Особливості гендерної політики України. Проблеми та перспективи реалізації її гендерної політики на сучасному етапі. Можливі моделі подолання існуючої гендерної нерівності в українському суспільстві. Особливості гендерної політики у період глобалізації.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРобота виконана у відділі трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. КАНЦЕЛЯРУК Борис Іванович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, головний науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень Корецького НАН України, старший науковий співробітник, член - кореспондент Української академії політичних наук Захист дисертації відбудеться «12 » квітня 2011 року о 16.00 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м.Актуальність теми дослідження обумовлена ґрунтовним вивченням проблеми гендеру, як суспільно-політичного явища, котре супроводжує цивілізаційні процеси, що відбуваються у перехідних державах, під впливом глобальних політичних, економічних соціальних та екологічних чинників. Україна та Росія є сусідніми державами, які мають спільний історичний досвід, багатовікову традицію взаємин, тісні економічні, культурні та гуманітарні звязки, спільні проблеми у розбудові державності та протистоянні цим викликам. Підписавши у 2000 році разом із 189 країнами-членами Організації Обєднаних Націй Декларацію Тисячоліття, Україна та Росія розпочали етап активних гендерних перетворень, осмислення нових стратегій соціального розвитку, практичного врахування критеріїв цілей розвитку тисячоліття, прийняття законодавчих актів, які регулюють різні види суспільних відносин щодо запровадження стандартів рівності прав і свобод жінки й чоловіка. визначити передумови розвитку гендерної політики в Україні на теоретичному рівні, зясувавши роль досліджень, що стали основою для втілення ідеї статевої рівноправності в українському суспільстві; Основою загального методологічного підходу до введення гендерних аспектів у аналіз державної політики є філософський метод пізнання від загального до конкретного, крізь призму якого світ постає у всій своїй багатогранності, а державна політика, зокрема, розглядається як спрямована загалом на суспільство, яке, у свою чергу, сприймається як єдине ціле (український чи російські народи) та диференційовано: як представники різних соціальних груп (у тому числі соціостатевих); як розмаїття окремих індивідуальностей, які виконують різноманітні гендерні ролі.У «Вступі» обґрунтовано актуальність теми дослідження, наукове значення, визначено мету, завдання, обєкт, предмет, хронологічні рамки, теоретичну та методологічну основу дисертації, розкривається її звязок з науковими програмами та планами Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відображено наукову новизну, практичне значення, апробацію отриманих результатів, структуру роботи, дано її загальну характеристику. Для всіх них базовим положенням є розрізнення понять стать (sex) і гендер (gender), за яким стать - термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному - в репродуктивній системі), на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки, а гендер - це поняття, що базується на психологічних та культурних поясненнях, цілком незалежних від тих, що тлумачать біологічну стать, а звідси й новий напрям наукових досліджень - гендерні дослідження. В дослідженні ми обґрунтовуємо принципову відмінність гендерного аналізу від біодетерміністського: якщо прихильники останнього пояснюють відмінності поміж соціально-правовим статусом чоловіків та жінок відмінністю в анатомії та фізіології їх жіночих/чоловічих організмів, незмінних та природно визначених, то гендерний аналіз виходить з ключового постулату про набуту соціально-сконструйовану відмінність в соціально-правових статусах чоловіків та жінок. Незважаючи на всі зазначені прояви гендерної нерівності та дискримінації жінок в українському суспільстві, слід визнати, що сьогодні, як ніколи раніше, в Україні існує проблема захисту й чоловіків: тривалість їх життя на 12 років менша, ніж жінок, і на 15 років менша, ніж у жінок в розвинутих країнах. Перепоною для встановлення гендерної рівності в українському суспільстві є наступні чинники: стереотипи масової свідомості, за якими й досі жінка розглядається як слабка у порівнянні з чоловіком істота, яка є другорядною в суспільному, політичному та економічному житті; сучасна кризова економічна ситуація (i особливо безробіття, що штовхає жінок так і чоловіків на заробітчанство, яке нерідко призводить до продажу жінок та подальшої їх сексуальної експлуатації); слаборозвинуте громадянське суспільство, у тому числі незначна кількість та пасивність жіночих організацій у відстоюванні своїх законних прав та свобод.Для всіх них базовим положенням є розрізнення понять стать (sex) і гендер (gender), за яким стать - термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей, на основі яких вони визначаються як чоловіки або жінки.