Основні чинники, які визначають порівняльну перевагу країни при характеристиці її міжнародної виробничої та торгової спеціалізації. Механізм оптимізації міжнародної спеціалізації України в євроінтеграційному просторі за принципом порівняльної переваги.
Аннотация к работе
Спеціальність 08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРоботу виконано в Тернопільській академії народного господарства Міністерства освіти і науки України Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Савельєв Євген Васильович, Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин та маркетингу Філіпенко Антон Сергійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин кандидат економічних наук З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46004, Тернопіль, вул.Розвиток міжнародної спеціалізації України, з одного боку, потрібно спрямовувати на забезпечення високої конкурентоспроможності українського виробництва в світовій економічній системі за допомогою формування конкурентних переваг, а з іншого - він не має суперечити принципу порівняльної переваги. Дія цього принципу згідно з теорією міжнародної економіки за умов домінуючого міжсекторного характеру міжнародної торгівлі дає змогу забезпечувати максимальні вигоди для країни та оптимальність її міжнародної спеціалізації. Недостатнє обґрунтування вітчизняною наукою необхідності забезпечення принципу порівняльної переваги для української економіки на сучасному етапі розвитку, відсутність розробленої комплексної методики вимірювання порівняльної переваги України з країнами світового господарства, зокрема з країнами євроінтеграційного простору, несистемність у побудові механізмів реалізації порівняльної переваги, яка є основою оптимальної міжнародної спеціалізації міжсекторного типу у відкритій економічній системі, потребують подальшого дослідження в цьому напрямку та обумовлюють вибір теми дисертаційної роботи. В процесі роботи використано такі методи дослідження: логічно-теоретичний (при дослідженні теоретичних основ принципу порівняльної переваги (розділ 1); аналіз і синтез (при характеристиці порівняльної переваги України в її виробничій структурі за окремими чинниками (§ 2.1) та обєднанні їх у загальну систему при включенні у статистичну кореляційно-регресійну модель перевірки оптимальності міжнародної спеціалізації нашої країни за принципом порівняльної переваги (§ 2.3); статистичний компаративний аналіз (при порівнянні факторної забезпеченості та загальної продуктивності праці України і країн Європи, а також факторомісткості й факторної продуктивності виробничих секторів України та країн євроінтеграційного простору (§ 2.1); статистичний кореляційний аналіз (при дослідженні питання структури попиту та частки зовнішньої торгівлі у ВВП країни з огляду на демографічний розмір країни (§ 2.1.); статистичний кореляційно-регресійний аналіз (при формуванні кореляційно-регресійної моделі перевірки оптимальності міжнародної спеціалізації України за принципом порівняльної переваги в світовому господарстві та євроінтеграційному просторі); економіко-математичні методи (при вимірюванні виявленої порівняльної переваги України в товарній структурі її міжнародної торгівлі з країнами світового господарства, зокрема євроінтеграційного простору (§ 2.2), та при формуванні даних для вищеназваної моделі перевірки (§ 2.3)). Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що узагальнені теоретичні положення і розроблені методологічні підходи до комплексного вимірювання та оцінювання порівняльної переваги, а також сформований механізм реалізації порівняльної переваги для досягнення оптимальної міжнародної товарної спеціалізації України в євроінтеграційному просторі можна використати при формуванні ринковоорієнтованої зовнішньоекономічної та промислової політики держави, економіко-аналітичній та прогностичній роботі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, представництв Європейського Союзу в Україні, управлінь зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій, Торгово-промислової палати України, в методологічній роботі Державного комітету статистики України.Розглянуто еволюційний розвиток теорії порівняльної переваги, підходи дослідження, а також основні моделі порівняльної переваги, які є актуальними для країн, що розвиваються, при характеристиці їх міжнародної спеціалізації в процесі економічної трансформації та долучення до міжнародного поділу праці. У цьому випадку обєктом, на який направлені розвиток і формування державою конкурентних переваг, на макрорівні є країна, на мезорівні - сектори економіки (виробництва) цієї країни, на мікрорівні - фірми, що створюють основу національної економіки країни. Тобто держава, яка ставить за мету збільшення конкурентоспроможності торгової структури країни і її окремих товарів, повинна постійно вивчати порівняльну перевагу в країні і забезпечувати в першу чергу розвиток тих секторів виробництва, де залучається відносно більше фактору, який порівняно краще наявний у країні.