Основні питання неузгодженості між нормами англійського та українського права, які застосовуються до звернення стягнення на майно українського банку, до якого було введено тимчасову адміністрацію та/або стосовного якого було розпочато ліквідацію.
Аннотация к работе
Наголошено на неузгодженості, у порівнянні між англійським та українським правом, між договірними правовідносинами щодо звернення стягнення на предмет забезпечення, наданого банком на користь його кредиторів-нерезидентів, та процесуальними нормами, які застосовуються до відповідного банку у випадку його неплатоспроможності. Актуальність дослідження англійського законодавства щодо звернення стягнення на обтяжене майно неплатоспроможного банку у порівнянні із українським законодавством щодо звернення стягнення на обтяжене майно неплатоспроможного банку виникає у звязку з тим, що українські банки на практиці деколи укладають договори обтяження свого майна (наприклад, обтяження прав вимоги на кошти на рахунку за кордоном (далі - «Застава коштів»), які часто розміщуються в англійських банках) на користь контрагента за межами України (який часто знаходиться в одній із країн Європейського Союзу), до яких застосовується англійське право. Особливої уваги вимагає ситуація, коли такий український банк стає неплатоспроможним і до нього вводиться тимчасова адміністрація та/або здійснюється ліквідація цього банку (надалі - «Банк»). У цьому випадку постає питання чи обтяжувач - нерезидент зобовязаний дотримуватись вимог українського законодавства перед тим як звернути стягнення на предмет обтяження з огляду на те, що предмет обтяження знаходиться за межами території України. Проте, згідно з вимогами українського законодавства, перед тим як обтяжувач може звернути стягнення на предмет обтяження, наданого Банком, він повинен виконати певні формальні вимоги, які можуть суттєво вплинути на таке звернення стягнення або взагалі йому зашкодити.