Порушення NO-залежної регуляції скорочувальних реакцій серця та судин за умов експериментального цукрового діабету - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано у відділі фізіології кровообігу Інституту фізіології ім. Науковий керівник: член-кореспондент НАН України, доктор медичних наук професор Сагач Вадим Федорович заступник директора Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України з наукової роботи завідувач відділу фізіології кровообігу Комісаренка АМН України провідний науковий співробітник доктор медичних наук професор Французова Стелла Борисівна Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця. зав. лабораторією патологічної фізіології та фармакології кровообігу науково-дослідного лабораторного центру Захист відбудеться “20 ”червня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології ім.Такі дані вказують на необхідність пошуку механізмів розвитку порушень скорочувальних реакцій серця і судин та можливих шляхів їх корекції. Мета роботи полягала у дослідженні механізмів порушення скорочувальних реакцій судин та серця за умов експериментального цукрового діабету та у пошуку шляхів їх корекції. Виміряти активність синтаз оксиду азоту та аргінази, вміст стійких метаболітів оксиду азоту та карбаміду в судинах та серці щурів з експериментальним цукровим діабетом. Провести дослідження з метою корекції порушень серцево-судинної реактивності за умов експериментального діабету шляхом застосування попередника біосинтезу оксиду азоту L-аргініну та антиоксиданту мелатоніну. Богомольця за темою “Вивчення ролі ендотеліальних факторів та вільних радикалів кисню в реактивності серцево-судинної системи” (№ державної реєстрації 0103U003285), а також частково в рамках програм “Дослідження молекулярних механізмів - проявів функціонування геному, що зумовлюють специфічність діяльності фізіологічних систем організму в нормі та патології” (№ державної реєстрації 0102U002472) та “Інгібітори відкриття мітохондріальної пори як засіб корекції порушень функції серцево-судинної системи” (№ державної реєстрації 0104U008943).Для дослідження ендотелійзалежного розслаблення судинного препарату реєстрували зміни тонічної напруги гладеньких мязів на ацетилхоліну гідрохлорид (10-6 моль/л), а для дослідження ендотелійнезалежного розслаблення - на нітропрусид натрію (10-4 моль/л). Амплітуду зміни тонічної напруги судинного препарату при додаванні до розчину ацетилхоліну або нітропрусиду розраховували у відсотках від рівня їхнього стійкого скорочення на адреналін (“плато”). Дослідження скорочувальних реакцій та жорсткості судинних гладеньких мязів під впливом дозованого розтягування проводили на ізольованих смужках ворітної вени, які піддавали початковому розтягуванню силою 2 МН. Розраховували: відносний приріст сили скорочень - DL/Lo та жорсткість смужки, що представляє собою відношення приросту сили скорочень до зміни довжини судинного препарату у перерахунку на масу смужки DL/m/DX (DX зміна довжини препарату при активній силі скорочення DL смужки масою m). Діастолічну жорсткість міокарду розраховували як відношення приросту діастолічного тиску (DКДТ) до приросту обєму балончика в лівому шлуночку (Dv) у перерахунку на масу серця: DКДТ/m/Dv (DКДТ - приросту діастолічного тиску в лівому шлуночку у відповідь на збільшення обєму на Dv серця масою m).Для судин еластичного типу було показано, що порушення судинних реакцій за умов експериментального цукрового діабету І типу стосуються ендотелійзалежного механізму вазодилатації. Це вказує на гіперглікемію як можливий механізм виникнення ендотеліальної дисфункції за умов експериментального цукрового діабету. Як за умов експериментального цукрового діабету, так і за умов впливу гіперглікемії спостерігалось збільшення опору коронарних судин, що свідчило про вазоконстрикцію і вказувало на розвиток ендотеліальної дисфункції в таких судинах Приріст сили фазних скорочень гладеньких мязів ворітної вени після її інкубації у гіперглікемічному розчині був вчетверо меншим, ніж у контролі, також було показано зменшення стійкості судинних гладеньких мязів до розтягнення. Нами було виявлене суттєве збільшення жорсткості гладеньких мязів ворітної вени як за умов експериментального цукрового діабету, так і під впливом гіперглікемії.В роботі було проведено дослідження порушення ендотелійзалежного механізму регуляції скорочувальної активності судинних гладеньких мязів та міокарда за умов експериментального цукрового діабету та здійснено пошук шляхів їх корекції. Показано, що ендотелійзалежне розслаблення гладеньких мязів аорти та коронарних судин у щурів з експериментальним цукровим діабетом є меншим, ніж у контрольних тварин. У щурів з експериментальним цукровим діабетом збільшується киснева вартість роботи як гладеньких мязів, так і міокарда. Зміни скорочувальної активності міокарда на ішемію - реперфузію були менш вираженими у щурів із стрептозотоциніндукованим цукровим діабетом І типу порівняно з контрольними щурами.

2. Основний зміст роботи

Зміни скорочувальних реакцій судин та серця за умов експериментального цукрового діабету.

Для судин еластичного типу було показано, що порушення судинних реакцій за умов експериментального цукрового діабету І типу стосуються ендотелійзалежного механізму вазодилатації. Так, ендотелійзалежне розслаблення кільцевих препаратів грудного відділу аорти діабетичних щурів зменшувалося більш ніж вчетверо порівняно з такими препаратами контрольних щурів. При цьому ендотелійнезалежне розслаблення залишалось неушкодженим.

Підвищений рівень глюкози у розчині також сприяє порушенню ендотелійзалежної вазодилатації. Ендотелійзалежне розслаблення ізольованих препаратів аорти під дією розчину з підвищеним вмістом глюкози зменшувалось в залежності від часу дії гіперглікемії в 1,9 - 5,5 раза, при цьому ендотелійнезалежне розслаблення залишалось неушкодженим. Це вказує на гіперглікемію як можливий механізм виникнення ендотеліальної дисфункції за умов експериментального цукрового діабету.

У контрольних тварин у відповідь на перфузію ізольованого серця розчином з ацетилхоліну хлоридом спостерігалось зменшення опору коронарних судин, що свідчило про ендотелійзалежну вазодилатацію. Як за умов експериментального цукрового діабету, так і за умов впливу гіперглікемії спостерігалось збільшення опору коронарних судин, що свідчило про вазоконстрикцію і вказувало на розвиток ендотеліальної дисфункції в таких судинах

Спонтанна скорочувальна активність, що характерна для ворітної вени [S. Mellander et al., 1968; B. Johansson et al., 1975] дозволила досліджувати такі характеристики, як зміна сили спонтанних фазних скорочень та жорсткість судинних гладеньких мязів. У тварин зі стрептозотоциніндукованим діабетом було зареєстровано зменшення приросту сили спонтанних фазних скорочень гладеньких мязів ворітної вени в 2,7 раза порівняно з контрольними щурами

Також у діабетичних щурів спостерігалось зміщення ліворуч максимуму кривої приріст сили фазних скорочень - сила дозованого розтягування судинних гладеньких м?язів, що свідчить про зменшення стійкості судинних гладеньких мязів до навантаження.

Приріст сили фазних скорочень гладеньких мязів ворітної вени після її інкубації у гіперглікемічному розчині був вчетверо меншим, ніж у контролі, також було показано зменшення стійкості судинних гладеньких мязів до розтягнення. Порушення цих показників, а також їх залежність саме від функціонального стану ендотелію були показані при цілому ряді патологічних станів [Сагач В.Ф. та ін., 1993 2000; Ткаченко М.М, 1997; B.P. Brown et al., 1986].

Нами було виявлене суттєве збільшення жорсткості гладеньких мязів ворітної вени як за умов експериментального цукрового діабету, так і під впливом гіперглікемії. Такі дані узгоджується з даними щодо підвищення жорсткості артерій різного калібру за умов цукрового діабету І типу [Christensen T. Et al., 1988; Kobayashi T. et al., 2001; N. Winer et al., 2003].

За умов цукрового діабету порушувалась толерантність міокарда до навантаження - властивість міокарда зберігати постійну силу скорочень при збільшенні навантаження (“плато” кривої Франка - Старлінга).

Тривалість фази “плато” у сердець щурів з експериментальним цукровим діабетом зменшувалась на 60 % порівняно з контрольними.

Скорочувальні властивості міокарда за умов перфузії ізольованого серця гіперглікемічним розчином також зазнавали значних змін - фаза “плато” кривої Франка - Старлінга тривала майже в 2 рази менше, ніж в контролі.

Дослідження діастолічної жорсткості міокарда лівого шлуночку щурів з експериментальним цукровим діабетом вказують на її значне збільшення порівняно з контрольними щурами. Під впливом гіперглікемії також спостерігався ріст цього показника.

Ефективність використання кисню гладенькими мязами та міокардом є важливим показником, що характеризує здатність дихального ланцюга мітохондрій до синтезу АТФ відповідно до потреб працюючого мязу.

Як за умов експериментального цукрового діабету, так і під впливом гіперглікемії нами показано зменшення ефективності використання кисню як судинними гладенькими м‘язами

Збільшення використання кисню може бути наслідком розєднання окислення та фосфорилювання зі зменшенням синтезу АТФ та розвитком оксидативного стресу.

Характер реперфузійних порушень у щурів із стрептозотоциніндукованим цукровим діабетом. Під час реперфузії після 30 - хв. ішемії депресія тиску, що розвивається та збільшення діастолічної жорсткості міокарда у діабетичних щурів були достовірно меншими, ніж в контролі. Схожі тенденції мали значення DP/dtmax, DP/dtmin. За умов реперфузії сердець щурів з експериментальним цукровим діабетом не спостерігалось виділення фактору, що свідчить про відкриття мітохондріальної пори, тоді як при реперфузії сердець контрольних щурів його присутність була доведена спектрофотометричним методом в усіх експериментах. Крім того, вміст такого фактору в крові щурів з діабетом виявився достовірно нижчим, ніж у контрольних щурів.

Отже, у щурів зі стрептозотоциніндукованим цукровим діабетом спостерігаються порушення скорочувальних властивостей судин та міокарда. Показано порушення ендотелійзалежної дилатації аорти та коронарних судин. Погіршується скорочувальна активність та збільшується жорсткість судинних гладеньких мязів та діастолічна жорсткість міокарда. У щурів з експериментальним цукровим діабетом збільшується киснева вартість роботи як гладеньких мязів, так і міокарда. Аналогічні зміни спостерігаються за умов дії розчину з підвищеним вмістом глюкози, що вказує на можливу роль гіперглікемії у виникненні таких порушень.

Роль оксиду азоту у змінах скорочувальної активності судин та серця за умов експериментального цукрового діабету.

Отримані дані біохімічних досліджень свідчать про порушення системи оксиду азоту, що проявляється в зниженні активності конститутивної NO-синтази та зменшенні синтезу оксиду азоту, а також підвищенні активності аргінази та зменшенні пулу вільного аргініну в тканинах та плазмі крові тварин з експериментальним цукровим діабетом.

Дослідження впливу пригнічення NO-синтази на скорочувальні реакції судин та активність серця показало, що всі порушення, що були виявлені у діабетичних щурів ми в тій чи іншій мірі спостерігали за умов дії цього фактору.

Пригнічення NO-синтази L-NAME призводило до порушення ендотелійзалежного розслаблення кільцевих препаратів аорти та коронарних судин. Під впливом інгібування NO-синтази спостерігалось порушення скорочувальних відповідей судинних гладеньких м?язів ворітної вени на дозоване розтягування, що підтверджує роль NO в регуляції таких відповідей.

Скорочувальні властивості міокарда за умов пригнічення синтезу оксиду азоту також зазнавали значних змін - тривалість фази “плато” була на 40% меншою, ніж в контролі. Дослідження можливої участі оксиду азоту в регуляції жорсткості судинних гладеньких мязів та міокарда, проведене за допомогою пригнічення NO-синтази L-NAME, показало, що за умов дефіциту оксиду азоту зростає як жорсткість судинних гладеньких мязів так і діастолічна жорсткість міокарда. Зменшення синтезу оксиду азоту несприятливо впливає на ефективність використання кисню працюючим міокардом та судинними гладенькими мязами.

Отже, пригнічення синтезу оксиду азоту призводить до порушення ендотелійзалежних скорочувальних реакцій аорти та коронарних судин, скорочувальної активності та жорсткості судинних гладеньких мязів та міокарда.

Вплив L-аргініну на скорочувальну активність судин та серця за умов експериментального цукрового діабету. Тривалий прийом попередника біосинтезу оксиду азоту L-аргініну не впливав на рівень глюкози в крові щурів з експериментальним діабетом, тобто ефект L-аргініну не був повязаний з впливом на гіперглікемію. Пероральне введення попередника L-аргініну протягом 14 днів призвело до тимчасового відновлення ендотелійзалежного розслаблення судинних гладеньких мязів кільцевих препаратів грудного відділу аорти, а також до часткового відновлення ендотелійзалежної дилатації коронарних судин. Під впливом тривалого прийому L-аргініну за умов цукрового діабету спостерігається часткове відновлення скорочувальної активності ізольованих препаратів ворітної вени та міокарда (відновлення тривалості “плато” кривої Франка - Старлінга). Показано зменшення жорсткості судинних гладеньких мязів та діастолічної жорсткості міокарда щурів з експериментальним цукровим діабетом після двотижневого застосування L-аргініну. За умов введення щурам з експериментальним цукровим діабетом L-аргініну спостерігалось зменшення кисневої вартості роботи міокарда та судинних гладеньких мязів.

Таким чином, отримані дані щодо зниження активності та порушення співвідношення ізоформ синтази оксиду азоту, а також підвищення активності аргінази та збільшення вмісту її метаболітів за умов експериментального діабету. Разом з цим показано, що під дією блокатора NO-синтази L-NAME спостерігаються порушення скорочувальної активності серця та судин (аорта, коронарні судини, ворітна вена), а також ефективності використання кисню судинними гладенькими мязами та міокардом, подібні до таких за умов діабету. Одержані результати свідчать про те, що виявлені при експериментальному діабеті зміни можуть бути обумовлені зниженням синтезу та/або біодоступності оксиду азоту. Введення попередника біосинтезу оксиду азоту L-аргініну призводить до корекції порушень скорочувальних судинних реакцій та активності міокарда за умов експериментального цукрового діабету.

Роль оксидативного стресу у змінах скорочувальних реакцій серця та судин за умов експериментального цукрового діабету.

Оксидативний стрес є одним з основних механізмів гіперглікемічного ураження ендотелію за умов цукрового діабету [D.Giugliano et al., 1996; G. Kojda et al., 1999; B. Tesfamariam et al., 1992].

Отримані нами дані біохімічних досліджень підтвердили що у щурів з експериментальним діабетом розвивається оксидативний стрес. Так, вміст дієнових конюгатів збільшувався в гомогенаті серця майже в 10 разів, в гомогенатах аорти та ворітної вени втричі

За умов дії індуктора оксидативного стресу терт-бутил гідропероксиду спостерігались порушення скорочувальних реакцій серця та судин подібні до таких за умов стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Це може бути обумовлено утилізацією оксиду азоту в реакціях з вільними кисневими радикалами.

Застосування мелатоніну призвело як до часткового відновлення судинних реакцій так і до збільшення ефективності використання кисню, що може свідчити про покращення спряження окислення та фосфорилювання у таких тварин.

Таким чином, розвиток оксидативного стресу внаслідок гіперглікемії є одним з основних механізмів пошкодження ендотелію за умов експериментального цукрового діабету.

Аналіз та узагальнення результатів дослідження.

В представленій роботі на моделі стрептозотоциніндукованого діабету було виявлено комплекс порушень серцево - судинної реактивності, що можуть бути обумовлені хронічною гіперглікемією. У щурів з експериментальним цукровим діабетом показано пригнічення ендотелійзалежного розслаблення гладеньких мязів аорти та коронарних судин, порушення співвідношення довжина - сила скорочень та збільшення жорсткості судинних гладеньких мязів та міокарда, збільшення кисневої вартості роботи як гладеньких мязів, так і міокарда.

Основними механізмами глюкозотоксичності є зменшення синтезу оксиду азоту та розвиток оксидативного стресу.

На роль пригнічення синтезу оксиду азоту у розвитку діабетичних порушень вказують виявлені зміни функціонального стану системи оксиду азоту за умов експериментального діабету. Це підтверджується розвитком порушень скорочувальних реакцій серця та судин, подібних до діабетичних, у контрольних щурів за умов дії блокатору NO-синтази L-NAME та частковим відновленням скорочувальної активності серця та судин у щурів з експериментальним діабетом за умов тривалого введення попередника біосинтезу оксиду азоту L-аргініну.

Про участь розвитку оксидативного стресу у виникненні порушень серцево-судинної реактивності за умов стрептозотоциніндукованого діабету свідчать: підвищення вмісту дієнових конюгатів в судинах та серці щурів з експериментальним цукровим діабетом; порушення скорочувальних реакцій серця та судин контрольних щурів за умов дії індуктору оксидативного стресу терт-бутил гідропероксиду, що подібні до діабетичних та відновлення таких реакцій у щурів з експериментальним діабетом за умов введення антиоксиданту мелатоніну.

За умов експериментального цукрового діабету І типу спостерігається зменшення реперфузійних порушень після 30-хвилинної ішемії порівняно з контрольними щурами, що супроводжується вірогідним зменшенням чутливості мітохондріальної пори до дії індукторів її відкриття.

Дані, які були отримані в нашій роботі представлені у вигляді схеми, яка дозволяє розширити уявлення про механізми розвитку порушень скорочувальних реакцій серця та судин за умов цукрового діабету І типу

Першою ланкою пошкодження є гіперглікемія, яка сприяє виникненню оксидативного стресу та зменшенню синтезу та / або збільшенню утилізації оксиду азоту. Це призводить до порушення ендотелійзалежної вазодилатації, співвідношення довжина - сила скорочень та росту жорсткості судинних гладеньких мязів та міокарда.

Підвищення експресії мітохондріальних білків групи UCP призводить до порушення спряження окиснення та фосфорилювання та зменшення потенціалу внутрішньої мембрани мітохондрій [C. Depre et al., 2000; S.Wang et al., 2002]. Це, в свою чергу призводить до збільшення використання кисню та зменшення синтезу АТФ, а також підвищення рівня вільних кисневих радикалів в мітохондріях [B. Li et al., 2000].

Зменшення синтезу АТФ також призводить до росту жорсткості судинних гладеньких мязів та міокарда, а одним з наслідків росту жорсткості є співвідношення довжина - сила скорочень мязів.В роботі було проведено дослідження порушення ендотелійзалежного механізму регуляції скорочувальної активності судинних гладеньких мязів та міокарда за умов експериментального цукрового діабету та здійснено пошук шляхів їх корекції.

Показано, що ендотелійзалежне розслаблення гладеньких мязів аорти та коронарних судин у щурів з експериментальним цукровим діабетом є меншим, ніж у контрольних тварин. Порушується співвідношення довжина - сила скорочень судинних гладеньких мязів та вкорочується фаза “плато” кривої Франка - Старлінга. Жорсткість судинних гладеньких мязів та міокарда у щурів з експериментальним цукровим діабетом є більшою, ніж у контрольних. У щурів з експериментальним цукровим діабетом збільшується киснева вартість роботи як гладеньких мязів, так і міокарда.

Зміни скорочувальної активності міокарда на ішемію - реперфузію були менш вираженими у щурів із стрептозотоциніндукованим цукровим діабетом І типу порівняно з контрольними щурами. Це супроводжувалось вірогідним зменшенням чутливості мітохондріальної пори до дії індукторів її відкриття.

Першим етапом розвитку порушення скорочувальних реакцій міокарда та судин за умов експериментального цукрового діабету є гіперглікемія. Це підтверджується розвитком під дією гіперглікемічного розчину порушень подібних до тих, що спостерігаються при експериментальному цукровому діабеті.

Порушення скорочувальних реакцій серця та судин за умов експериментального цукрового діабету обумовлені зменшенням синтезу оксиду азоту. Про це свідчать зменшення активності конститутивної NO-синтази, збільшення активності аргінази, зменшення вмісту вільного L-аргініну в гомогенаті аорти та плазмі крові діабетичних щурів; розвиток порушень скорочувальних реакцій серця та судин, подібних до діабетичних, у контрольних щурів за умов дії блокатору NO-синтази L-NAME та відновлення скорочувальної активності серця та судин у щурів з експериментальним діабетом за умов тривалого введення попередника біосинтезу L-аргініну.

Підвищення вмісту дієнових конюгатів в гомогенатах серця, аорти та ворітної вени щурів з експериментальним цукровим діабетом, порушення скорочувальних реакцій серця та судин контрольних щурів за умов дії індуктору оксидативного стресу терт-бутил гідропероксиду, що подібні до діабетичних та відновлення скорочувальних реакцій судин у щурів з експериментальним діабетом за умов введення антиоксиданту мелатоніну свідчать про участь у виникненні порушень скорочувальних реакцій серця та судин за умов стрептозотоциніндукованого діабету розвитку оксидативного стресу.

Показано ефективність використання попередника біосинтезу оксиду азоту L-аргініну та антиоксиданту мелатоніну з метою корекції порушень скорочувальних реакцій судин за умов експериментального цукрового діабету.

Статті

1. Сагач В.Ф., Ткаченко М.М., Присяжна О.Д., Коцюруба А.В., Мегедь О.Ф. Зміни вазодилататорних реакцій судинних гладеньких мязів та системи оксиду азоту за умов експериментального цукрового діабету // Фізіологічний журнал - 2003. - Т. 49, № 4. - С. 24-32.

2. Присяжная А.Д., Сагач В.Ф., Ткаченко М.Н., Коцюруба А.В.. Эндотелиальная дисфункция в условиях экспериментального сахарного диабета: нарушение системы оксида азота // Таврический медикобиологический вестник. - 2004. - Т. 7, № 1. - С. 103-108.

3. Присяжная А.Д., Ткаченко М.Н., Коцюруба А.В., Сагач В.Ф.. Нарушение NO-зависимого механизма сосудистой реактивности при экспериментальном сахарном диабете // Дисфункция эндотелия: экспериментальные и клинические исследования. Труды ІІІ-ей международной научно-практической конференции, 18-20 мая 2004 г. - Витебск, 2004. - С. 113-116.

4. Бондаренко О.І., Присяжна О.Д., Сагач В.Ф.. Електричні реакції інтактного ендотелію аорти щурів при експериментальному діабеті // Фізіологічний журнал - 2004. - Т. 50, № 6. - С. 3-8.

5. Сагач В.Ф., Присяжна О.Д., Ткаченко М.М., Коцюруба А.В.. Вплив L-аргініну на функціональну активність ендотелію за умов експериментального цукрового діабету // Фізіологічний журнал - 2005. - Т. 51, № 2. - С. 3-7.

6. Присяжна О.Д., Коцюруба А.В., Ткаченко М.М., Сагач В.Ф. Механізми зміни скорочувальних реакцій та ефективності використання кисню гладенькими мязами ворітної вени за умов експериментального цукрового діабету // Фізіологічний журнал - 2006. - Т.52, № 1. - С.8-16.

Тези

7. Prysyazhna O.D., Sagach V.F., Kotsyuruba A.V., Tkachenko M.M.. Endothelium-dependent stretch-induced contractile responses of vascular smooth muscles in experimental diabetes mellitus and the nitric oxide system // Neurophysiology. - 2003. - Т. 35, № 3-4. - С. 367.

8. Присяжная А.Д., Ткаченко М.Н., Сагач В.Ф. Нарушения сосудистой реактивности при экспериментальном сахарном диабете // Третья Всероссийская с международным участием школа-конференция по физиологии кровообращения, посвященная 250-летию МГУ им. М.В. Ломоносова (27-30 января 2004 г., Москва, Россия). Тезисы докл. - Москва, 2004. - С. 87.

9. Присяжна О.Д., Ткаченко М.М., Коцюруба А.В., Сагач В.Ф.. Система оксиду азоту та експериментальний цукровий діабет // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т. 3, № 2, ч.1. - С. 175-176.

10. Присяжная А.Д., Ткаченко М.Н., Сагач В.Ф.. Изменения NO-зависимой регуляции сократительных реакций сосудистых гладких мышц при экспериментальном сахарном диабете // Третий Российский конгресс по патофизиологии с международным участием. Дизрегуляционная патология органов и систем (экспериментальная и клиническая патофизиология). Тезисы докладов. Москва, 9-12 ноября 2004 г. - Москва, 2004. - С. 106.

11. Prysyazhna O.D., Sagach V.F.. Influence of antioxidants introduction on endothelium-dependent reactions at experimental diabetes mellitus // Workshop in cardiovascular physiology “Signal transduction in cardiovascular system”. 13 - 16 May 2004, Warsaw, Poland.Abstracts of poster presentations. - P. 91.

12. Присяжная А.Д., Сагач В.Ф. Изменения сократительных свойств миокарда и коронарных сосудов при экспериментальном сахарном диабете // Механизмы функционирования висцеральных систем. IV Всероссийская конференция с междунар. участием, посвященная 80-летию Института физиологии им. И.П. Павлова РАН. 4-6 октября 2005 г., С.-Петербург, Россия. Тез. докл. С.-Петербург-2005. - С. 198 - 199.

13. Prysyazhna O.D., Sagach V.F. Changes of ischemic tolerance of myocardium at experimental diabetes mellitus // Acta Physiologica. - 2006. - V. 186, suppl. 1. - P. 208.