Дослідження правил призначення покарання за незакінчений злочин в Україні та європейських державах. Основні положення щодо незакінченого злочину та кримінальної відповідальності за його вчинення в Україні, які сформувалися в правозастосовній практиці.
Аннотация к работе
Потребує законодавчого визначення статус нотаріуса як субєкта адміністративної та кримінальної відповідальності.Key words: punishment; stage; sanction; unfinished crime; preparation to the crime; attempt on a crime. У статті 65 “Загальні засади призначення покарання” Кримінального кодексу (КК) України визначено, що суд призначає покарання відповідно до: 1) меж, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 68 КК України законодавець указав, що він не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України [1, с. Зокрема, вчений указує, що у суддів виникає проблема обрахування строку покарання за готування або замах на злочин, за вчинення якого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, оскільки визначити від нього ні половину, ні дві треті неможливо [2]. Однак до осіб, які вчинили готування до такого злочину або вчинення замаху на злочин у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час учинення злочину або на момент постановлення вироку, і яким не може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають застосовуватися вимоги ч.