Порівняльна характеристика методів радіомодифікації пухлини при променевому лікуванні хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини - Автореферат

Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Мечев Дмитро Сергійович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Іванкова Валентина Степанівна, Інститут онкології АМН України, керівник відділу променевої терапії доктор медичних наук Сухіна Олена Миколаївна, Інститут медичної радіології ім. Захист відбудеться “26 ”грудня 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Інституті онкології АМН України (03022, м.Рак слизової оболонки ротової порожнини (РСОРП) займає одне із перших місць за рівнем захворюваності серед злоякісних пухлин голови та шиї як за кордоном, так і в Україні: 6 місце у розвинутих країнах та 3 - у країнах, що розвиваються (Галай О.О., 2006; Щепотін І.Б., 2006). За даними Національного канцер-реєстру України у 2006 році захворюваність на злоякісні пухлини ротової порожнини складала в середньому 5,3 на 100 тис. населення: 9,4 - чоловіки і 1,8 - жінки (Шалімов С.О., Федоренко З.П., 2007). Так, в Україні вже протягом першого року помирає біля 50% хворих із вперше встановленим діагнозом раку слизової оболонки ротової порожнини (Шалімов С.О., Федоренко З.П., 2007). На даний час встановлено, що для підвищення ефективності традиційної променевої терапії хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини перспективним є її поєднання з такими радіомодифікуючими засобами як: локальна гіпертермія, внутрішньопухлинне введення метронідазолу, термохіміорадіомодифікація, радіосенсибілізація малими дозами іонізуючого випромінення. Застосування таких методів радіомодифікації як: локальна гіпертермія, внутрішньопухлинне введення метронідазолу, термохіміорадіомодифікація та сенсибілізація пухлини малими дозами іонізуючого випромінення при радіотерапії хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини дало можливість збільшити частоту повної регресії пухлини на 16-27%, показники трирічної загальної виживаності на 12-32%, а трирічної безрецидивної виживаності на 17-36% (в залежності від методу) порівняно з проведенням традиційного променевого лікування.Для вирішення поставлених задач дослідження були зібрані, оброблені і проаналізовані матеріали обстеження та лікування 170 хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини ІІ-ІІІ стадії Т1-3N0-1М0, які перебували на лікуванні в радіологічному відділенні Київської міської онкологічної лікарні з вересня 2003 по жовтень 2006 рр. Оцінка результатів дослідження проводилась на основі наступного: перед лікуванням всім пацієнтам поряд із загальноклінічними обстеженнями проводили огляд та пальпацію первинного пухлинного процесу, зон інфільтрації та лімфатичного відтоку; при необхідності, рентгенографію кісток лицьового черепа та УЗД зон регіонарного метастазування. Пухлинне ураження язика було у 92 хворих, слизової оболонки дна порожнини рота - у 39, щік - у 14, піднебіння - у 8 чоловік; пухлини розташовувались на альвеолярному відростку верхньої щелепи у 6 пацієнтів, нижньої щелепи - у 11 осіб. Всіх хворих ми розділили на пять груп - чотири досліджуваних (по 30 чоловік в кожній), яким опромінення проводилось із використанням різних методів радіомодифікації, та одну контрольну: · І група - радіомодифікація з використанням локальної гіпертермії; · V група - контрольна, складалася із 50 чоловік, яким проводили променеве лікування без радіомодифікації (дистанційну або поєднану променеву терапію).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в оцінці ефективності променевого лікування хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини із використанням різних методів радіомодифікації пухлини і запропонування найефективніших серед них для широкого впровадження в клінічну практику. Застосування досліджуваних методів радіомодифікації у хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини збільшує трирічну загальну виживаність хворих на 12-32%, а трирічну безрецидивну виживаність на 17-36% (в залежності від методу) порівняно з проведенням лише променевого лікування. При проведенні традиційного променевого лікування хворим на рак слизової оболонки ротової порожнини перевагу слід надавати поєднаній радіотерапії (при можливості технічного виконання процедури та при пухлинах з глибиною інфільтрації не більше 1 см). Для підвищення радіочутливості пухлини у хворих на рак слизової оболонки ротової порожнини під час проведення променевого лікування рекомендується застосовувати один із запропонованих методів радіомодифікації: сенсибілізацію пухлини малими дозами іонізуючого випромінення, локальну гіпертермію або внутрішньопухлинне введення метронідазолу, що дозволяє значно збільшити ступінь регресії пухлин, покращує безпосередні та віддалені результати лікування, а також не збільшує частоти та важкості місцевих променевих реакцій.

Основний зміст дисертації