Порівняльна характеристика рибопродуктивності ставів за умов використання інтенсивної, напівінтенсивної та екстенсивної технології отримання рибницької продукції - Дипломная работа

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на тему: «Порівняльна характеристика рибопродуктивності ставів за умов використання інтенсивної, напівінтенсивної та екстенсивної технології отримання рибницької продукції» Вступ Вітчизняне рибництво за останні 40 років зазнало значних змін, зумовлених динамічністю процесів науково-технічного прогресу та кардинальними змінами у системі управління виробництвом і характері економічних відносин у країні. Впродовж 70-80-х років минулого століття спостерігалось збільшення обсягів виробництва продукції за докорінних змін у технологічних підходах відтворення і вирощування риби, розширився набір обєктів культивування, насамперед за рахунок інтродукції далекосхідних рослиноїдних риб та високопродуктивних представників північноамериканської іхтіофауни. В цей період основну увагу приділяли проблемам комплексної інтенсифікації рибництва, розвитку індустріальних методів вирощування риби та спрямованій реконструкції іхтіоценозів водойм із переорієнтацією на управління їх функціонуванням, тобто забезпечувався перехід від рибальства до переважної експлуатації водойм шляхом розвитку аквакультури. Упродовж наступного десятиліття рибне господарство України, як і вся економіка країни, натикалось на істотні труднощі, властиві періоду переходу до ринкових відносин. У ставах культивували коропів, линів, карасів, щуку та інші види риб. Для вирощування риби почали використовувати природні водойми, озера, штучні басейни, садки, індустріальні комплекси тощо. Огляд літератури 1.1 Організаційно-правові форми та сучасний стан виробництва риби Основним завданням рибогосподарських підприємств на внутрішніх водоймах є відтворення та використання водних живих ресурсів, переважно риби для одержання різних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції. За спеціалізацією основного виробництва підприємства рибної галузі на внутрішніх водоймах поділяються на такі групи: O рибовідтворювальні комплекси - нерестово-вирощувальні рибні господарства, риборозплідники, розплідники рослиноїдних риб, рибоводні заводи частикових риб, осетрові та форелеві рибоводні заводи; O виробничі обєднання рибного господарства, рибоводні та рибницькі підприємства - риборозплідники, повносистемні та нагульні ставові, басейнові, садкові, лиманні, озерно-товарні рибні господарства; O риболовецькі господарства та підприємства; рибоводно-меліоративні станції. На економічний, технічний і технологічний стан рибогосподарських підприємств на внутрішніх водоймах вирішальний вплив справляє загальнодержавна соціально-політична і економічна ситуація в країні, визначальними складовими якої, за оцінками провідних вітчизняних економістів-аналітиків, є: O відсутність опіки держави над своїми виробниками, тобто скасування попередньої практики забезпечення їх обіговими коштами, інвестиціями, ринками збуту; O втрата Україною близько 65% своїх колишніх ринків збуту, занедбаний розвиток внутрішнього ринку, відсутність стимулювання виробничого і споживчого попиту на товари і послуги вітчизняного виробництва та інвестиційного процесу; O обвальна лібералізація цін та спричинена нею гіперінфляція в 1992-1993 роках, що створили диспаритет цін, який розколов виробничу сферу на дві частини за ціновою ознакою, розбалансував ціновий простір на продукцію різних галузей господарства; O жорстка монетарна політика прогресуючого вилучення з обігу грошової маси, що призвела до розбалансованості грошової та товарної маси, високого рівня бартерного обміну і взаємної заборгованості між виробниками, затоварювання підприємств, які випускають і без того малі обсяги продукції; O надмірно високі відсоткові ставки Національного банку України та наддорогі кредити комерційних банків, що призвели до розколу економіки на дві відносно автономні сфери - фінансову і виробничу, розгулу спекулятивних операцій і переміщення капіталів на ринок високоприбуткових цінних паперів - у першій; до бартеризації, платіжної кризи, стагнації виробництва, відсторонення капіталів від реального сектора і виключення інвестування-у другій; до масової збитковості виробничої сфери та великої прибутковості фінансово-банківської системи; O початок фізичного розпаду продуктивних сил, руйнування інтелектуального і науково-технічного потенціалу, дискваліфікація кадрів, знецінення мотиваційних стимулів до продуктивної праці; O соціальне розшарування між різними верствами і категоріями населення; O невчасна виплата зарплат, пенсій, стипендій та зволікання з їх індексацією, зменшення внутрішнього ринку через зниження платоспроможності населення, дефіцит торгового і платіжного балансу. Питома вага продукції рибогосподарських підприємств на внутрішніх водоймах за 9 останніх років у загальних обсягах вилову риби становила 15-30%, а у виробництві харчової рибної продукції - 17-27%; частка океанічного рибопромислового флоту дорівнювала 70-85% вилову риби та 73-83% випуску харчової рибної продукції. Порівняно з 1996 роком виробництво харчової рибної продукції в 2004 році зменшилося у рибній галузі з 684 тис. т до 292,1 тис