Вплив мінеральних комплексів з антиацидотичним механізмом дії на показники кислотно–лужної рівноваги у самиць щурів двох вікових груп з експериментальним пародонтитом. Аналіз стану перекісного окиснення ліпідів у жінок з посткастраційним синдромом.
Аннотация к работе
Мета дослідження: Підвищення ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту у жінок, котрі перебувають в хірургічній менопаузі, ускладненій посткастраційним синдромом, шляхом диференційного використання антиацидотичних засобів з врахуванням особливостей клінічного перебігу захворювання та звязком з показниками метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостаза і естрогенної насиченості ротової рідини. Вивчити вплив двох мінеральних комплексів з антиацидотичним механізмом дії на показники кислотно-лужної рівноваги та на стан альвеолярних паростків нижніх щелеп у самиць щурів двох вікових груп (5 міс. і 18 міс.) з експериментальним пародонтитом. Тварин кожної вікової групи, в залежності від проведення оперативного втручання та раціонів годування було розподілено на підгрупи: 1.1, 2.1 - контрольні самиці щурів (по 6 тварин), котрі підлягали ефтаназії на початку експерименту; 1.2, 2.2 - самиці щурів (по 8 тварин), котрим проводили оваріоектомію та утримували на збалансованому раціоні віварію до закінчення експерименту; 1.3, 2.3 - самиці щурів після оваріоектомії (по 8 тварин), котрим додатково до збалансованого раціону годування, вводили мінеральний комплекс “Віта”№1; 1.4, 2.4 - самиці щурів після оваріоектомії (по 8 тварин), котрим додатково до збалансованого раціону годування, вводили мінеральний комплекс “Віта”№2. Про це свідчило зниження (P<0,05) вмісту окисних еквівалентів (відношення НАД/НАД•Н у тварини 5 міс. віку: в альвеолярній кістці - у 5 разів, в плечовій кістці - у 4 рази, в ясеневій тканині - у 2 рази; у тварини 18 міс. віку: в альвеолярній кістці - у 13 разів, в плечовій кістці - у 10 разів, в ясеневій тканині - у 3,5 рази) при підвищенні (P<0,05) вмісту відновних еквівалентів (відношення SH/SS у тварини 5 міс. віку в альвеолярній кістці - у 52 рази, в плечовій кістці - у 23 рази, в ясеневій тканині - у 5,5 рази; у тварини 18 міс. віку: в альвеолярній кістці - у 20 разів, в плечовій кістці - у 25 разів, в ясеневій тканині - у 16 разів). Разом з цим компенсаторно підвисилася (P<0,05) активність ГЛРЕД та ФДФАЗИ та збільшився (P<0,05) вміст МДА: у тварин 5 міс. віку в альвеолярній кістці у 3 рази, в ясеневій тканині у 5 разів; у тварин 18 міс. віку в альвеолярній кістці у 3 рази, в ясеневій тканині у 4 рази.Ступінь резорбції альвеолярної кістки, яка розвивається у самиць щурів після оваріоектомії залежить від віку тварин: у репродуктивному віці (5 міс.) в ділянці 2-3 молярів відмічається збільшення (P<0,05) у 3-5 разів, в менопаузному віці (18 міс.) - збільшення (P<0,05), відповідно, у 1,5-2,5 рази. При цьому виявлені метаболічні зміни в альвеолярній кістці, котрі характерні для компенсованого метаболічного ацідозу що виникає за рахунок підвищення відновних властивостей (відношення SH/SS) кісткової тканини: у тварин 5 міс. віку збільшення у 52 рази (P<0,05), у тварин 18 міс. віку - у 20 разів (P<0,05). Введення до раціону годування самицям щурів обох вікових груп після оваріоектомії мінеральних комплексів різного макроелементного складу показало зменьшення ступіня резорбції альвеолярної кістки в ділянках 2-3 молярів у щурів 5 міс. віку на 20-33%, у щурів 18 міс. віку - на 25-41%. При цьому більш виражений антиацидотичний та антирезорбтивний ефект отримано після використання у самиць репродуктивного віку (5 міс.) мінерального комплексу “Віта”№2, збагаченого кальцієм, а у самиць менопаузного віку (18 міс.) - мінерального комплексу “Віта”№1, що є підставою диференційного підходу до застосування означених засобів при лікуванні ГП у жінок з ПКС. У жінок фізіологічною менопаузою та діагностованим пародонтозом початкового ступеня порушення окисно-відновних процесів відсутні, тоді як при пародонтозі, І-ІІ супеня встановлено підвищення відновних властивостей (відношення SH/SS) у 5,5 разів (P<0,001) з одночасним зниженням окисних властивостей (відношення НАД/НАД•Н) у 5,8 разів (P<0,001) та достовірним (P<0,001) посиленням активності ФДФАЗИ (у 3 рази) і ГЛРЕД (у 5 разів), що характеризує появу початкових порушень окисно-відновних процесів та редокс-стану в РР.
Вывод
антиацидотичний пародонтит посткастраційний
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у підвищенні ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту у жінок з посткастраційним синдромом різної тривалості, на підставі диференційного підходу до корекції окисно-відновних порушень в тканинах пародонта.
1. Ступінь резорбції альвеолярної кістки, яка розвивається у самиць щурів після оваріоектомії залежить від віку тварин: у репродуктивному віці (5 міс.) в ділянці 2-3 молярів відмічається збільшення (P<0,05) у 3-5 разів, в менопаузному віці (18 міс.) - збільшення (P<0,05), відповідно, у 1,5-2,5 рази. При цьому виявлені метаболічні зміни в альвеолярній кістці, котрі характерні для компенсованого метаболічного ацідозу що виникає за рахунок підвищення відновних властивостей (відношення SH/SS) кісткової тканини: у тварин 5 міс. віку збільшення у 52 рази (P<0,05), у тварин 18 міс. віку - у 20 разів (P<0,05).
2. Введення до раціону годування самицям щурів обох вікових груп після оваріоектомії мінеральних комплексів різного макроелементного складу показало зменьшення ступіня резорбції альвеолярної кістки в ділянках 2-3 молярів у щурів 5 міс. віку на 20-33%, у щурів 18 міс. віку - на 25-41%. Обидва мінеральні комплекси оказували нормалізуючу дію на окисно-відновні процеси в кістковій та ясеневій тканинах. При цьому більш виражений антиацидотичний та антирезорбтивний ефект отримано після використання у самиць репродуктивного віку (5 міс.) мінерального комплексу “Віта”№2, збагаченого кальцієм, а у самиць менопаузного віку (18 міс.) - мінерального комплексу “Віта”№1, що є підставою диференційного підходу до застосування означених засобів при лікуванні ГП у жінок з ПКС.
3. Структура та розповсюдженість захворювань тканин пародонта у жінок залежать не тільки від віку, рівня гігієни порожнини рота, а й від характеру і тривалості менопаузи та вмісту естрогенів в ротовій рідині. З появою дефіциту есрогенів в РР (СКС - від 0 до 0-1 балів) у жінок, котрі перебувають в фізіологічній менопаузі в 62,5% виявлені клініко-рентгенологічні ознаки пародонтозу початкового ступеня та у 37,5% - пародонтоз, І-ІІ ступеня. З появою стійкого дефіциту естрогенів в РР (СКС - 0-1 бали) у жінок з посткастраційним синдромом (ПКС) в 81% виявлено клініко-рентгенологічні ознаки генералізованого пародонтиту різного ступеня.
4. Ступінь та характер перебігу ГП у жінок, котрі знаходяться в хірургічній менопаузі, прямо залежить від тривалості ПКС. При дефіциті естрогенів в РР (СКС - 0-1 бали) на фоні відсутності ЗГТ, у жінок з тривалістю ПКС 2-3 роки діагностовано ГП, І ступеня, хронічний перебіг - 23,8%; у жінок з ПКС - 3-4 роки - ГП, І ступеня, перебіг загострення - 38,1% та у жінок з ПКС - 4-10 років - ГП, ІІ-ІІІ ступеня, перебіг загострення - 19,1%. При відносному дефіциті естрогенів в РР (СКС - 2 бали) на фоні ЗГТ, у жінок з тривалістю ПКС - 4-10 років діагностовано хронічний катаральний гінгівіт - 19%.
5. У жінок фізіологічною менопаузою та діагностованим пародонтозом початкового ступеня порушення окисно-відновних процесів відсутні, тоді як при пародонтозі, І-ІІ супеня встановлено підвищення відновних властивостей (відношення SH/SS) у 5,5 разів (P<0,001) з одночасним зниженням окисних властивостей (відношення НАД/НАД•Н) у 5,8 разів (P<0,001) та достовірним (P<0,001) посиленням активності ФДФАЗИ (у 3 рази) і ГЛРЕД (у 5 разів), що характеризує появу початкових порушень окисно-відновних процесів та редокс-стану в РР. У жінок з ПКС та діагностованим ГП різного ступеня, встановлено суттєве підвищення (P<0,001) відновних властивостей (відношення SH/SS) у 11 разів з одночасним зниженням (P<0,001) окисних властивостей (відношення НАД/НАД•Н) у 4,8 разів з достовірним (P<0,001) посиленням активності ФДФАЗИ (у 9,4 рази), ГЛРЕД (у 7,4 рази) та ПОЛ (вміст МДА збільшився у 7,6 разі, P<0,001), що характеризує розвинуті ознаки компенсованого метаболічного ацидозу та суттєве підвищення процесів пероксидації ліпідів.
6. Диференційне використання мінеральних комплексів з антиацидотичним механізмом дії у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у жінок. котрі перебувають в хірургічній менопаузі з ПКС нормалізує окисно-відновні властивості ротової рідини, що сприяє усуненню запалення та досягненню стабілізації дистрофічно-запального процесу в пародонті як безпосередньо, так і у віддалені строки (3-6 міс.). Тривалість перорального та місцевого призначення антиацидотичних мінеральних комплексів обумовлена ступінню та характером перебігу генералізованого пародонтиту.
Практичні рекомендації.
Мінеральний комплекс “Віта”№1 з антиацидотичним, антирезорбтивним механізмом дії показаний при всіх ступенях генералізованого пародонтиту у жінок з ПКС у якості базової терапії. Мінеральний комплекс “Віта”№2, додатково збагачений кальцієм, рекомендовано використовувати місцево.
При комплексному лікуванні хворих жінок з ГП, І ступеня, хронічного перебігу рекомендовано призначення мінерального комплексу “Віта”№1 перорально та місцево. Разова доза для перорального вживання - 6г на 200мл води. Кратність використання - два рази на день, тривалостю 14 днів. Місцево мінеральний комплекс використовувати у вигляді 3% водного розчину для аплікацій та інстіляцій курсом 5-7 днів.
Хворим жінкам з ГП, І ступеня, перебігу загострення рекомендовано призначення мінерального комплексу “Віта”№1 перорально у аналогічній дозі та тривалості. Місцево показано використання мінерального комплексу “Віта”№2 з 30% вмістом кальцію у вигляді 5% водного розчину для аплікацій та інстіляцій курсом 5-7 днів.
Хворим жінкам з ГП, ІІ-ІІІ ступеня, перебігу загострення мінеральний комплекс “Віта”№1 перорально необхідно призначати у аналогічній дозі протягом 21-30 днів, місцево - мінеральний комплекс “Віта”№2 протягом 8-10 днів. На етапі підтримуючої терапії (курс 30 днів) разова доза для перорального вживання мінерального комплексу “Віта”№1 - 3г на 200мл води, два рази на день.
Список литературы
Погребняк Г.В. Порушення процесів метаболізму альвеолярної і плечової кісток у щурів репродуктивного віку внаслідок оваріектомії та їх компенсація // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т.10, №1. - С. 88-91.
Погребняк Г.В. Зміни в альвеолярній кістці самок щурів після оваріектомії: експериментальна корекція виявлених порушень // Український стоматологічний альманах. - 2003. - №1. - С. 48-50.
Погребняк Г.В. Експериментальна корекція резорбції альвеолярних паростків щелеп у кастрованих самок щурів // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2002. - Вип. 11., Книга 2. - С. 744-748.
Білоклицька Г.Ф., Погребняк Г.В. Вплив дієтичних раціонів харчування на стан альвеолярної кістки у самиць щурів різного віку після оваріоектомії // Фізіологічний журнал. - 2003. - Т.49, № 4. - С. 100-105.