Порівняльна ефективність блокатора кальцієвих каналів дилтіазему та бета-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями в лікуванні хворих, що перенесли гострий коронарний синдром без зубця Q - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Порівняльна ефективність блокатора кальцієвих каналів дилтіазему та бета-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями в лікуванні хворих, що перенесли гострий коронарний синдром без зубця QРобота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Науковий керівник: доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України, професор Амосова Катерина Миколаївна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної терапії №1 з курсом післядипломної підготовки з кардіології та ревматології, м. доктор медичних наук, Лішневська Вікторія Юріївна, Інститут геронтології АМН України, провідний науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів, завідувач кардіологічним відділенням, м. Захист відбудеться 17.05. 2007 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізлваної вченої ради Д. 26.003.08 при Національному медичному університеті імені О.О.Клінічна та антиангінальна ефективність ?-адреноблокаторів цієї групи, зокрема целіпрололу, та його вплив на морфофункціональний стан міокарда, вегетативне забезпечення серцевої діяльності та ендотеліальну дисфункцію у таких хворих не вивчались. Дисертаційна робота “Порівняльна ефективність блокатора кальцієвих каналів дилтіазему та ?-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями в лікуванні хворих, що перенесли гострий коронарний синдром без зубця Q” виконана в рамках комплексної науково-дослідницької теми кафедри госпітальної терапії №1 Національного медичного університету імені О.О. Мета дослідження: оптимізувати лікування хворих з ГКС без зубця Q шляхом вивчення при довготривалому спостереженні порівняльної оцінки антиішемічної дії, впливу на толерантність до фізичного навантаження (ТФН), функціональний стан міокарда, вегетативне забезпечення серцевої діяльності та зміни функції ендотелію блокатора кальцієвих каналів дилтіазему та ?-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями. Оцінити вплив дилтіазему та ?-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями (без ВСА - атенололу та з ВСА - целіпрололу) на клінічний перебіг ІХС, вираженість і тривалість ішемії міокарда та толерантність до фізичного навантаження у хворих, що перенесли ГКС без зубця Q при відсутності систолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) протягом 6-місячного спостереження. Предмет дослідження: клінічний перебіг ГКС, ТФН, вегетативне забезпечення серцевої діяльності, стан діастолічної функції міокарда ЛШ і функції ендотелію та їх зміни в динаміці спостереження на тлі лікування блокатором кальцієвих каналів дилтіаземом і ?-адреноблокаторами з різними фармакологічними властивостями у хворих, які перенесли ГКС без зубця Q.У 41 хворого (І група) у складі комплексної терапії використовували дилтіазем (“ДІАКОРДІН” фірми “Лечіва”, Чехія), у 40 хворих (ІІ група) - атенолол (фірми “Монфарм”, Україна) і у 40 (ІІІ група) - целіпролол (“ЦЕЛІПРОЛ” фірми “Лечіва”, Чехія). Таким чином, середня добова доза дилтіазему у хворих І групи становила 284,4±14,3 мг, атенололу у хворих ІІ групи - 114,6±7,3 мг, а целіпрололу у хворих ІІІ групи - 266,7±15,2 мг. 77,5% (31 особа) хворих І групи відмічали в анамнезі напади стенокардії, в ІІ групі останню відмічали 72,5% (29 осіб), в ІІІ - відповідно 75,0% (30 осіб), (всі р>0,05). В динаміці спостереження в усіх трьох групах значно зменшилась середня кількість нападів стенокардії за добу (в І групі в 4,6 рази до 18-21 доби та в 10,5 раз через 6 місяців порівняно з початковими даними, ІІ групі відповідно в 4,4 та в 9,1 рази та в ІІІ групі - відповідно в 5,2 та в 9,4 рази; всі р0,05) - вираженість стабільної стенокардії напруги не перевищувала ІІ клас за Канадською класифікацією. На тлі лікування в усіх трьох групах хворих до 6 місяця після ГКС відмічались значний приріст потужності останнього етапу навантаження (на 47% у хворих І групи, 50% - у хворих ІІ групи та на 51,3% у хворих ІІІ групи), загального обєму виконаної роботи (відповідно на 22,8%, 11,4% та на 23,9%), а також зниження ПЕ (p0,05), ПЕ (р>0,05) при достовірно менших значеннях сумарної і середньої величини депресії сегменту ST (відповідно, на 45,4% і 48,1%; р0,05, табл.Дилтіазем, атенолол та целіпролол виявляють однаково виражений антиангінальний ефект при однаковому зниженні систолічного АТ у хворих, які перенесли ГКС без зубця Q, який проявляється вже на 18-21 добу захворювання та зберігається протягом 6 місяців спостереження. При однаковому клінічному і антиішемічному ефекті трьох порівнюваних препаратів дилтіазем та целіпролол у хворих ГКС без зубця Q чинять більш позитивний, ніж атенолол, вплив на відновлення фізичної працездатності та економічності роботи серця за даними 6-місячного спостереження.

2. Основний зміст роботи