Пошук нових ефективних антгельмінтиків, впровадження заходів боротьби з фасціольозом та дикроцеліозом великої рогатої худоби для збереження тварин і підвищення їх продуктивності. Вивчення поширення фасціольозу та дикроцеліозу великої рогатої худоби.
Аннотация к работе
Порівняльна ефективність антигельмінтних препаратів за фасціольозно-дикроцеліозної інвазії великої рогатої худоби Вступ Актуальність теми. Найбільш небезпечними і широко розповсюдженими гельмінтозами у великої рогатої худоби є фасціольоз і дикроцеліоз. Вони завдають значної економічної шкоди тваринництву: зниження молочної та м’ясної продуктивностей, погіршення якостей продуктів, витрати коштів на проведення лікувально-профілактичних заходів. Дослідниками зареєстровані стаціонарні «вогнища» фасціольозної та дикроцеліозної інвазій [1-9]. Літературні дані вказують на неблагополуччя природно-кліматичних зон Карпат, Західного Полісся [18, 19, 20] щодо фасціольозу жуйних тварин. Але мало даних про сучасне поширення у зонах Лісостепу та Степу України, де ведення тваринництва відрізняється від західних областей України, а природно-кліматичні умови мають свої особливості. Велика кількість досліджень присвячена питанням епізоотології, патогенезу, терапії, хіміопрофілактиці та заходам боротьби з фасціольозом великої рогатої худоби. Дослідження вітчизняних учених свідчать, що крім втрати надоїв молока та приросту маси тіла, при хронічному фасціольозі худоби відбувається значне засівання мікрофлорою органів і тканин організму, що значно знижує харчові якості м’ясопродуктів та нерідко потребує утилізації печінки або й туші в цілому [26]. Тому пошук нових ефективних антгельмінтиків, впровадження заходів боротьби з фасціольозом та дикроцеліозом великої рогатої худоби у виробництво допоможе збереженню тварин і підвищенню їх продуктивності. Мета нашої роботи полягала у вивченні поширення фасціольозу та дикроцеліозу великої рогатої худоби у підсобних господарствах Миргородського району Полтавської області. Завдання роботи полягало у дослідженні епізоотичної ситуації з фасціольозу та дикроцеліозу у підсобних господарствах; порівнянні терапевтичної ефективності препаратів. антгельмінтик фасціольоз худоба рогатий 1. Огляд літератури Фасціольоз (fasciolosis) - хвороба жуйних спричинюється збудниками Fasciola hepatica та F. gigantica родини Fasciolidae і характеризується ураженням печінки, жовчного міхура, супроводжується інтоксикацією, зниженням продуктивності тварин і погіршенням якості продукції. Збудники. Жовточники добре розвинуті, займають бокові поля тіла. яйця фасціол великі (завдовжки 0,12-0,15 мм, завширшки 0,07-0,09 мм), жовтого кольору, овальної форми, з кришечкою на одному з полюсів. Гельмінт ланцетоподібної форми, завдовжки 5-15 мм, завширшки 1,5-2,5 мм. Розвиваються за участю проміжних хазяїв - прісноводних молюсків: для фасціоли звичайної - L.truncatula. Маритогонія - період розвитку фасціол в організмі дефінітивного хазяїна. Так, у овець, в деякі роки екстенсивність інвазії може досягати 100%. Білопольської інтенсивне зараження великої рогатої худоби збудником дикроцеліозу відмічалося в період з червня по листопад 2009 р. Захворювання реєстрували у молодняку віком від 14 до 18 міс. і корів віком 2,5-5 років [21]. Так, екстенсивність фасціольозно-дикроцеліозної інвазії на території Лісостепової та зони Полісся України становила, відповідно, 18,15% і 25,55%. Середня екстенсивність інвазії жуйних тварин в господарствах Сумського регіону за даними досліджень Л.М. Коваленко склала: серед овець 36,8%, великої рогатої худоби - 21,3%. Найвища температура в липні досягає 37… 40°С, найнижча в січні -35… - 38°С. Малі Сорочинці, протягом 2011-2012 рр. реєстрували змішану фасціольозно-дикроцеліозну інвазію (табл. 3.3.1.).