Огляд мовних процесів, які сформували сучасні англійську та українську мови. Аналіз тематичної класифікації латинізмів за джерелом запозичення та по ступеню асиміляції. Характеристика взаємодії історичних чинників у формуванні лексичного складу мови.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” Кафедра прикладної лінгвістики Курсова робота на тему «Порівняльна характеристика латинських запозичень в англійській та українській мовах» Виконавець: студент Купіна М.С. Науковий керівник: канд. філол. наук, доц. Кудоярова О.В. Харків - 2010 Зміст Вступ Розділ 1. Запозичення. Типи запозичень 1.1 Запозичення в англійській мові 1.2 Три шари запозичень 1.3 Запозичення в українській мові 1.4 Тематична класифікація латинізмів Розділ 2. Порівняльна характеристика грецьких запозичень в англійській та українській мовах Висновки Список літератури Додаток Summary Вступ Проблема запозичення іншомовної лексики - одна із складових лінгвістичного дослідження, яке займається порівняльним вивченням мов та мовних груп. Типи запозичень Запозичення - елемент чужої мови (слово,морфема,синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу елементів однієї мови до іншої.[9] На думку Арнольда, запозичення - запозичені слова, взяті з іншої мови, що мають змінені фонематичні форми, правопис, парадигми або значення, у відповідності за стандартами англійської мови. [2;253] Зазвичай запозичуються слова, а рідше - синтаксичні та фразеологічні вирази matrix), пакт ‘угода’ (pactum); [5] - назви урядових осіб (напр.: адміністратор ‘правитель, намісник, заступник’ (administrator), антецесор ‘посередник’ (antecessor), дигнитар ‘сановник’ (dignitas, tatis),інстикгатор ‘сановник чи урядова особа, в обов’язки якої входило стежити за правосуддям, притягувати порушників до відповідальності’ (instigator), екзекутор ‘виконавець судового рішення’ (exe-cutor), елект ‘особа, яку обрали на певну посаду’ (electio), кандидать ‘претендент на певну посаду’ (candidatus), канцлер ‘сановник, який очолював державну канцелярію і охороняв королівську печатку’ (cancellare), кашталян ‘сановник із функціями нагляду за станом укріплень і постачання найбільших державних замків; заступник воєводи (castellanus); [5] - назви, пов’язані із соціально-політичним утиском (напр.: агравовати ‘погіршувати, обтяжувати, утискати, неволити’ (aggravare), агравація ‘гніт, утиск’ (aggravare),девастовати ‘спустошувати, розорювати, знищувати’ (devastare), деспектовати ‘ганьбити, безчестити, зневажати’ (despectare), инъфестовати ‘тривожити,мучити,переслідувати’ (infestare), карція ‘в’язниця’ (с лат.corazina), кравамень ‘утиск, насильство’ (gravamen), апостата ‘запроданець, ренегат’ (apostatis), коррупція ‘деморалізація’ (corruptio), ребельзант ‘бунтівник’ (rebelans,-antis), факція ‘змова,бунт’ (factio) , опресія ‘ гноблення’ (oppressio), дисципліна ‘підпорядкування’ (disciplina), протекція ‘підпорядкування, зверхність однієї держави над іншою’ (protectio), субміссія ‘підкорення певній владі’ (ubmissio); [5] - право; у цій ідеографічній сфері окреслюються дві предметно-тематичні групи: а) назви осіб, пов’язаних із судочинством, представників слідчих органів,злочинців(напр.: авдитор ‘членсуду’ (auditor), адьгерентъ ‘прибічник, прихильник; прислужник, співучасник’ (adhaereo), актор ‘позивач, поводова, оскаржена або потерпіла сторона’ ( actor), арбитер ‘арбітр, посередник, полюбовний суддя’ (arbiter), асесор ‘судова особа, судовий засідатель’ (as-sessor), виолятор ‘порушник’ (violator), делятор ‘позивач’ (delator), інквизитатор ‘слідчий’ (inquisitor), компромисар ‘третейський суддя’ (com-promissarius), корруптор ‘порушник’ (corruptor); [5] б) назви на позначення загальних і часткових понять судочинства, мір і способів покарання, назви зі сфери виконавчої і слідчої діяльності судових органів, назви юридичних документів, назви судових інстанцій: (напр.: акт ‘документ, внесений до книги для запису судових справ, що набув після цього чинності’ (actus), акцессорія ‘вирок’ (accessorium),акція ‘справа, судовий процес, позов’ (actio), алегація ‘доказ, покликання на щось’ (allegatio), алеговати ‘доводити, виправдовувати’ (allegare), акцесїя ‘здобуття права на власність; угода про прибуток’ (accessio), акторат ‘право однієї із сторін на першочергове наведення доказів своєї правоти’ (actor), актований ‘розпочатий у суді, винесений на розгляд суду’ (actus), актиковане ‘запис документа до судово-адміністративних книг’ (с лат. acticare), алтеркація ‘суперечка сторін у формі перехресного допиту’ (altercatio),апелевати ‘апелювати, звертатися за підтримкою’ (appellare), апробація ‘схвалення, затвердження’ (approbatio), аргументовати ‘аргументувати, доводити, підтверджувати доказами’ ( argumentari), арест ‘тимчасове позбавлення волі; судова заборона користуватися чимось, виконувати щось; офіційне припинення розгляду судової справи’ ( с лат. arrestare); [5] - військова справа (напр.: апарамент ‘кулі, порох та інші речі, потрібні для гармати’(apparamentus), апарат ‘сукупність речей, призначених для стрільби’ ( apparatus),антесигнанъ ‘керівник, провідник; солдати перших ше-ренг, які боролися поперед