Вивчення поширеності, клінічних та електрофізіологічних особливостей порушень ритму серця у вагітних. Аналіз критеріїв сучасного прогнозування виникнення порушень системної гемодинаміки, а також розвитку або збільшення симптомів серцевої недостатності.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ПОРУШЕННЯ РИТМУ СЕРЦЯ У ВАГІТНИХ: ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРОГНОЗУВАННЯ, ЛІКУВАННЯРобота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор М.Горького МОЗ України, професор кафедри внутрішніх хвороб та загальної практики - сімейної медицини. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Захист дисертації відбудеться “14” квітня 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім.Порушення ритму серця (ПРС) складають 11-37 % усіх випадків кардіальної патології у вагітних і є однією з провідних причин їх звернення за кардіологічною допомогою (Gei Рядом авторів наводиться думка, що наявність ПРС у вагітних у більшості випадків не впливає на прогноз перебігу та наслідків гестації (Page R.L. et al., 2002; Wolbrette D., 2003), у той час як інші дослідники вважають за можливе збільшення ризику серцево-судинних ускладнень у вагітних із ПРС (Крючкова О.Н. и соавт., 2000; Мелліна І.М. і співавт., 2001; Siu S.C. et al., 2000; Ferrero S. et al., 2004). Оцінити особливості ехокардіографічних параметрів, показників варіабельності ритму серця, психометричних параметрів вегетативного статусу, рівнів естріолу, прогестерону, кортизолу в сироватці крові та на цій підставі встановити фактори ризику розвитку порушень ритму серця під час гестації. Уперше встановлено фактори ризику розвитку ПРС при вагітності на підставі використання комплексу клінічних та інструментальних методів (24-годинного моніторування ЕКГ, ехокардіографії, оцінки показників варіабельності ритму серця, психометричного дослідження вегетативного статусу). Вперше за допомогою багатофакторного логістичного регресійного аналізу встановлено критерії прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень (порушень системної гемодинаміки, а також розвитку або збільшення симптомів серцевої недостатності) у вагітних із ПРС, на підставі яких розроблена шкала визначення ризику розвитку відповідних ускладнень.Екстрагенітальна патологія в досліджуваних вагітних була представлена переважно серцево-судинними захворюваннями (уроджені і придбані вади серця - у 7,8 % і 18,2 % вагітних відповідно, постміокардитичний міокардіофіброз - у 8,7 %, пролапс мітрального клапану - у 8,7 %, артеріальна гіпертензія - у 9,6 %), патологією вегетативної нервової системи (синдром вегетативної дисфункції, що супроводжував різні невротичні та тривожні розлади, соматоформну дисфункцію вегетативної нервової системи) - у 24,4 %, а також захворюваннями інших органів і систем. У пацієнток, в яких була необхідна корекція виявлених ПРС, оцінювалася можливість ізольованого застосування немедикаментозних заходів, або їх сполучення з протиаритмічними препаратами, для яких існує достатній досвід безпечного застосування при вагітності - метопрололу у дозуванні 25-100 мг на добу або етацизіну у дозуванні 75-200 мг на добу (Крючкова О.Н. і співавт., 2000; Elkayam U., 2001; Wolbrette D., 2003; Ferrero S. et al., 2004). Метопролол або етацизін разом з немедикаментозними заходами призначалися за наявності у вагітних клінічно значущих структурних змін серця і/або потенційно несприятливих ПРС. З метою виявлення факторів ризику виникнення ПРС у вагітних, критеріїв прогнозування розвитку у вагітних із ПРС серцево-судинних ускладнень, а також оцінювання факторів, що впливають на ефективність застосування різних режимів корекції ПРС застосовувалися однофакторний і багатофакторний логістичний регресійний аналіз, а також побудова й аналіз характеристичних кривих (Hosmer D., Lemeshow S., 2000; Tabachnick B., Fidell L., 2001; Zhou X et al., 2002). У нашому дослідженні в 60,0 % вагітних із ПРС були передіснуючі серцево-судинні захворювання, у 17,4 % - ПРС мали місце на тлі синдрому вегетативної дисфункції, а в інших 22,6 % пацієнток наявність ПРС не було повязано з наявністю будь-яких супутніх захворювань.У дисертації проведене теоретичне узагальнення і досягнуте рішення наукової задачі - у вагітних з порушеннями ритму серця при проспективному спостереженні визначено особливості і встановлено фактори ризику виникнення порушень ритму серця, розроблено критерії прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень, обґрунтовано вибір оптимальної лікувальної тактики. Виявлено особливості, що можуть сприяти розвиткові порушень ритму серця у вагітних: збільшення розмірів камер і товщини стінок серця, збільшення маси міокарда лівого шлуночка, переважання симпатичного тонусу, висока частота синдрому вегетативної дисфункції, високі рівні ситуативної й особистісної тривожності. Встановлено фактори ризику розвитку порушень ритму серця у вагітних: наявність порушень ритму серця до вагітності, серцевої недостатності і синдрому вегетативної дисфункції, а також збільшення індексу розміру лівого передсердя.