Вивчення впливу стовбурової, комбінованої та селективної проксимальної ваготомії на секрецію і моторно-евакуаторну функцію шлунка, та розробка шляхів поліпшення результатів органозберігаючих операцій з лікування проривної пілородуоденальної виразки.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИОфіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Білий Володимир Якович, начальник Військово-медичної служби Збройних Сил України, головний хірург МО України, начальник Головного Медичного Управління МО України доктор медичних наук, професор Мамчич Володимир Іванович, завідувач кафедри хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України Захист відбудеться “4 “травня2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д-26.561.01 при Інституті хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці при Інституті хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Дисертацію присвячено розробці шляхів поліпшення результатів органозберігаючих операцій з приводу проривної пілородуоденальної виразки, на основі вивченя та порівняльної оцінки віддалених результаів різних видів оперативних втручань Вивчений вплив стовбурової, комбінованої та селективної проксимальної ваготомії на секрецію і моторно-евакуаторну функцію шлунка. Виконання органозберігаючих операцій з приводу проривної пілородуоденальної виразки забезпечує у віддаленому періоді низьку (7,6 %) частоту рецидиву виразки у порівнянні з такою після зашивання перфоративного отвору (53,3%) .У консервативному лікуванні неускладненої виразки шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) є певні досягнення (проведення ерадикації Helicobacter pylori - HP), зменшення кількості планових операцій (K.Nightingale,1996), проте, виконання втручань з приводу гострих ускладнень виразкової хвороби (ВХ), передусім, прориву та кровотечі, досить висока і не має тенденції до зменшення (В.Н. Проте, найближчі та віддалені результати цього втручання не задовольняють хірургів: за даними різних авторів, кількість рецидивів виразки становить 50-80% (Л.Г. В пошуках більш ефективних методів оперативного лікування проривної пілородуоденальної виразки були розроблені органозберігаючих операцій, на основі виконання різних видів ваготомії у поєднанні з дренувальними або пілорозберігаючими операціями (Н.И.Тутченко та співавт., 1990; А.А. Метою дослідження було поліпшення результатів лікування хворих з проривною пілородуоденальною виразкою з використанням органозберігаючих операцій, шляхом удосконалення хірургічної тактики, критеріїв вибору операцій, на основі вивчення та порівняльної оцінки віддалених результатів різних видів оперативного втручання. Вивчити та порівняти ефективність різних методів оперативного лікування проривної пілородуоденальної виразки (органозберігаючі операції, зашивання перфоративного отвору).У 42 (33%) хворих з проривною пілородуоденальною виразкою тривалість захворювання не перевищувала 3 років. Характерний для проривної виразки гострий початок захворювання спостерігався у 118 (93%) хворих, у 9 (7%) хворих клінічні ознаки були атиповими. Комбіноване втручання - передню подовжню сероміотомію (ППСМТ) у поєднанні з задньою СТВ (ЗДСТВ) і пілоропластикою - здійснене в 11% хворих, ця операція технічно простіша, менш тривала, її використовували як альтернативну СПВ при лікуванні проривної пілородуоденальної виразки. У 8,7% хворих, госпіталізованих через 2-6 год з моменту перфорації, за відсутності виражених запальних змін очеревини, кровотечі з "дзеркальної" виразки, стенозу, виконували СПВ з зашиванням перфоративного отвору. Під час рентгенологічного дослідження у 4 хворих з демпінг-синдромом І ступеня повне випорожнення шлунка відбувалось протягом 20-30 хв; у 2 (1,6%) хворих з демпінг-синдромом ІІ ступеня - протягом 15-20 хв.З приводу проривної виразки пілородуоденальної зони повинна виконуватись радикальна операція по відношенню до виразкової хвороби, яка включає два основні компоненти - втручання на виразці та вплив на рівень секреції шлунка. Після виконання різних видів органозберігаючих операцій у поєднанні з ваготомією відмінні і хороші результати, за класифікацією Visick, отримані у 83,9 % пацієнтів: після СПВ з зашиванням перфоративного отвору хороші і відмінні результати отримали у 100% пацієнтів, після СПВ з дуоденопластикою - у 93 %, після СПВ з дуоденопластикою та переміщеням сфінктера воротаря - у 72%, після СПВ з пілоропластикою - у 72 %, після передньої подовжньої сероміотомії з ЗДСТВ та пілоропластикою - у 71%, СТВ з пілоропластикою - у 68 %.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. З приводу проривної виразки пілородуоденальної зони повинна виконуватись радикальна операція по відношенню до виразкової хвороби, яка включає два основні компоненти - втручання на виразці та вплив на рівень секреції шлунка. Паліативна операція - зашивання перфоративного отвору найменш ефективна, у віддаленому періоді дає 53,3 % рецидиву виразкової хвороби, вибір її повинен бути кожен раз обгрунтованим.
2. Перитоніт (реактивна та токсична фази) не є протипоказанням до виконання радикальної операції, протипоказанням служить важкий стан хворого ( термінальна фаза перитоніту) та супутня патологія в стадії суб- та декомпенсації. Перфорація "німої" виразки ДПК у пацієнтів молодого віку не є протипоказанням до виконання органозберігаючої операції, у 87 % хворих з "німою" виразкою ДПК під час гістологічного дослідження діагностовано загострення хронічної виразки.
3. Після виконання різних видів органозберігаючих операцій у поєднанні з ваготомією відмінні і хороші результати, за класифікацією Visick, отримані у 83,9 % пацієнтів: після СПВ з зашиванням перфоративного отвору хороші і відмінні результати отримали у 100% пацієнтів, після СПВ з дуоденопластикою - у 93 %, після СПВ з дуоденопластикою та переміщеням сфінктера воротаря - у 72%, після СПВ з пілоропластикою - у 72 %, після передньої подовжньої сероміотомії з ЗДСТВ та пілоропластикою - у 71%, СТВ з пілоропластикою - у 68 %. Застосування індивідуального підходу до вибору виду органозберігаючої операції з приводу проривної пілородуоденальної виразки забезпечує у віддаленому періоді зниження відсотку рецидиву виразки до 7,6 %
4. Основними причинами незадовільного результату органозберігаючих операцій з приводу проривної пілородуоденальної виразки є збереження високого рівня кислотоутворення, як наслідок неповної ваготомії, необгрунтоване розширення показань до виконання дренувальних операцій, неадекватний вибір виду дренувальної операції. Після виконання СПВ з дренувальними операціями виникають функціональні порушення (ДГР, демпінг-синдром) середньої тяжкості, які формуються протягом першого року після втручання, характеризуються стабільним клінічним перебігом, не регресують.
5. Вибір методу втручання на виразці повинен здійснюватись індивідуально з урахуванням морфологічних змін в ділянці виразки, розмірів та локалізації виразкового інфільтрату: при наявності виразкового анамнезу і не значних змінах в ділянці виразки показане виконання зашивання перфоративного отвору у поєднанні з СПВ, при локалізації виразкового інфільтрату за межами воротаря доцільно розширити показання до здійснення дуоденопластики у поєднанні з СПВ, пілоропластика у поєднанні з ваготомією є обовязковим втручанням у хворих з проривом виразки пілоричного каналу, стенозі, порушені пасажу вмісту.
6. З метою зниження частоти рецидиву утворення виразки та скорочення строків загоєння виразки у хворих після зашивання перфоративного отвору показане проведення ерадикації Helicobacter pylori.
Список литературы
1. Численко И.В. Выполнение органосохраняющих операций в сочетании с ваготомией по поводу перфоративной язвы пилородуоденальной зоны // Клініч. хірургія.- 1998.-№5.- С.40-42.
2. Численко И.В. Отдаленный результат выполнения органосохраняющих операций по поводу перфоративной пилородуоденальной язвы // Клініч. хірургія.- 1999.-№4.- С.54.
3. Численко И.В. Функциональные нарушения в отдаленные сроки после выполнения органосохраняющих операций по поводу перфоративной пилородуоденальной язвы // Клініч. хірургія.- 1999.-№5.- С.51-52.
4. Саенко В.Ф, Численко И.В. Оценка различных видов органосохраняющих операций при прободной пилородуоденальной язве // Зб.наук. пр. співробіт. КМАПО ім. П.Л.Шупика. Доповідь на ІІ Конгресі гепатологів України.- Вип.9.- Кн.4.- Київ.- 2000.- С.875-878.
5. Численко И.В. Отдаленные результаты органосохраняющих операций при прободной пилородуоденальной язве//Материалы Российско- Германского симпозиума "Хирургия поджелудочной железы на рубеже веков".- Москва (24-25 мая).- 2000.- С.152-153.