Порівняльна оцінка впливу триметазидіну, мілдронату та кардонату на дисфункцію міокарду, ліпідний спектр крові і ліпопероксидацію у хворих на ішемічну хворобу серця - Автореферат

Порівняльна оцінка впливу триметазидіну, мілдронату та кардонату на дисфункцію міокарду, ліпідний спектр крові і ліпопероксидацію у хворих на ішемічну хворобу серцяНа теперішній час накопичено досвід клінічного застосування міокардіальних цитопротекторів - триметазидіну, мілдронату та кардонату. Перші клінічні дослідження з використанням триметазидіну у вигляді монотерапії засвідчили його високу антиішемічну активність в порівнянні з основними антиангінальними засобами: антагоністами кальцію (Dalla-Volta S. et al., 1990), b-адреноблокаторами (Detry J. et al., 1994), нітратами (Michaelides Провести порівняльну оцінку впливу триметазидіну, мілдронату та кардонату на параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки, електричну гетерогенність міокарду при призначенні їх хворим на ІХС на тлі терапії нітратами, b-адреноблокаторами, аспекардом протягом 6 тижнів. Дослідити зміни ліпідного спектру крові та показників процесів ліпопероксидації під впливом триметазидіну, мілдронату та кардонату у хворих на ІХС. Доказано модулюючий вплив даних кардіоцитопротекторів на скоротливу функцію міокарду, процеси ліпопероксидації та показники ліпідного спектру крові у хворих на ІХС та уточнені механізми кардіоцитопротективного ефекту триметазидіну, мілдронату та кардонату.Діагноз ІХС був верифікований на основі скарг, анамнезу (типові напади стенокардії та 51,4% хворих перенесли раніше інфаркт міокарду), результатів загального клінічного обстеження та інструментальних даних (ЕКГ, у тому числі добовий моніторинг ЕКГ, ехокардіографічне дослідження, велоергометрія, у частини хворих - коронарна ангіографія). В дослідження не включали хворих з гострими формами ІХС та гострим порушенням мозкового кровообігу, давністю інфаркту міокарду менше 6 місяців, блокадами провідної системи серця, наявністю додаткових шляхів проведення, синдромом слабкості синусного вузла, хронічними обструктивними захворюваннями легень. Першу групу склали 105 (48,6%) хворих на ІХС, які не мали в анамнезі інфаркту міокарду; другу - 111 (51,4%) пацієнтів на ІХС, що перенесли інфаркт міокарду не раніше, ніж за 6 місяців від початку дослідження. Першу групу (групу порівняння) склали 53 хворих на ІХС, яким була призначена загальноприйнята терапія (b-адреноблокатор - атенолол, нітрати - кардікет, ацетілсаліцилова кислота - аспекард), по показам ІАПФ - каптопріл та діуретики. До другої групи було віднесено 55 хворих на ІХС, які поряд із вищезазначеною терапією приймали триметазидін в добовій дозі 60 мг.Показано, що спектр дії триметазидіну, мілдронату та кардонату не обмежується нормалізуючим впливом на метаболізм у міокарді та відновленням його енергетичних ресурсів, але і характеризується впливом на основні патогенетичні механізми атеросклерозу та ІХС. Використання в комплексній терапії хворих на ІХС триметазидіну, мілдронату, кардонату сприяють покращенню якості життя за даними Міннесотського опитувальника якості життя хворих з хронічною серцевою недостатністю (MLHFQ) на 41,75%, 44,71%, 35,76% відповідно; зменшенню частоти нападів стенокардії та добової потреби в нітрогліцерині; підвищенню толерантності до фізичного навантаження, що характеризується збільшенням відстані шестихвилинної ходьби на 28,31%, 31,76%, 28,16%. Включення в лікування хворих на ІХС триметазидіну, мілдронату та кардонату позитивно впливають на процеси реполяризації міокарду і його електричну гетерогенність, що характеризується більш виразним по відношенню до групи порівняння зменшенням тривалості інтервалу Q-T і Q-Tc та його просторової дисперсії. Призначення триметазидіну, мілдронату та кардонату сприяє зниженню рівня тригліцеридів (на 9,7%, 10,2%, 9,1%) і в меншій мірі впливає на рівень загального холестерину та ХС-ЛПДНЩ. У групі хворих, які приймали мілдронат, в більшій мірі, ніж в групі триметазидіну та кардонату, знижувався рівень малонового діальдегіду (на 25,8%, 12,5% та 23,3% відповідно), в той час як інтегральний показник балансу системи перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи організму - перекисний гемоліз еритроцитів зменшувався однаково в усіх трьох групах (на 29,2%, 31,7%, 32,0%).

Основний зміст роботи

В дисертації наведені дані щодо порівняльної оцінки впливу кардіоцитопротекторів з різним механізмом дії: триметазидіну, мілдронату, кардонату - на динаміку клінічних симптомів, показники функціонального стану міокарду лівого шлуночка, ліпідний спектр крові та процеси вільнорадикального окислення ліпідів. Показано, що спектр дії триметазидіну, мілдронату та кардонату не обмежується нормалізуючим впливом на метаболізм у міокарді та відновленням його енергетичних ресурсів, але і характеризується впливом на основні патогенетичні механізми атеросклерозу та ІХС. Обґрунтовано індивідуалізований підхід до призначення кардіоцитопротекторів, що сприяє підвищенню ефективності лікування та покращенню якості життя.

1. Використання в комплексній терапії хворих на ІХС триметазидіну, мілдронату, кардонату сприяють покращенню якості життя за даними Міннесотського опитувальника якості життя хворих з хронічною серцевою недостатністю (MLHFQ) на 41,75%, 44,71%, 35,76% відповідно; зменшенню частоти нападів стенокардії та добової потреби в нітрогліцерині; підвищенню толерантності до фізичного навантаження, що характеризується збільшенням відстані шестихвилинної ходьби на 28,31%, 31,76%, 28,16%. Найбільш виражений вплив на частоту нападів стенокардії було відмічено у триметазидіну: після 6 тижнів лікування вона зменшилась на 63,2%, а добова потреба в нітрогліцерині - на 63,5%. Зменшення частоти нападів стенокардії під впливом мілдронату та кардонату було однаковою і меншою, ніж у триметазидіну (на 50,0%).

2. Включення в лікування хворих на ІХС триметазидіну, мілдронату та кардонату позитивно впливають на процеси реполяризації міокарду і його електричну гетерогенність, що характеризується більш виразним по відношенню до групи порівняння зменшенням тривалості інтервалу Q-T і Q-Tc та його просторової дисперсії. Ступінь зміни дисперсії інтервалу Q-T був більшим у групі хворих, які приймали триметазидін.

3. Триметазидін, мілдронат та кардонат чинять однаковий позитивний вплив на стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, помірно покращують насосну функцію серця, про що свідчить збільшення фракції викиду на 5,4%, 6,8%, 6,8%, відповідно.

4. Призначення триметазидіну, мілдронату та кардонату сприяє зниженню рівня тригліцеридів (на 9,7%, 10,2%, 9,1%) і в меншій мірі впливає на рівень загального холестерину та ХС-ЛПДНЩ. При використанні мілдронату в більшій мірі, ніж при призначенні триметазидіну чи кардонату, підвищується рівень ХС-ЛПВЩ (на 23,0%). Вплив кардонату на показники ліпідного спектру крові був найменш виразним.

5. Активність процесів ліпопероксидації була зниженою під впливом лікування у всіх групах хворих на ІХС, особливо в групі пацієнтів, які приймали мілдронат. У групі хворих, які приймали мілдронат, в більшій мірі, ніж в групі триметазидіну та кардонату, знижувався рівень малонового діальдегіду (на 25,8%, 12,5% та 23,3% відповідно), в той час як інтегральний показник балансу системи перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи організму - перекисний гемоліз еритроцитів зменшувався однаково в усіх трьох групах (на 29,2%, 31,7%, 32,0%). Це посередньо засвідчує про те, що триметазидін і кардонат не тількі знижують активність ПОЛ, але в більшому ступені, ніж мілдронат, впливають на антиоксидантну систему організму.

6. Застосування кардіоцитопротекторів - триметазидіну, мілдронату і кардонату не викликає, як правило, суттєвих побічних реакцій та не призводить до погіршення функціонального стану печінки та нирок.

7. Наявність окремих відмінностей у впливі триметазидіну, мілдронату і кардонату на динаміку клінічних симптомів, електричну гетерогенність і функціональний стан міокарду, показники ліпідного спектру крові та ліпопероксидації дає підґрунтя для індивідуального підходу до призначення кардіоцитопротекторів у хворих на ІХС.

Практичні рекомендації

В комплексну терапію хворих на ішемічну хворобу серця з хронічним перебігом рекомендовано включення в якості додаткового засобу одного з кардіоцитопротекторів: триметазидіну, мілдронату або кардонату.

При наявності у хворого на ІХС вираженої ішемії міокарду, високого функціонального класу стенокардії напруги, перенесеного в минулому інфаркту міокарду, підвищення активності процесів ліпопероксидації, збільшення дисперсії інтервалу Q-T найбільш доцільним є призначення триметазидіну.

Хворим з постінфарктним кардіосклерозом, наявністю систолічної дисфункції лівого шлуночку, розвитком серцевої недостатності та зниженням рівня ХС-ЛПВЩ при наявності вираженого оксидативного стресу рекомендується призначення мілдронату, починаючи з внутрішньовенних вливань для отримання більш швидкого ефекту, з подальшим переходом на пероральний прийом препарату в добовій дозі 1 грам.

Хворим з помірно вираженою ішемічною активністю, а також з переважанням безболісної ішемії міокарду, значним зниженням толерантності до фізичного навантаження, наявністю хронічної серцевої недостатності, збільшенням рівня загального холестерину та тригліцеридів доцільно призначення комбінованого препарату кардонату у добовій дозі 3 капсули на добу.

Коновалов С.В., Перебетюк Л.С. Оцінка ефективності триметазидіна в комплексній терапії хворих на ішемічну хворобу серця // Вісник морфології. - ВДМУ. - 2004. - №1. - С. 171 - 173. Здобувачем проведено клінічний підбір та обстеження хворих на ІХС, формування основної та контрольної груп, статистичну обробку даних; аналіз результатів та підготовка до друку здійснена разом зі співавтором.

Коновалов С.В., Сєркова В.К. Клінічні аспекти застосування мілдроната в комплексній терапії хворих на ішемічну хворобу серця // Ліки. - 2005. - №3-4. - С. 128-133. Здобувачем проведено клінічний підбір та обстеження хворих на ІХС, формування основної та контрольної груп, статистичну обробку даних; аналіз результатів та підготовка до друку здійснена разом зі співавтором.

Коновалов С.В., Сєркова В.К. Переваги комплексної терапії із використанням триметазидіна в лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця // Український терапевтичний журнал. - 2005. - №3. - С. 34-38. Здобувачем проводилось формування основної та контрольної груп, обстеження хворих за загальноприйнятими клініко-лабораторними та інструментальними методами. Проводив статистичну обробку та підготовку до друку разом зі співавтором.

Коновалов С.В., Сєркова В.К. Клінічна характеристика кардонату у хворих на ішемічну хворобу серця // Ліки України. - 2005. - №10. - С. 120-122. Здобувачем проведено клінічний підбір та обстеження хворих на ІХС, формування основної та контрольної груп, статистичну обробку даних; аналіз результатів та підготовка до друку здійснена разом зі співавтором.

Коновалов С.В., Сєркова В.К. Порівняльний вплив триметазидіна, мілдроната, кардоната на дисфункцію міокарда та дисперсію інтервала Q-T у хворих на ішемічну хворобу серця // Ліки України - 2005. - №11. - С. 106-109. Здобувачем проведено клінічний підбір та обстеження хворих на ІХС, формування основної та контрольної груп, статистичну обробку даних; аналіз результатів та підготовка до друку здійснена разом зі співавтором.

Коновалов С.В. Порівняльний вплив триметазидіна, мілдроната, кардоната на ліпідний спектр крові та ліпопероксидацію у хворих на ішемічну хворобу серця // Вісник ВНМУ. - 2005. - №2. - С. 257-260.

Серкова В.К., Филенко Л.В., Коновалов С.В. Показатели липопероксидации у больных ИБС с различными вариантами течения // Актуальні питання медицини: збірник наукових робіт лікарів та вчених провідних клінік Вінничини. - Вінниця: Антекс, 2000. - С. 132-133. Здобувачем проводилось обстеження хворих за загальноприйнятими клініко-лабораторними та інструментальними методами. Проводив статистичну обробку та підготовку тез до друку разом зі співавторами.

Серкова В.К., Монастирский Ю.И., Коновалов С.В. Опыт применения милдроната в комплексной терапии больных ИБС // Вісник ВДМУ. - 2002. - №1. - С. 210-211. Автором проведено підбір та обстеження хворих; статистичну обробку даних, узагальнення результатів та підготовка тез до друку здійснена разом зі співавторами.

Сєркова В.К., Коновалов С.В., Перебетюк Л.С. Клінічні та цитопротективні властивості триметазидіну в комплексній терапії хворих на ішемічну хворобу серця // Вісник ВДМУ. - 2004. - №1. - С. 24. Автором проведено підбір та обстеження хворих, статистичну обробку даних; узагальнення результатів та підготовка тез до друку здійснена разом зі співавторами.

Сєркова В.К., Коновалов С.В. Вплив мілдронату на скоротливу функцію міокарда та перекисне окислення ліпідів // Матеріали VII національного конгресу кардіологів України /за ред. В.М. Коваленка, Г.В. Дзяка, М..І. Лутая, Г.С. Воронкова та ін. - К.: СПД Коляда О.П., 2004. - С. 375. Здобувачем проводилось формування основної та контрольної груп, обстеження хворих за загальноприйнятими клініко-лабораторними та інструментальними методами. Проводив статистичну обробку та підготовку до друку разом зі співавтором.

Размещено на .ru