Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикаційПорушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій - Автореферат
Вміст свинцю в крові, аорті, печінці, серці та нирках щурів після введення ацетату свинцю. Зміни показників обміну оксиду азоту в організмі дослідних тварин. Вплив свинцю на скоротливу функцію судинної стінки на препаратах ізольованого сегменту аорти.
Аннотация к работе
Державна установа „ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ” Апихтіна Олена Леонідівна УДК 546.81 615.9 616.13 - 084:001.5 Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій 14.02.01. Робота виконана в Державній установі „Інститут медицини праці АМН України” Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, академік АМН України, член-кореспондент НАН України Трахтенберг Ісак Михайлович, Державна установа „Інститут медицини праці АМН України” завідувач лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Яворовський Олександр Петрович Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця проректор з навчальної роботи, завідувач кафедри гігієни праці та профзахворювань доктор медичних наук, професор Соловйов Анатолій Іванович Державна установа „Інститут фармакології та токсикології АМН України” завідувач відділу експериментальної терапії Захист відбудеться „15” вересня 2008 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 Державної установи „Інститут медицини праці АМН України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75) З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи „Інститут медицини праці АМН України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75) Автореферат розісланий „14” серпня 2008 р. Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Україна належить до країн із високим рівнем захворюваності на АГ - у 34% дорослих чоловіків підвищений рівень АТ (Свищенко Е.П., 2001). При цьому в останні десятиліття відмічається тенденція до раннього розвитку серцево-судинної патології у осіб молодого та середнього віку, що обумовлює значні соціально-економічні втрати (Кундиев Ю.И., 1981; Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М., 2007). На даний час важкі метали є одними із пріоритетних забруднювачів виробничого і навколишнього середовища, які негативно впливають на здоров’я населення, найбільш токсичним серед них є свинець (Трахтенберг И.М., 2001), який у 1980 році був визнаний ВООЗ одним із глобальних забруднювачів. В Інституті медицини праці на протязі трьох останніх десятиліть проводились експериментальні і клінічні дослідження по вивченню впливу важких металів на серцево-судинну систему. Співробітниками Інституту сформульовані основні принципи класифікації токсичних речовин за їх дією на серце та судини, а також розроблені методичні вказівки по принципам і методам експериментальної оцінки їх впливу на ССС та методичні рекомендації по прискореній оцінці їх вазотоксичної дії. Оцінити вміст свинцю в крові, аорті, печінці, серці та нирках дослідних щурів після введення ацетату свинцю. 2. Вивчити зміни гематологічних показників, які виникають внаслідок дії свинцю. 3. Дослідити вплив свинцю на рівень тіолових сполук в печінці та генерацію активних форм кисню в аорті і печінці тварин дослідних груп. 4. Визначити зміни показників обміну оксиду азоту в плазмі, еритроцитах, тканинах аорти і печінки дослідних тварин при дії свинцю. 5. Предмет дослідження: токсична та вазотоксична дія свинцю, протекторна дія глутаргіну та екстракту S. coronata. Інституту біохімії НАНУ А.В. Коцюрубою проведено біохімічні дослідження, спільно із с.н.с. Автором дисертації проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів досліджень, розроблені додаткові критерії вазотоксичної дії свинцю, обґрунтовано та експериментально доведено доцільність застосування глутаргіну та екстракту S.coronata у якості лікувально-профілактичних засобів при свинцевій інтоксикації. Холодової на базі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ. Ацетат свинцю на фіз.р-ні водний р-н екстракту S. coronata 1,53 мг/кг в/о 20 мг/кг з їжею 5. Фіз. р-н глутаргін 1 мл в/о 100 мг/кг з їжею 6. Фіз. р-н водний р-н екстракту S. coronata 1 мл в/о 20 мг/кг з їжею 2 серія - 1 місяць експозиції 1 міс. постекспозиційного періоду 7.(контрольна) Фіз. р-н 1 мл в/о 8. Вміст нітрит-аніону (NO2-?) визначали в безбілкових аліквотах гомогенатів чи надосадових проб після визначення активності NO-синтази у колориметричній реакції за допомогою реактиву Гріса методом Гріна (Green L.C., 1982). Результати обробляли методом варіаційної статистики, використовуючи програмне забезпечення Origin 6.0 фірми “Microcal Software, Inc” (США).