Процес актуалізації проблеми політичної опозиції. Процес демократизації суспільно-політичних відносин. Розробка критеріїв ефективності для порівняльного аналізу форм опозиції, застосування цих критеріїв для оцінки інституту політичної опозиції в Україні.
Аннотация к работе
Порівняльний аналіз інституціональних форм опозиційної діяльностіУкраїна досі не має сталого інституту політичної опозиції та достатнього досвіду опозиційної діяльності. Обравши обєктом дослідження інституціональні форми опозиційної діяльності, вважаємо за необхідне проаналізувати особливості трьох основних моделей політичної опозиції: вестмінстерську, континентальну (скандинавську) та опозицію в змішаних республіках. Механізм ідентифікації опозиції та влади Функціонує в парламентській республіці за двопартійної політичної системи, що дає змогу легко ідентифікувати владу та опозицію. Закріплення статусу опозиції Має офіційний статус та визначену в законі форму діяльності (тіньовий уряд) Жодна партія в парламенті не має офіційного статусу опозиції та визначених форм діяльності, але у партійному середовищі поширюється переважно опозиційний тип політичної поведінки Опозиція не має закріпленого спеціального статусу та жодних компенсаційних повноважень. Опозиція має рівні права з більшістю щодо формування порядку денного парламентських засідань та можливості публічних висловлювань Парламентська опозиція досить обмежена у своїх можливостях: не впливає на формування порядку денного парламентських засідань, не має прав щодо контролю за діяльністю уряду тощо.
Список литературы
1. Даль Р. Політичні опозиції у західних демократіях. Харків: Каравела, 2002, 216 с.
2. Липсет С. Политическая социология // Американская социология: Перспективы. Проблемы. Методы / Ред. Смелзер Н. М.: НАУКА, 1972. С.203-219.
3. Новакова О.В. Політична модернізація та розвиток демократичних процесів в сучасній Україні: Монографія. Луганськ: Вид-во ВНУ ім. В. Даля, 2005, 216 с.
4. Опозиція в Україні. Аналітична доповідь Центру Разумкова. К., 2006. 231 с.
5. Опозиція чекає лише сто днів. Вступне слово В. Януковича на засідання Опозиційного уряду // Время регионов. 2008. № 17. С.1-2.
6. Палєскі К. Опозиція політична спроба типологізації. Опозиція в системах демократичних та недемократичних. Краков, 2005 рік. Режим доступу до праці: Paleski pol_pl.php
7. Парламентська більшість і парламентська опозиція. [Електронний ресурс] Режим доступу до видання: oposit_08-1.html
8. Політична система України в контексті досвіду демократичного будівництва в країнах Центрально-Східної Європи та Балтії. Режим доступу до статті: www. niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=s-pp0&issue=2003_2
9. Политология: хрестоматия / Сост. проф. М.А. Василик, доц. М.С. Вершинин. М.: Гардарики, 2000. 843 с.
10. Розенфельд Ю.М., Осипова Н.П. Опозиція в демократичному суспільстві // Політична опозиція: теорія та історія, світовий досвід та українська практика. К.: Навч.-метод. каб. вищ. освіти М-ва освіти України, 1996. С. 178-181.
11. Рябов С. Опозиція як джерело альтернативної політики // Вибори та демократія.2005.№4(6). С. 8-18.
12. Чумак В. Діяльність парламентської опозиції: корисний досвід для України. К.: МЦПД, 2007. 182 с.