Аналіз майстерності І. Франка і А. Шніцлера, самобутності їхньої художньої манери у розкритті характерів героїв. Осмислення в літературі дискурсу міста в історичному, культурологічному й філософському контекстах. Віденські мотиви у творчості письменників.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1. Місто в літературі Розділ 2. Франко і Відень Розділ 3. Шніцлер і Відень Розділ 4. Віденські мотиви у творчості Івана Франка і Артура Шніцлера. Порівняльна характеристика творів Висновок Список використаних джерел Вступ Актуальність теми: зростання майстерності Івана Франка і Артура Шніцлера, виділити самобутність їхньої художньої манери у принципах розкриття характерів героїв, заглиблення у внутрішній світ героїв - все це є актуальним у сьогоднішній час. Наприкінці ХІХ ст. в українській літературі актуалізується поняття європейськість. На той час місто стає повноправним літературним героєм, і змінює свій статус у загальній картині співіснування міста й села. Особливо інтенсивно він впроваджувався в епоху реалізму й натуралізму, коли міська культура ставала складовою психології літературного героя. Однак, водночас з цим, місто породжує відчуття непевності, невизначеності, короткочасності, чого у сільському просторі, чи сільській свідомості не має, - навпаки, там усе зрозуміло, визначено і назавжди. Місто в літературі Місто в літературі сьогодні трактоване не тільки як тема, мотив чи образ, а ще і як символ або міф. Думка дуже слушна, але блоку наукових книжок, які б досліджували проблему українського міста, ще поки не наберемо, а тому мова тут піде про одну з таких, в Україні чи й не першу, в той час як слов’янські та європейські літератури сьогодні активно розпрацьовують проблему міста та його впливу на людину. Соціально-історичні та мистецькі процеси ХХ ст. істотно поглиблюють характер і напрями в потрактуванні міста та урбанізації. Франко і Відень Зі столицею Австрії - Віднем - пов’язана доля знаного українського поета Івана Франка. Цей період у його житті і творчості нашого геніального земляка досліджує професор-славіст Віденського університету, доктор Штефан Сімонек. Перший лист зі столиці був датований 7 жовтня і адресувався М. Драгоманову. 11жовтня його зараховують слухачем славістичного семінару В. Ягича, про що він повідомляє в одному з листів свою дружину. Відому новелу Leutnant Gustl (Лейтенант Густль”) переклав український фольклорист, етнограф, Володимир Гнатюк (1871 - 1926) у 1904 р. і надрукував її у Літературно-Науковому Віснику”. Це все свідчить про єврейське походження Артура.