Порівняльна характеристика хірургічних методів розродження (кесаревого розтину, вакуум-екстракції плода, операції акушерських щипців) та їх вплив на здоров’я матері і дитини - Автореферат
Порівняльна характеристика хірургічних методів розродження та удосконалення профілактики їх ускладнень на здоров’я матері і дитини. Виділення факторів ризику завершення пологів оперативно абдомінальним і природнім, а також шляхом кесаревого розтину.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРобота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Коханевич Євгенія Вікторівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, доцент Сенчук Анатолій Якович, Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор Сольський Яків Порфирійович, Інститут педіатрії, акушерства, гінекології АМН України, головний науковий співробітник відділу ендокринної гінекології Захист відбудеться “27” лютого 2001 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.Власні спостереження склали 50 кесаревих розтинів, 25 вакуумних екстракцій та 30 акушерських щипців за 5 років. З них 34 кесаревих розтинів, 10 вакуумних екстракцій та 4 операції накладення акушерських щипців виконано автором самостійно. При цьому середня частота оперативних пологів у родильному будинку №4 міста Києва була слідуючою - кесарів розтин-7,8%, операція накладення акушерських щипців-1%, вакуумна екстракція плода-виконувалася переважно на мертвих плодах; у родильному відділенні Свалявської центральної районної лікарні - кесарів розтин-6,2%, операція накладення акушерських щипців-0,7% та вакуумна екстракція плода-1,5%. З метою профілактики даних ускладнень нами розроблено та впроваджено у практику “Спосіб виконання кесаревого розтину при несформованому нижньому сегменті” суть якого полягає у слідуючому - після виконання доступу до матки асистент кладе руки на бокові стінки живота вагітної у проекції ребер матки та відтягує матку вверх до епігастрія, що призводить до кращої візуалізації і доступу до нижнього маткового сегменту та дозволяє використати у даній ситуації поперечний розріз останнього. З метою часткового відтворення механізму проходження плода через родові шляхи матері та евакуації під час цього амніотичної рідини з легенів плода нами розроблено “Спосіб профілактики ускладнень зі сторони органів дихання у плодів народжених шляхом кесаревого розтину”.В структурі хірургічних методів розродження кесарів розтин складає - 6,2-7,8%; вакуумна екстракція плода - 1,5%; акушерські щипці - 0,7-1%. Показаннями до кесаревого розтину були: клінічно вузький таз (32%), попередній кесарів розтин (24%), страждання плода (12%), неефективність родостимуляції та вікова першородяча (10%); до вакуумної екстракції плода - страждання плода в другому періоді пологів у 90% випадків; до операції накладення акушерських щипців - страждання плода в другому періоді пологів у 92% випадків. Перебіг пологів завершених операцією кесаревого розтину в 10% був ускладнений неефективністю родостимуляції, у 8% слабістю родової діяльності, переношеними були 4% вагітностей; при вакуумній екстракції плода - вторинна слабість родової діяльності в 54%, пролонгація першого періоду родів у першородячих у 18%, тривалість безводного проміжка більше 18 годин у 26%, переношена вагітність у 24%, інфікування родових шляхів у 24%; при акушерських щипцях 54%, 18%, 22%, 30% та 20%, відповідно. Кесарів розтин, у порівнянні з вакуумною екстракцією плода і акушерськими щипцями, є найбільш сприятливим методом розродження щодо неврологічних ускладнень, проте не виключає їх повністю (кількість перинатальних гіпоксично-ішемічних енцефалопатій є рівною з контрольною групою і складає 8%).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. В структурі хірургічних методів розродження кесарів розтин складає - 6,2-7,8%; вакуумна екстракція плода - 1,5%; акушерські щипці - 0,7-1%. Показаннями до кесаревого розтину були: клінічно вузький таз (32%), попередній кесарів розтин (24%), страждання плода (12%), неефективність родостимуляції та вікова першородяча (10%); до вакуумної екстракції плода - страждання плода в другому періоді пологів у 90% випадків; до операції накладення акушерських щипців - страждання плода в другому періоді пологів у 92% випадків.
2. Перебіг пологів завершених операцією кесаревого розтину в 10% був ускладнений неефективністю родостимуляції, у 8% слабістю родової діяльності, переношеними були 4% вагітностей; при вакуумній екстракції плода - вторинна слабість родової діяльності в 54%, пролонгація першого періоду родів у першородячих у 18%, тривалість безводного проміжка більше 18 годин у 26%, переношена вагітність у 24%, інфікування родових шляхів у 24%; при акушерських щипцях 54%, 18%, 22%, 30% та 20%, відповідно.
3. Перебіг післяопераційного періоду у жінок при кесаревому розтині ускладнювався - патологічною крововтратою (94%), анемією (26%), геморагічним шоком (6%), ендометритом (2%). При вакуум-екстракції патологічна крововтрата зареєстрована в 8%, геморагічний шок в 2%, анемія в 22%; при акушерських щипцях - 12%, 2%, та 26%, відповідно.
4. Кесарів розтин, у порівнянні з вакуумною екстракцією плода і акушерськими щипцями, є найбільш сприятливим методом розродження щодо неврологічних ускладнень, проте не виключає їх повністю (кількість перинатальних гіпоксично-ішемічних енцефалопатій є рівною з контрольною групою і складає 8%).
5. Використання вакуум-екстракції плода повязане з підвищенням ризику виникнення перинатальної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у 4,5 рази та у 4 рази більшим ризиком затримки розвитку новонародженого, у порівнянні з кесаревим розтином.
6. Використання акушерських щипців призводить до підвищення ризику виникнення перинатальної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у 3,5 рази та у 6 разів - ризику затримки розвитку новонародженого, у порівнянні з кесаревим розтином.
7. Найчастішим віддаленим наслідком кесаревого розтину для здоровя матері є ендометріоз (68% випадків).
8. Основними чинниками розвитку дитячого церебрального параліча, затримок розвитку та різних форм епілепсії є внутрішньоутробне страждання плода та ускладнення вагітності. Хірургічні методи розродження не виявлені серед основних причин виникнення даних захворювань.
9. Запропоновані методи профілактики ускладнень кесаревого розтину “Спосіб виконання кесаревого розтину при несформованому нижньому сегменті”, “Спосіб виведення плода при низько розташованій передлеглій частині під час виконання кесаревого розтину” і “Спосіб профілактики ускладнень зі сторони органів дихання у плодів народжених шляхом кесаревого розтину” є ефективними та можуть бути рекомендованими для використання у практиці.
Список литературы
1. Коханевич Є.В., Коноплянко Т.В., Міцода Р.М., Коноплянко В.В. Хірургічні методи розродження в сучасному акушерстві та їх вплив на здоровя матері і дитини // Лікарська справа. - 2000. №2. - С. 90-94.
2. Коханевич Є.В., Кучеренко С.М., Міцода Р.М. Віддалений вплив кесаревого розтину на здоровя жінки // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. - 1999. №3. - С. 22-27.
3. Міцода Р.М. Порівняльна характеристика хірургічних методів розродження (кесаревого розтину, вакуум-екстракції плода та операції акушерських щипців) і їх вплив на здоровя матері та дитини // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. - 1999. №4. - С. 47-54.
4. Міцода Р.М. Оперативне розродження у сучасному акушерстві // Збірник наукових праць співробітників Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, 1998. - Т. 2. - С. 473-495.
5. Міцода Р.М. Перинатальна захворюваність дітей народжених оперативним шляхом // Збірник наукових праць співробітників Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, 1998. - Т. 2.- С. 495-503.
6. Міцода Р.М. “Спосіб виведення плода при низько розташованій передлеглій частині під час виконання кесаревого розтину” (реєстраційний номер заявки на винахід - 99031388, рішення про видачу патенту на винахід від 11.06.1999).
7. Міцода Р.М. “Спосіб профілактики ускладнень зі сторони органів дихання у плодів народжених шляхом кесаревого розтину” (реєстраційний номер заявки на винахід - 99063508, рішення про видачу патенту на винахід від 18.11.1999).
8. Коханевич Є.В., Геревич Й.Я., Суханова А.А., Коноплянко В.В., Міцода Р.М. Шляхи зниження частоти операцій кесарського розтину та профілактика септичних ускладнень // Матеріали II науково-практичної конференції асоціації акушерів-гінекологів України “Кесарський розтин у сучасному акушерстві”. - Сімферополь: Кримське навчально-педагогічне державне видавництво. - 1998. - С. 180-181.