Розгляд питання хірургічної реабілітації хворих на хронічний гнійний середній отит. Виконання розширених загальнопорожнинних операцій при отогенних внутрішньочерепних ускладненнях. Хірургічна пластика завушного дефекту і попередження звуження входу.
Аннотация к работе
Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукДисертацію присвячено питанню хірургічної реабілітації хворих на хронічний гнійний середній отит (ХГСО). В дисертації приведені дані про диференційований підхід до виконання розширених загальнопорожнинних операцій при отогенних внутрішньочерепних ускладненнях у хворих на ХГСО, описано вдосконалений метод пластики завушного дефекту, при якому накладається другий ряд кетгутових швів на періост попереду і позаду рани, щоб повернути вушну раковину в нормальне положення, попередити звуження входу в післяопераційну порожнину. Розроблені показання до тимпанопластики за відкритою методикою, вдосконалено спосіб її виконання, який полягає у створенні широкого входу в післяопераційну порожнину, покриття стінок її періостальним клаптем на живлячій ніжці, формуванні П-подібного клаптя із шкіри задньої стінки зовнішнього слухового ходу. Застосування вдосконалених розробок у хворих з отогенними ускладненнями, вдосконаленого методу пластики завушного дефекту дозволило досягнути повної епітелізації, створення широкого доступу до післяопераційної порожнини у 91,2% прооперованих. У больных основной группы применен дифференцированный подход при выполнении расширенных общеполостных операций: при легких отогенных осложнениях у 12,2% больных производили обнажение твердой мозговой оболочки до здоровых участков, у 27,3% больных в состоянии средней тяжести производили расширенную общеполостную операцию и у 60,6% в очень тяжелом состоянии, с резко выраженной внутричерепной гипертензией выполняли расширенную общеполостную операцию с субтемпоральной декомпресией средней черепной ямки.З цього часу змінився перебіг отогенних внутрішньочерепних ускладнень, розроблені і впроваджені в практику нові методи лікування хворих на ХГСО - різні варіанти тимпанопластики. Більшість отохірургів підкреслюють, що при отогенних внутрішньочерепних ускладненнях ХГСО необхідно проводити загальнопорожнинну операцію, усувати каріозно змінену кістку, щоб широко оголити тверду мозкову оболонку (Н.Н. Якщо хірургічне втручання виконується не в достатньому обсязі, це може бути причиною ряду труднощів і ускладнень, зокрема, прогресування патологічного вогнища в порожнині черепа, утворення кили мозку в післяопераційному періоді після розкриття абсцесів мозку, рецидивів менінгіту, що диктує проведення реоперації. Успішне вирішення завдань розширених сануючих операцій та тимпанопластики вимагає вдосконалення післядипломної освіти лікарів-отоларингологів, зокрема, впровадження алгоритмів діагностики ХГСО в стадії загострення і отогенних ускладненнях, а також при процесі в стадії ремісії, коли треба проводити тимпанопластику. Зокрема, буде розроблено рекомендації стосовно обєму розширеної загальнопорожнинної операції при отогенних внутрішньочерепних ускладненнях з врахуванням ступеня тяжкості їх клінічного перебігу, запропоновано новий метод пластики завушного дефекту.В дисертації проаналізовано дані клінічного, аудіологічного дослідження, методи хірургічного лікування 136 хворих, із яких у 64 були виконані розширена загальнопорожнинна операція з приводу отогенних внутрішньочерепних ускладнень ХГСО і у 72 - тимпанопластика за відкритою методикою. З 33-х хворих основної групи у віці від 7 до 12 років було 3, 12-16 років - 3, 17-20 років - 3, 21 - 60 років - 21 і 61-75 років - 3 чол., пацієнтів чоловічої статі було 20, жіночої - 13. У 72-х хворих застосовано слухополіпшуючі втручання - тимпанопластики за відкритою методикою, із яких у 31-го була проведена "відкрита" тимпанопластика, як завершальний етап загальнопорожнинної операції, коли проводилась пластика шкіри задньої стінки зовнішнього слухового ходу за методом Пансе І (контрольна група) і 41 чол. Із 31 чол. контрольної групи у віці 8-14 років було 20, 15-20 років - 3 і 21-40 років - 8 пацієнтів. Операція за розробленим методом проведена у 41 хворих, із яких у віці від 8 до 14 років було 2 чол., 15-20 років - 8 чол., 21-60 років - 31 чол.Причинами недостатньої ефективності розширених загальнопорожнинних операцій у хворих на ХГСО ускладнений внутрішньочерепною патологією були неповна санація вогнищ інфекцій в середньому вусі, а також в порожнинах черепа у 51,6% хворих. Застосування диференційованого підходу до виконання різного обєму розширеної загальнопорожнинної операції дозволило підвищити ефективність лікування. Вдосконалений метод пластики завушного дефекту після розширених загальнопорожнинних операцій дав змогу досягнути повної епітелізації післяопераційної порожнини та запобігти звуженню входу до неї у 91% хворих. Розроблено варіант тимпанопластики за відкритою методикою при якому формується достатній вхід в післяопераційну порожнину шляхом усунення смужки хряща заглибини вушної раковини, стінки мастоїдальної порожнини покриваються періостальним клаптем на передній ніжці, П-подібним клаптем із шкіри задньої стінки зовнішнього слухового ходу.