Характерні риси та особливості карт-портоланів як специфічних картографічних творів, активно-актуальних упродовж XІII-XVII ст. Створення пошуково-інформаційної системи з метою формування багатоцільової документальної бази відносно карт-портоланів.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана на кафедрі геодезії та картографії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Шевченко Віктор Олексійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник НДС картографії та геоінформатики Офіційні опоненти:доктор географічних наук, доцент Сосса Ростислав Іванович, ДНВП „Картографія”, директор доктор географічних наук, старший науковий співробітник Пархоменко Галина Орестівна, Інститут географії НАН України, провідний науковий співробітник відділу картографії; Захист відбудеться „27” травня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: ДСП-680, м.Київ, просп. акад.Результати аналізу старовинних карт-портоланів дають змогу оперувати цілісним географічним образом територіального поширення окремих суспільних явищ, який закладає основи та сприяє вибору найбільш продуктивної методики історико-географічних досліджень для вирішення конкретних наукових завдань. Більшість цих творів мають характерне художнє оформлення згідно із стилем та смаком свого часу, відрізняються логічно представленим інформаційним змістом прагматичного спрямування, характеризуються усіма складовими та інформаційними елементами сучасних карт, що дає підставу розглядати їх у якості прямих попередників сучасних картографічних творів, а хронологічний період їх створення - певним етапом у розвитку картографії. Актуальність підвищується у звязку з тенденцією розглядати відомі в наш час примірники карт-портоланів як обєкти культурної спадщини, необхідністю обґрунтування відповідних теоретико-методологічних засад їх вивчення та розроблення практичних методик накопичення, обробки та зберігання відповідної інформації. Метою дослідження є розробка цілісної науковообгрунтованої методики вивчення старовинних картографічних документів, якими є карти-портолани, що створювались як навігаційні посібники упродовж ХІІІ-XVII ст., і представлення їх як інформаційних джерел для вирішення деяких питань сучасності. З урахуванням поставленої мети в роботі застосовано методи: описовий, історичного порівняння та часових зрізів - при аналізі історичних передумов виникнення карт-портоланів, особливостей їх укладання та використання, діяльності середньовічних картографів; системного підходу, аналізу та синтезу - для визначення характерних особливостей старовинних навігаційних карт та їх ролі у процесі розвитку картографії; наукової класифікації та системного підходу - для визначення основних класифікаційних ознак та проведення власне класифікації; порівняльно-географічний та типізації - при визначенні осередків виробництва карт (картографічних шкіл); інформаційний та кібернетичного моделювання - для розробки довідково-інформаційної системи стосовно карт-портоланів; аналогового моделювання та статистичний при обґрунтуванні методик сучасного використання таких карт.У першому розділі дисертації «Карти-портолани як суспільно-політичний феномен XIII-XVII ст.» розкрито основні особливості карт-портоланів як специфічних морських навігаційних посібників, проаналізовані історичні передумови їх виникнення та використання, визначена їх історична роль в розвитку картографії. Карти-портолани, або компасні карти, є особливим видом картографічної продукції, які разом із компасом використовувались в практиці мореплавства з кінця ХІІІ до середини XVII ст., і які можна вважати попередниками сучасних морських навігаційних карт, призначеними для забезпечення безпеки плавання та вивчення навігаційно-гідрографічного стану акваторій. З того часу вивчення портоланів відбувається у трьох взаємоповязаних сутністо-змістовних аспектах, а саме: номенклатурному (укладання факсимільних атласних збірок, створення реєстрів та каталогів стосовно сховищ, бібліотек тощо); науково-дослідницькому (спроби визначити походження портоланів, оцінити їх значення в розвитку картографії, ідентифікувати авторство, співставити зміст з відображуваними реаліями тощо); комерційному (визначення художньої цінності тощо). Вказані супільно-політичні події стимулювали: розвиток мореплавства та подальше накопичення навігаційного досвіду майбутніми користувачами навігаційних карт; удосконалення морської справи у звязку з використанням компасу в навігації; вивчення Середземного та Чорного морів, як обєктів картографування та відображення їх особливостей на портоланах.