хворих, аналіз отриманих даних, підготовка тез до друку).
13. Александрук Н.В. Динаміка слухової функції при комплексному лікуванні остеопорозу / Попович В.І., Легун О.М., Кравець В.П., Кудерська Н.М. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - № 3-с. - С. 13-14. (Здобувачеві належить аналіз даних літератури, відбір і клінічне дослідження хворих, аналіз отриманих даних, підготовка тез до друку).