Дослідження розвитку психомоторики в учнів музичних шкіл. Обґрунтування наявності психомоторної взаємодії макро- та мікрорухів в тілесному просторі дитини. Можливості вдосконалення музичних здібностей шляхом використання спеціальних рухів та вправ.
Аннотация к работе
Науковий часопис НПУ імені М.П.Вопросы психомоторных основ развития исполнительской техники музыкантов в имеющейся литературе рассматриваются крайне редко и порой схематично. В статье представлены материалы констатирующего эксперимента исследования компонентов психомоторики и музыкальных способностей учащихся музыкальных школ. У сучасних дослідженнях проблема розвитку музичних здібностей розглядається у таких аспектах: структура музичності; вплив на підростаючу особистість музично-інтелектуальних процесів, зокрема музичної памяті, мислення, уваги, музично-слухових уявлень; особливості формування співочих навичок та вплив співу на психофізіологічний розвиток дитини; етнопсихологічні чинники розвитку музичних здібностей [6, 7, 8]. У дітей першої групи яскраво виявляється уважність щодо сприймання музики, наявність рухової реакції на неї, швидкість і якість реагування на зміну ритмічних, мелодичних, гармонічних характеристик музичного твору і точність їх відтворення. Діти не завжди самостійно відчувають ритм, мелодію, гармонію в музиці, відтворюють їх з деякими неточностями або за підтримки музичного інструмента чи дорослого; не завжди чують і констатують зміни форми, настрою і закінченості музичного твору.Високий рівень їх сформованості робить можливим засвоєння широкого та різноманітного кола дій музиканта, забезпечують управління ними, гарантують можливість самостійного набуття нових умінь та навиків. Молодший шкільний вік є сенситивним для розвитку музичних здібностей, оскільки у дітей цього віку яскраво виражена емоційність реакції на музику і вони здатні оволодівати основними прийомами музичної діяльності.
Вывод
1. Психомоторні якості дитини піддаються спеціальному розвитку і проявляються в процесі як засвоєння так і відтворення інформації, поліпшуючи якість навчання. Високий рівень їх сформованості робить можливим засвоєння широкого та різноманітного кола дій музиканта, забезпечують управління ними, гарантують можливість самостійного набуття нових умінь та навиків.
2. Музичні здібності ? індивідуально-психологічні властивості особистості, які забезпечують можливість успішного виконання музичної діяльності. Молодший шкільний вік є сенситивним для розвитку музичних здібностей, оскільки у дітей цього віку яскраво виражена емоційність реакції на музику і вони здатні оволодівати основними прийомами музичної діяльності.
3. У майже 60% діагностованих виявлено низький та середній рівень розвитку психомоторики. Дані в більшості випадків високо корелюють із низьким та середнім рівнями розвитку музичних здібностей дітей.
4. За результатами дослідження встановлено важливі показники музичних здібностей, психомоторики учнів музичних шкіл. Отримано дані, які суттєво розкривають можливості вдосконалення музичних здібностей шляхом використання спеціальних рухів, рухових актів, фізичних вправ для розвитку психомоторики учнів молодших класів.
Список литературы
1. Бублик С.А. Психомоторні здібності у системі забезпечення психологічної готовності дітей до навчання у школі / С.А. Бублик // Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №15. «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури /фізична культура і спорт» / 3б.наукових праць. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. - Випуск 7. - С.58-61.
2. Вільчковський Е.С. Організація фізичного виховання дітей 5-7 років у закладах освіти: навч.-метод. посібник / Е.С. Вільчковський, Н.Ф. Денисенко . - Запоріжжя: Диво, 2006. - 228 с.
3. Макарова Л.Г. Особливості просторового сприймання музичних творів молодшими школярами / Л.Г. Макарова //Психологія: Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова.- К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. - Вип. 22. - С. 81-85.
34
Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова Випуск 6 (49)’ 2014
4. Макарова Л.Г. Розвиток адекватного сприймання музики у молодших школярів: Методичні рекомендації / Л.Г. Макарова. - К.: Міленіум, 2004. - 84 с.
5. Роговик Л.С. Розвиток психомоторних здібностей у навчанні / Л.С. Роговик // Психологічні стратегії в освітньому просторі. Збірник наукових праць: психологічні наук / Редкол. С.Д.Максименко та ін. - К., КМІУВ, 2000. - C. 120-130.
6. Руденко О.В. Особливості впливу музики на психофізіологічний розвиток дітей дошкільного віку / О.В. Руденко // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. - Переяслав-Хмельницький, 2006. - Вип. 10. - С.189-192.
7. Руденко О.В. Визначення динаміки музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку / О.В. Руденко // Актуальні проблеми психології. ? Переяслав-Хмельницький, 2008. - Вип. 4. - С. 177?183.
8. Шевчук А.С. Вплив українських музично-хореографічних традицій на музично-рухливий розвиток старших дошкільників: автореф. дис. на здобуття ступеня канд.пед.наук: спец. 13.00.08 „Дошкільна педагогіка”. - К., 2002. - 20 с.
Гусєв В.Г.*, Стрикаленко Є.А., Шалар О.Г. Херсонський національний технічний університет* Херсонський державний університет
АНАЛІЗ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ФУТБОЛІСТІВ ВИСОКОГО КЛАСУ
В статті розглянуто та проаналізовано рівень фізичної підготовленості футболістів високого класу. Встановлено, що швидкісна витривалість найкраще розвинена у гравців з команди «Шахтар», дещо гірше в командах «ЦСКА» та «Зеніт», найнижчі значення в даному тесті отримані у футболістів з м. Львова. Аналіз рівня розвитку загальної витривалості за тестом Купера довів, що практично всі гравці показали результати за 3000 метрів і мають високий рівень витривалості. Доведено, що не можливе збільшення спортивної майстерності без покращення рівня фізичної підготовленості.
Гусєв В.Г., Стрикаленко Є.А., Шалар О.Г. Анализ физической подготовленности футболистов высокого класса. В статье рассмотрены и проанализированы уровни физической подготовленности футболистов высокого класса. Установлено, что скоростная выносливость лучше развита у игроков из команды «Шахтер», несколько хуже в командах «ЦСКА» и «Зенит», самые низкие показатели получены у футболистов из г. Львова. Анализ уровня развития общей выносливости по тесту Купера доказал, что практически все игроки показали высокие результаты на 3000 метров и имеют высокий уровень выносливости. Доказано, что не возможно увеличение спортивного мастерства футболистов без улучшения уровня физической подготовленности.