Окреслення перспективи росту економіки країн в разі впровадження тієї чи іншої моделі стимулювання інноваційного розвитку. Виокремлення особливостей інноваційних стратегій зарубіжних країн і здійснення порівняльного аналізу ефективності їх застосування.
Аннотация к работе
Порівняння ефективності застосування інноваційних стратегій розвитку в різних країнах світуУ статті здійснено порівняння та аналіз особливостей інноваційних стратегій, які застосовуються в різних за рівнем економічного розвитку країнах світу. В статье осуществлен сравнительный анализ особенностей инновационных стратегий, которые применяются в разных по уровню экономического развития странах мира. The article is comparing and analyzing the features of innovative strategies that have been used and applied in various economic developments of countries. Одним із найдієвіших та найефективніших способів такої трансформації є впровадження новітніх технологій, адже неспроможність країни здійснити структурну перебудову відповідно до нового технологічного укладу не просто гальмує її розвиток, а й призводить до економічного занепаду. У Німеччині сприяння інноваційному і технологічному розвитку країни відбувається як через формування ефективної системи державної підтримки наукової та інноваційної діяльності, так і шляхом заохочення недержавних інвестицій, що відноситься до пріоритетних напрямів економічної політики ФРН.Варто відзначити, що в науковій літературі доволі поширеним є загальний підхід, за яким виділяють чотири типи державної інноваційної політики: технологічного поштовху, ринкової орієнтації, соціальної орієнтації, зміни економічної структури господарського механізму [9]. Згідно з нею, держава встановлює пріоритетні напрями науково-технологічного та інноваційного розвитку, на основі яких виробляються шляхи стимулювання інноваційної діяльності, що реалізуються через удосконалення управління в науково-технологічній та інноваційній сферах. Такий варіант інноваційної політики передбачає розроблення різних державних програм, здійснення значних капіталовкладень у масштабні інноваційні проекти, використання інших прямих форм державної участі в регулюванні інноваційних процесів. Така політика, наприклад, проводилася урядом США у 40-50-ті роки XX ст., коли було створено принципово нові напрями в галузях електроніки, звязку, авіабудування. Проте часто виникає необхідність у швидкому розробленні та впровадженні нової техніки і технологій у звязку із змінами в ринковій конюнктурі, на що держава не в змозі швидко й адекватно реагувати, а дрібні та середні фірми не здатні цього зробити через відсутність достатніх коштів і низький науково-технічний потенціал [9].На основі вищевикладеного доходимо висновку, що країни, хоч і мають певні спільні фактори технологічного розвою, але їм притаманні різні економічні й культурні особливості, а тому виокремити для всіх спільну модель успішного розвитку неможливо.
Вывод
На основі вищевикладеного доходимо висновку, що країни, хоч і мають певні спільні фактори технологічного розвою, але їм притаманні різні економічні й культурні особливості, а тому виокремити для всіх спільну модель успішного розвитку неможливо. Водночас, очевидним є те, що запорукою успіху на шляху до набуття статусу технологічно та економічно високорозвиненої країни світу виступає підтримка інноваційної діяльності на державному рівні.
Варто також відмітити, що формування інноваційної економіки потребує значних фінансових ресурсів, тож переваги від застосування інноваційної моделі отримали, перш за все, багаті країни. Для економік, що розвиваються, досягнення цих переваг можливо в разі впровадження спеціальної інноваційної політики проривного типу, що полягає в дієвому державному стимулюванні прогресивної структурної перебудови економіки та реформуванні сфер освіти, науки, інноваційної діяльності на основі наявного науково-технічного потенціалу та з урахуванням світових тенденцій науково-технологічного розвитку.
Список литературы
1. Санто Б. Теорія економічного розвитку. Дослідження підприємницького капіталу, кредиту та процента / Б. Санто; пер з нім. - М. : Прогрес, 1982. - 456 с.
2. Андрощук Г.О. Инновационная политика Германии: стратегия высоких технологий / Г.О. Андрощук // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : наук. журнал. - Вип. 1-2. - К. : Книжкове видавництво НАУ, 2009. ? С. 302-312.
3. Кузьмін О. Є. Фінансова складова в розвитку й функціонуванні національної інноваційної системи / О. Є. Кузьмін, І. М. Шотік // Фінанси України. - 2009. - № 5. - С. 21-30.
4. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент: учебник / В.Г. Медынский. - М. : ИНФРА-М, 2008. - 123 с.
5. Посталюк М.П. Обеспечение и регулирование инновационных отношений в экономической системе / М.П. Посталюк. - Казань: КГУ, 2003. - С. 62-63.
6. Legatum prosperity index 2011. -http://www.prosperity.com/PDF/Prosperity_Index_Brochure_2011_LO.pdf
7. Пічкур О. Особливості інноваційної діяльності на сучасному етапі / О. Пічкур // Інтелектуальна власність. - 2005. - № 1. - С. 34-39.
8. Global R&D Report 2010. - http://www.battelle.org/aboutus/rd/2011.pdf
9. Андрощук Г. Прогнозування інноваційної політики на основі структури і динаміки винахідницької активності / Г. Андрощук // Інтелектуальна власність. - 1999. - № 1. - С. 38-40.
10. Бойчик І. М. Економіка підприємства: навч. посіб. / І. М. Бойчик. - К. : Атіка, 2002. - 480 с.
11. Доллан Э. Дж. Рынок: макроэкономическая модель / Э. Дж. Доллан, Д. Линдсей; пер. с англ. - СПБ. : Автокомп, 1992. - 268 с.