Головні ідейні засади римо-католицької й ісламської соціальних доктрин. Розуміння людської особи, її прав і гідності в ісламі і католицизмі. Ставлення обох соціальних доктрин до проблеми гуманізації економічних відносин та бачення соціальної солідарності.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА спеціальність 09.00.11 - релігієзнавствоРобота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету ім. Науковий керівник: доктор філософських наук, Харьковщенко Євген Анатолійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри релігієзнавства Захист відбудеться 28 лютого 2008 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою; 01033, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, вул.Виходячи не лише з колишніх історичних непорозумінь, але й сучасних геополітичних проблем нашого часу, протистояння на Близькому Сході не тільки провокують конфронтацію, актуалізують протистояння культур Сходу та Заходу, але й зумовлюють загострення мусульмано-християнських відносин. Як зростання ролі ісламського фактору у світових процесах, так і межовість України між європейським і мусульманським світами визначає актуальність вивчення мусульманської соціальної доктрини та викликає гостру потребу в обєктивній інформації про іслам. Саме тоді, вперше за 14 століть співіснування двох релігій, Римо-католицька церква офіційно висловилась у позитивному значенні про мусульман, визнаючи їх особливий релігійний статус. Крім цього, принципи ісламської та римо-католицької соціальних доктрин можуть бути актуальними як для сучасних процесів у світі, так і в Україні. Мета дослідження випливає з актуальності теми й полягає у виявленні та дослідженні основних теоретичних парадигм ісламської та римо-католицької соціальних доктрин.Соціальна доктрина Римо-католицької церкви є сукупністю роздумів, вчень і настанов у суспільній царині протягом останнього століття, початком яких вважається енцикліка Лева ХІІІ "Rerum Novarum" (1891). На його переконання, проявляючи любов і милосердя до інших, людина наче наново піднімається до рівня Божої любові, жертвує собою заради іншої людини. Досліджено, що у соціальній доктрині Римо-католицької церкви людина проголошується центром і метою. Згідно з соціальною доктриною Римо-католицької церкви, справедливе суспільство є можливим лише за умови поваги до трансцендентної гідності людської особистості, котра являє собою остаточну мету суспільства і тому соціальний порядок і прогрес повинні перебувати на службі особистості. У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ - "Суспільно-економічні засади соціальних доктрин Римо-католицької церкви та ісламу", що складається з трьох підрозділів, здійснюється аналіз і порівняння головних моментів римо-католицької та мусульманської соціальних доктрин у царині економіки та міжособистісних відносин.Висновки дисертаційного дослідження підводять підсумки виконаної роботи, узагальнюють і викладають основні її положення, визначають перспективи подальшого розвитку висвітлених проблем. У даній роботі було проаналізовано та розглянуто базові моменти соціальних доктрин Римо-католицької церкви та ісламу. Відтак варто наголосити на таких положеннях: Для більш повного розуміння обох соціальних доктрин є вкрай необхідним дослідження їхніх ідейних засад. Зясовано, що центром суспільного життя в ісламі виступає концепція Єдиного Бога, тобто принцип "таухід". Проте відсутність ідейних підмурків в ісламі, існування двох сфер буття ("аль-Гайб" та "аш-Шахада"), проголошення обмеженості пізнання, часткова свобода вибору людини та віра у напередвизначення долі зумовлюють те, що принцип субсидіарності є нехарактерним для мусульманської соціальної доктрини.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Висновки дисертаційного дослідження підводять підсумки виконаної роботи, узагальнюють і викладають основні її положення, визначають перспективи подальшого розвитку висвітлених проблем. У даній роботі було проаналізовано та розглянуто базові моменти соціальних доктрин Римо-католицької церкви та ісламу. Відтак варто наголосити на таких положеннях: Для більш повного розуміння обох соціальних доктрин є вкрай необхідним дослідження їхніх ідейних засад. Зясовано, що центром суспільного життя в ісламі виступає концепція Єдиного Бога, тобто принцип "таухід". Що ж стосується католицизму, то в якості таких основ і мірил соціальних відносин виступають: Любов-агапе, волюдення Христа, богоподібність і богообразність людини. На відміну від римо-католицької, в ісламській соціальній доктрині на передній план виступає категорія справедливості.
Соціальні принципи солідарності та спільного блага Римо-католицької церкви знаходять свої аналоги в соціальній доктрині ісламу. Проте відсутність ідейних підмурків в ісламі, існування двох сфер буття ("аль-Гайб" та "аш-Шахада"), проголошення обмеженості пізнання, часткова свобода вибору людини та віра у напередвизначення долі зумовлюють те, що принцип субсидіарності є нехарактерним для мусульманської соціальної доктрини.
Як ісламська, так і римо-католицька соціальні доктрини відзначаються у яскравим моральнісним спрямуванням. Проте передумовою цього в соціальній доктрині Римо-католицької є сама людина та її поступове уподібнення Христу. Джерелом моралі в мусульманській соціальній доктрині проголошується Аллах. В економічній сфері соціальна доктрина ісламу відзначається чіткою моральною інтенціональністю. Римо-католицька соціальна доктрина також проголошує, що звязок між моральністю й економікою є необхідним і вкрай суттєвим. Обидві доктрини схвалюють прагнення до збагачення, але, водночас, виступають за правильне розуміння багатства та його використання.
З католицького бачення свободи випливає те, що соціальні, економічні та політичні структури не мають права маніпулювати особистістю, котра є метою всіх суспільних процесів. Тому будь-яка надто матеріальна чи тоталітарна ідеологія суперечать баченню людської особистості римо-католицької соціальної доктрини. Ісламське вчення так само стверджує, що Аллах поклав на людину відповідальність за свої вчинки та наділив її свободою вибору, виходячи з її волі. Проте в ісламі також йде мова про межі цієї свободи, яких варто дотримуватись. Ці межі зумовлені вірою мусульман у напередвизначення людської долі, що, у свою чергу, зумовлює меншу ініціативність людини та відсутність антропоцентричного спрямування у мусульманській соціальній доктрині.
Обидві соціальні доктрини однаковою мірою обгруновують важливе значення політики. Ісламський принцип "таухід" контрастує із визнанням верховної політичної влади за людиною, котре визнається у римо-католицькій соціальній доктрині.
Соціальна доктрина римо-католицької церкви виступає за демократію лише настільки, наскільки перша служить людині. Деякі положення ісламської соціальної доктрини також є цілком співзвучними із основними демократичними принципами. Зокрема, у ній проголошується рівність усіх перед законом та плюралізм.
Основоположні принципи ісламської та римо-католицької соціальних доктрин можуть бути запропоновані для налагодження міжрелігійного діалогу. Співпраця у руслі вирішення основних соціальних проблем сучасності здатна стати важливою передумовою для досягнення міжрелігійного порозуміння.
Список литературы
1. Кияк М. Т. Гуманізація економіки у світлі католицької соціальної доктрини // Дні науки філософського факультету - 2007: Міжнародна наукова конференція (26-27 квітня 2005 року) : Матеріали доповідей і виступів.-К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2005.- Ч. VII. - С. 90-91.
2. Кияк М.Т. Еволюція положень соціальної доктрини Римо-католицької церкви стосовно проблеми гуманізації економіки // Українське релігієзнавство: Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ.- №43.- 2007.- С. 81-89
3. Кияк М. Т. Місце благочинності та податків у римо-католицькій й ісламській соціальних доктринах // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності, Збірник наукових праць / Зб. Наук. Праць, випуск 18 / Відп. Ред..: М. М. Бровко, О. Г. Шутов.- К.: Видавничий центр КНЛУ, 2007.- С. 155-161
4. Кияк М. Т. Основні філософсько-світоглядні засади католицької соціальної доктрини // Філософія гуманітарних наук: актуальність і перспективи розвитку. Матеріали наукової конференції. 5-6 жовтня 2006 р.-Чернівці: Рута, 2006.-С. 170-172
5. Кияк М. Т. Основні філософсько-світоглядні засади католицької та ісламської соціальних доктрин // Дні науки філософського факультету - 2007: Міжнародна наукова конференція (18-19 квітня 2007 року) : Матеріали доповідей і виступів.-К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет, 2007.- Ч. VII. - С. 85-86
6. Кияк М. Т. "Помаранчева революція" в Україні у світлі католицької соціальної доктрини // Релігія і соціальні зміни в сучасному суспільстві. Матеріали міжнародної наукової конференції (м. Чернівці, 18-19 квітня 2005 р.).-Чернівці, 2005. - С. 46-48
7. Кияк М. Т. Порівняльний аналіз християнського та ісламського бачення проблеми співвідношення моралі та економіки // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 301-302. Філософія.-Чернівці: Рута, 2005.- С. 197-200
8. Кияк М. Т. Проблема гуманізації економічних відносин у соціальній доктрині Римо-католицької церкви // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія N 7. Релігієзнавство, Культурологія, Філософія; Зб. Наукових праць.-К.: НПУ імені Драгоманова, 2007.-N 12 (25).-С. 34-40
9. Кияк М. Т. Проблеми гуманізації економічних відносин у соціальній доктрині римо-католицької церкви // Збірник наукових праць Київського національного лінгвістичного університету N 19.-К.: КЛУ, 2007.-С. 41-47
10. Кияк М. Т. Християнське та ісламське бачення проблеми співвідношення моралі та економіки в контексті діалогу двох релігій // Християнсько-мусульманський діалог в контексті євроатлантичних прагнень України. Збірник наукових матеріалів за загальною редакцією В. Андрущенка, В. Бондаренка, М. Заковича та ін. Київ, Світ знань.- 2006.- С. 70-73