Теоретико-методологічний аналіз сучасних модульних технологій навчання на предмет їх інноваційної повноцінності та експериментальної ефективності в системі середньої освіти. Ефективність модульних технологій навчання та їх практичне використання.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВАНауковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор Панченко Григорій Денисович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, декан вечірнього факультету Захист дисертації відбудеться "???" листопада 2000 року о ????????год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.053.02 в Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Розглядається сучасний стан технологічного забезпечення освітнього процесу, характеризуються зарубіжні і вітчизняні версії модульного навчання, описується модель трирівневої технологічної організації педагогічних взаємин у класі (змістовий, організаційний і метасистемний модулі). Психолого-педагогическая экспертиза этих технологий показала, что их эффективность определяется: а)30-минутной формой организации учебных занятий; б)точностью научного проэктирования и мастерством внедрения конкретных технологических схем обучения; в)социально-ролевой готовностью учащихся диалогически сотрудничать с учителем; г)использованием инновационных программно-методических средств (мини-учебники, программы самореализации и т. п.); д)передачей части управленческих функций учителя учащимся и увеличение пространства конструктивной инициативы, критической рефлексии и творческой самоактивности последних.Є обєктивна потреба в ефективних дидактичних технологіях, які б забезпечували неперервну розвивальну взаємодію співучасників навчання, сприяли впровадженню інноваційних підходів у практику сучасної школи. У сучасній дидактиці існує значна кількість методів навчання, які належним чином не організовані в освітні технології, що, у свою чергу, знижує ефективність соціально унормованої педагогічної взаємодії в навчальному процесі ,а впровадження уже оновлених технологій навчання гальмується тим, що чітко не окреслена їхня інноваційність та експериментально-дослідна ефективність. Таким чином вибір теми дисертації зумовлений важливим науковим завданням - зясувати, у чому новизна модульних технологій навчання, і виявити їх прогностичну та реальну ефективність у діяльності сучасної середньої школи. В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що ефективність модульних технологій навчання залежить, з одного боку, від рівня системного обґрунтування модульного навчання як розвивальної дидактичної моделі, а з іншого - від масштабу поширення інноваційних процесів на зміст і способи навчальної діяльності вчителя і учня, характеру їхньої ділової взаємодії та стилю мислення. Теоретичне значення результатів полягає у визначенні дидактичного змісту поняття “модульні технології навчання“ та обгрунтуванні принципів, параметрів, критеріїв і показників дидактичного пізнання освітніх систем і технологій, а також у концептуальному підтвердженні положення про трирівневу (змістовий, організаційний і метасистемний рівні) дидактичну організацію технологічного забезпечення сучасного освітнього процесу у середній школі залежно від прийнятої теоретичної моделі (версії) модульного навчання.У першому розділі - “Модульні технології навчання як дидактична проблема“ - відображено стан дослідження піднятої проблеми з теоретико-методологічних позицій сучасної дидактики, охарактеризовані зарубіжні і вітчизняні версії модульного навчання, обґрунтована теоретична модель трирівневого технологічного забезпечення навчально-виховного процесу, висвітлені її широкі можливості застосування відповідно до вимог принципів модульних технологій організації освітнього процесу в середній школі, а також проведене порівняння найбільш відомих модульних технологій навчання. Модульне навчання - інноваційний підхід в організації навчального процесу, який реалізує системно-діяльнісну стратегію управління педагогічною взаємодією: а) багатоаспектно (змістовий, методичний, організаційний, комунікативний, дидактичний, методологічний і загальноосвітній модулі); б)поетапно (модульна тема і навчальна програма, модульний урок і програмово-методичний комплекс, обєднання шкільних модулів і модульно-розвивальна система освіти); в)поліконцептуально (модульне навчання як передовий педагогічний досвід, дидактичний принцип, технологія навчання, наукова теорія та освітня система). Поступальний розвиток модульного навчання як дидактичної системи здійснювався за такими напрямками: змістовим, згідно якого модуль проектується як довершений договір, цілісний блок наукової інформації; методологічним, коли модуль перетворюється на засіб усвідомленої миследіяльності, яка дає змогу на професійному рівні здійснювати пошукову діяльність модульних компонентів, технологій, систем тощо; українська А.В.Фурмана (теорія, технологія та експериментальна практика модульно-розвивальної системи як освітня модель середньої загальноосвітньої школи, що передбачає видозміну мети і завдань, змісту і форм, технологій і методів, засобів і результатів педагогічної взаємодії вчителя і учнів у класі).