Особливості функціонування й соціально-економічна результативність агроформувань, створених після реформування сільськогосподарських підприємств у ринково-підприємницькі структури. Місце агроформувань у розвитку сільських територій, фактори їх занепаду.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН (м. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Юрчишин Володимир Васильович, Національний науковий центр Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Нелеп Віталій Миколайович, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки агропромислових формувань кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Захист дисертації відбудеться “17” травня 2006 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН (03680, м.Це стосується також пореформеного розвитку сільськогосподарських підприємств, початком якого вважається період після їх перетворення на основі Указу президента України від 3 грудня 1999 р. Відтоді в сільському господарстві відбулися організаційні, соціальні, економічні та інші зміни, які істотно вплинули на соціально-економічну результативність розвитку галузі загалом і новостворені агроформування зокрема, а також соціальну, економічну й психологічну ситуацію на селі. Вони вивчаються й аналізуються, державні органи влади й безпосередньо сільськогосподарські підприємства здійснюють низку заходів, спрямованих на їх подолання. Ця ситуація характерна також для Івано-Франківської області, сільськогосподарські підприємства якої досліджуються в дисертаційній роботі. Відповідно зясування проблем, шляхів і механізмів виведення сільськогосподарських підприємств на вищий рівень соціально-економічного розвитку та створення на цій основі кращих умов життя й роботи на селі потребує додаткових наукових досліджень.На відміну від інших досліджень, присвячених проблемам пореформеного розвитку, де зосереджено увагу на більш загальних постановчих і концептуальних питаннях, дана робота стосується регіональних особливостей пореформеного розвитку сільськогосподарських підприємств Івано-Франківського Прикарпаття. Наголошено, що пореформений розвиток сільського господарства й агроформувань у досліджуваному регіоні (як і в країні загалом), відбувається у складних соціальних, економічних і виробничо-господарських умовах, внаслідок чого його соціально-економічна результативність не виправдовує очікувань, які покладалися на реформування аграрних і земельних відносин. В інтересах дослідження категорія комплексність у прикладному сенсі розглядається як така, що передбачає включення в пореформений розвиток всієї необхідної сукупності соціальних і виробничих елементів (складових), які, діючи як єдине ціле, повинні забезпечувати реалізацію завдань, досягнення мети, етапних і кінцевих результатів розвитку. Сукупність розглянутих у дисертації особливостей пореформеного розвитку сільськогосподарських підприємств обєднано у три групи: одні з них стали наслідком перетворень КСП (колективних сільськогосподарських підприємств) та інших підприємств у нові організаційно-правові форми, інші почали проявлятися безпосередньо у процесі пореформеного розвитку, треті зумовлено специфікою зональних природних умов. При цьому враховувалось, що всі досліджувані агроформування є похідними від підприємств, на базі яких вони створені; кожна група агроформувань різних типів сформувалася в результаті добровільного вибору колишніх працівників (членів) підприємств, які реформувалися; кожне підприємство в подальшому обирало найбільш прийнятний для нього шлях розвитку; всі вони базуються на поєднанні приватної власності з колективною формою організації, а також на широкому розвиткові орендних відносин.У дисертації розкрито теоретичні узагальнення та запропоновано вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних та практичних положень забезпечення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств на пореформеному етапі їх розвитку. Аналіз відомих визначень сутності категорії “сільськогосподарське підприємство” і власні дослідження автора дали підстави для обґрунтування висновку про доцільність розгляду сільськогосподарського підприємства не лише як агроформування певного організаційно-правового типу, але як своєрідну соціально-економічну й виробничо-господарську систему, яка одночасно є підсистемою більш загальної, надскладної білогічно-соціально-економічної сільськогосподарської системи (за О.О. Зясовано, що розгляд агроформувань як єдиного цілого в сукупності конкретних систем (підсистем) більш загальної, всеохоплюючої аграрної системи може стати важливим науково-прикладним чинником прискорення процесів підвищення соціально-економічної результативності відродження села й аграрної галузі загалом.