Порівняльна ефективність тренування бігунів на довгі та середні дистанції в умовах низькогір’я (1000-1300 м над рівнем моря) і рівнинної підготовки - Автореферат

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спортуРобота виконана в Державному науково-дослідному інституті фізичної культури і спорту, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ященко Алла Григорівна, Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту, головний науковий співробітник лабораторії діагностики функціонального стану спортсменів. Шахліна Лариса Генріхівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри спортивної медицини; Канішевський Станіслав Михайлович, Київський національний університет будівництва та архітектури, завідувач кафедри фізичного виховання і спорту. Провідна установа: Львівський державний інститут фізичної культури, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.Важливе місце в сучасній системі підготовки кваліфікованих спортсменів, що спеціалізуються в циклічних видах спорту, займає тренування в гірських умовах [М.М.Булатова, В.Н.Платонов, 1996, С.М. Останнє розглядається в якості ефективного засобу підвищення функціонального потенціалу спортсмена і досягнення більш високих спортивних результатів у рівнинних умовах проведення змагань [М. На даний час гірська підготовка спортсменів у видах спорту, повязаних із переважним проявом витривалості і, зокрема, бігунів на довгі дистанції - стаєрів та середньовиків, головним чином зводиться до широкого використання тренування в умовах середньогіря на висотах 1800 - 2300 м над рівнем моря [Ф. П. Метою дослідження було вдосконалення системи гірської підготовки, орієнтованої на підвищення рівня спеціальної витривалості та її найважливіших компонентів у кваліфікованих бігунів-стаєрів та середньовиків, на основі аналізу порівняльної ефективності тренування в рівнинних умовах і в низькогірї. Мета дослідження обумовила необхідність вирішення таких задач: - виявити особливості адаптації бігунів до клімато-географічних умов низькогіря на основі вивчення динаміки окремих показників кардіореспіраторної системи в стані спокою і реакції на виконання стандартного, достатньо напруженого фізичного (бігового) навантаження;За зрушеннями тих же показників вивчалася реакція організму на стандартне навантаження у вигляді 3-х разового пробігання відрізків на дистанції 1000 м із середньозмагальною швидкістю і відпочинком між забігами 3 хв. у виді бігу “підтюпцем”; проводилося вивчення динаміки спеціальної витривалості і силових здібностей у бігунів, що тренувалися в умовах низькогіря, що було наступним етапом організації експерименту. З цією метою у спортсменів відразу після спуску з гір і одночасно в бігунів, що тренувалися в рівнинних умовах, визначалися показники червоної крові, МСК, АП, спеціальна витривалість, анаеробна витривалість, силові здібності, параметри техніки бігу та економічність роботи. Заключним етапом педагогічного експерименту було вивчення динаміки показників функціональних можливостей організму, рухових якостей, параметрів техніки бігу й економічності роботи в період реакліматизації в бігунів, що тренувалися в низькогірї і одночасно у спортсменів, що готувалися в рівнинних умовах. Для цього в певні дні реєструвалися, починаючи з 2-го дня після спуску з гір, у спортсменів, що належать до обох груп випробуваних “А” і “Б”: 1) показники червоної крові, МСК, ЧСС, АП, що характеризують функціональні можливості бігунів; 2) рівень розвитку рухових якостей - спеціальної й анаеробної витривалості, силової витривалості, швидкісно-силових можливостей, ефективності використання ЦРС, економічності роботи; 3) параметри техніки бігу. Слід відмітити, що хоча показники, які характеризують стан кисневотранспортної системи у спокої, в перший день після підйому в гори практично не змінювалися щодо рівнинного рівня, але реакція організму з боку цієї ж системи на стандартне достатньо напружене навантаження аеробно-анаеробного характеру (біг 3 х 1000 м) у цей день була більш вираженою, ніж у рівнинних умовах.Під впливом тренування бігунів на середні та довгі дистанції в умовах низькогіря спостерігається підвищення концентрації гемоглобіну на 8,6 %, кількості еритроцитів на 7,1 %; тренувальні навантаження тієї ж інтенсивності й обсягу в рівнинних умовах обумовлюють збільшення цих показників на 1,4 % і 3,7 % відповідно. Приріст МСК і підвищення анаеробного порогу в бігунів-середньовиків та стаєрів, що тренувалися в умовах низькогіря (19 днів) склав 4,1 % і 3,1 % проти 1,5 % і 0,8 % у спортсменів, які тренувалися за подібною програмою в умовах рівнини. Виявлений значний приріст спеціальної витривалості в бігунів-середньовиків та стаєрів, що тренувалися в умовах низькогіря, про що свідчить зменшення часу пробігання 3000 м на 10,8 с (2,1 %), у той час як зменшення часу виконання цього тесту у спортсменів, що тренувалися в умовах рівнини, склало усього 4,5 с, тобто 0,9 %.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ