Порівняльна характеристика електричної активності головного мозку і нервово-м"язевого апарату при нормальних рухах і хореїчних гіперкінезах - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК: 612.822.3:616.8 - 009.12Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гіттік Леонід Самійлович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри фізіології людини і тварин Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Макарчук Микола Юхимович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедри фізіології людини і тварин доктор біологічних наук, доцент Лизогуб Володимир Сергійович, Черкаський державний університет ім. Захист відбудеться "11 "березня 2002 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, пр. акад.Згідно з метою нашої роботи досліджувані розподілялись на дві групи - з нормальними рухами і з гіперкінезами (насильницькими рухами хореїчного типу). Група з нормальними рухами охоплювала здорових піддослідних, клінічний стан їх нервової системи і внутрішніх органів не виявив відхилень від норми (мед. картки 026/у, 086/у). Для оцінки ЕЕГ-даних мозку був використаний пакет компютерних програм: 1) автоматизований частотно-амплітудний аналіз показників ЕЕГ; 2) аналіз зонального розподілу питомої ваги основних частотних діапазонів електричної активності мозку, 3) побудова і аналіз топографічних картограм інтенсивності електрогенезу, 4) кореляційний аналіз, за допомогою якого виявляються значимі (коефіцієнт - r=0.51 - 0.7) і високі (0,71 - 1,0) кроскореляційні взаємозвязки певних ділянок великих півкуль мозку за їх біоелектричними характеристиками. Програма дослідження включала вивчення біострумів муязів: а) у спокої (при максимально розслаблених муязах); б) при синергійних змінах мязового тонусу, включаючи “дихальну” синергію (при глибокому вдиху); “близьку” синергію (при скороченнях симетричних муязів) та “віддалену” синергію (при максимальному напруженні муязів ніг); в) при максимальному за силою довільному скороченні муязів; г) після раптового припинення довільного скорочення (слідова продовжена активність). Порівняно з нормою встановлений ріст питомої ваги повільних ритмів - тета, дельта (в лобних відділеннях відповідно до 30,5±0,7 і 37,0±0,7% при нормі до 24,7 ± 0,5 і 27,1 ± 0,8%, р Ј 0,05), в умовах стимуляції реєструється достовірне підвищення рівня тета-активності в обох лобних і правих скроневої, центральної і тімяної зонах (до 37,0 ± 0,7% при нормі 24,4 ± 0,5%, р Ј 0,05).Електрична активність головного мозку і нервово-мязового апарату при нормальних рухах і хореїчних гіперкінезах відображає міжпівкулеві та внутрішньопівкулеві взаємодії, корково-підкоркові звязки і спеціалізовану низхідну супраспинальну регуляцію сегментарного нервово-мязового апарату за показниками частотно-амплітудного аналізу і зонального розподілу питомої ваги основних ритмів ЕЕГ, топографічного картування інтенсивності альфа-і тета-діапазонів ЕЕГ, кореляційних звязків в корі великих півкуль, характеристики біопотенціалів мязів. При нормальних рухах реєструються: а) у значної більшості виражений альфа-ритм зі згасаючим потилично-лобним градієнтом, відсутність патологічних повільних хвиль та пароксизмальної активності; б) адекватний зональний розподіл питомої ваги альфа-діапазону ЕЕГ та високий рівень його інтенсивності в обох півкулях; в) чітка реактивність мозку в цьому діапазоні; г) високі та значимі кореляційні звязки між лобними структурами, з одного боку, та скронево-центрально-тімяними - з іншого; д) функціональна міжпівкулева асиметрія з поширенням впливів лівопівкулевих лобних структур на обидві півкулі за даними кореляцій в альфа-діапазоні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Комплексна характеристика електричної активності мозку (компютерна ЕЕГ) та нервово-мязового апарату (сумарна ЕМГ) при нормальних рухах та хореїчних гіперкінезах розкриває якісно різні системні особливості центральної та периферійної регуляції, які властиві для кожної з цих форм моторики.

Електрична активність головного мозку і нервово-мязового апарату при нормальних рухах і хореїчних гіперкінезах відображає міжпівкулеві та внутрішньопівкулеві взаємодії, корково-підкоркові звязки і спеціалізовану низхідну супраспинальну регуляцію сегментарного нервово-мязового апарату за показниками частотно-амплітудного аналізу і зонального розподілу питомої ваги основних ритмів ЕЕГ, топографічного картування інтенсивності альфа- і тета-діапазонів ЕЕГ, кореляційних звязків в корі великих півкуль, характеристики біопотенціалів мязів.

При нормальних рухах реєструються: а) у значної більшості виражений альфа-ритм зі згасаючим потилично-лобним градієнтом, відсутність патологічних повільних хвиль та пароксизмальної активності; б) адекватний зональний розподіл питомої ваги альфа-діапазону ЕЕГ та високий рівень його інтенсивності в обох півкулях; в) чітка реактивність мозку в цьому діапазоні; г) високі та значимі кореляційні звязки між лобними структурами, з одного боку, та скронево-центрально-тімяними - з іншого; д) функціональна міжпівкулева асиметрія з поширенням впливів лівопівкулевих лобних структур на обидві півкулі за даними кореляцій в альфа-діапазоні.

При хореїчних гіперкінезах як патологічної форми рухів реєструються: а) загальне зниження фонового рівня альфа-діапазону ЕЕГ та порушення реактивності мозку в цьому діапазоні; б) загальне посилення питомої ваги і інтенсивності повільних діапазонів ЕЕГ, зокрема тета-діапазону, з переважанням в правій півкулі; в) відсутність в обох півкулях високих та значимих кореляційних звязків між лобними структурами, з одного боку, та скронево-центрально-тімяними - з іншого; г) при односторонніх гіперкінезах контрлатеральне зональне домінування тета-активності в скронево-центрально-тімяних структурах кори.

Низхідні супраспинальні регуляції сегментарного нервово-мязового апарату при нормальних рухах проявляються інтерференційною кривою ЕМГ, яка відображає “повне насичення” її патернів.

Низхідні супраспинальні регуляції сегментарної нервово-мязового апарату при хореїчних гіперкінезах проявляються кривою ЕМГ, яка відображає зниження її “патернів насичення” з “вибуховістю” та виснажуваністю осциляцій і порушенням реципрокності у взаємодіях мязів-антагоністів.

Управління і регуляція рухової активності і її системна організація при нормальних рухах і хореїчних гіперкінезах мають принципові відмінності, які характеризуються: а) у групі здорових - оптимальним станом активації великих півкуль, міжцентральних звязків в корі мозку і спеціалізованої низхідної регуляції сегментарного нервово-мязового апарату, які забезпечують необхідний адаптаційний руховий результат; б) у групі з гіперкінезами - порушенням цих системних центральних і периферійних механізмів мозкової діяльності і регуляції рухів з відсутністю необхідного адаптаційного рухового результату.

1. Гіттік Л., Комшук Т. Структурно-функціональні механізми гіперкінезів як модель організації рухової активності // Науковий вісник Волинського державного університету. Біологія. Медицина. - 1998. - Вип. 4. - С. 22 - 23.

2. Комшук Т. Електрична активність мязів-антагоністів у дитячому віці // Науковий вісник Волинського державного університету.- 1998. - Вип. 4. - С. 24 - 27.

3. Гіттік Л., Комшук Т. Деякі механізми гіперкінезів // Науковий вісник Волинського державного університету. Біологія. Медицина. - 1998. - Вип. 4. - С. 109 - 111.

4. Комшук Т. Топографічне картування інтенсивності електрогенезу мозку при гіперкінезах // Науковий вісник Волинського державного університету. Медицина. - 1999. - Вип. 8. - С. 9 - 13.

5. Комшук Т. Електрична активність мозку при гіперкінезах // Науковий вісник Волинського державного університету. Біологічні науки. - 1999. - Вип. 4. - С. 55 - 58.

6. Гіттік Л.С., Моренко А.Г., Поручинський А.І., Швайко С.Є., Козачук Н.О., Шварц Л.О., Комшук Т.С. Топографічне картування електричної активності мозку при його вербально-аналітичній та образно-просторовій діяльності // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2000. - Вип. 3. - С. 55 - 63.

7. Комшук Т.С. Кореляційні звязки у великих півкулях мозку при гіперкінезах // Науковий вісник Волинського державного університету. Біологія. - 2001. - Вип. 4. - С. 63 - 68.

8. Гіттік Л.С., Комшук Т.С. Вікові особливості координації мязів-антагоністів // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві. - Луцьк: Медіа, 1999. - С. 943 - 949.

9. Гиттик Л.С., Комшук Т.С. Гиперкинезы как нейрофизиологическая проблема // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т. 9, вип. 2 (27). - С. 8 -10.

10. Комшук Т.С. Структурно-функціональні особливості однобічних гіперкінезів // Проблеми вікової фізіології. - Луцьк, 1998. - С. 59.

11. Комшук Т.С. Вікові особливості електричної активності мязів-антагоністів в рухових реакціях // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі. - Київ-Черкаси. - 1999. - С. 45.

12. Комшук Т.С. Системна організація довільних рухів як механізм включення їх в поведінкові реакції // Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність. - Київ-Черкаси. - 2001. - С. 61.

13. Гиттик Л.С., Поручинский А.И., Швайко С.Е., Комшук Т.С. Нейрофизиологические механизмі когнитивной деятельности // Abstracty referatow nadeslane na miedzynarowa konferencye Uzdolnienia intellektualne i tworcze. Koncepcje Perspecnywy. - Warszawa (Poland). - 2001. - P. 8 - 9.

14. Комшук Т.С. Електрична активність головного мозку та нервово-мязового апарату при нормальних рухах і підкоркових гіперкінезах // Наук. конфер. "Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці" - Львів. - 2001. - С. 75.

Размещено на .ru