Генетичні аспекти оцінки генотипу бугаїв, удосконалення існуючів методів оцінки препотентності. Аналіз генетичної структури популяції за небажаними генами та генетичними дефектами, розробка ефективних заходів щодо генетичного контролю їх розповсюдження.
Аннотация к работе
Популяційно-генетичний моніторинг формування генофонду української чорно-рябої молочної породиПри формуванні генофонду української чорно-рябої молочної породи (УЧР) актуальним є застосування комплексного підходу до вивчення популяційно-генетичних процесів, що відбуваються під впливом селекційних заходів та інших факторів. Робота виконувалася відповідно із планом науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин за темами: «Консолідація новостворених та виведення нових високопродуктивних порід і типів великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності з більш високим її потенціалом на основі сучасних досягнень генетики і біотехнології» (1998-2000 рр., № державної реєстрації 0196U016323), «Удосконалити внутріпородну структуру української чорно-рябої молочної худоби та консолідувати генотипи тварин на базі генетико-популяційних методів і біотехнології» (2001-2005 рр., № державної реєстрації 0101U003119) та «Розробити і впровадити систему генетичного моніторингу в тваринництві» (2001-2005 рр., № державної реєстрації 0101U003122). Популяційно-генетичний - аналіз генетичної структури популяції та чинників, що впливають на її динаміку; вивчення темпів генетичних змін, генетичного потенціалу продуктивності; генеалогічний, гібридологічний - аналіз генотипу тварин, виділення «групи ризику»; цитологічний - мікроядерний тест, аналіз крові; імуногенетичний - маркірування генотипів плідників алелями груп крові; біометричні - дисперсійний, кореляційний аналізи. Вперше проведені масштабні популяційно-генетичні дослідження розповсюдженості небажаних генів та окреслено «групу ризику» тварин щодо мутації дефіциту адгезивності лейкоцитів (BLAD - Bovine Leucocyte Adhesion Deficiency); встановлено характер успадкування багатодійковості у тварин української чорно-рябої молочної породи. Розроблені підходи до аналізу генетичних процесів у популяції української чорно-рябої молочної породи; виявлені цінні генотипи (препотентні поліпшувачі, без небажаних та дефектних генів) серед бугаїв; встановлені чинники, що впливають на темпи зростання та ступінь реалізації генетичного потенціалу - це дає змогу раціонально планувати племінну роботу з породою.При удосконаленні української чорно-рябої молочної породи необхідною умовою формування генофонду є використання комплексного моніторингу племінних ресурсів з урахуванням генетичних процесів, що відбуваються у популяції. Використання їх у практиці племінного скотарства сприяє раціональному використанню генофонду, при цьому забезпечується не лише накопичення цінних генотипів та закріплення у генераціях високої продуктивності, нарощування генетичного потенціалу, а й контроль розповсюдження небажаних генів та генетичних дефектів за рахунок генеалогічного та гібридологічного аналізу, вивчення структури популяції та її зміни під впливом різних чинників. Сучасний генетичний потенціал за надоєм тварин української чорно-рябої молочної породи у племінних стадах знаходиться на рівні 8700 кг молока; у досліджених племзаводах первістки реалізують свій генетичний потенціал продуктивності на 37-77% в залежності від впливу паратипових чинників та реакції «генотип-середовище». Індекс препотентності, що враховує величину мінливості та відхилення від адитивного успадкування, дає змогу визначити статус бугая у групі інших плідників, які використовуються у популяції. Очікувана частота гену BLAD у популяції української чорно-рябої молочної породи племзаводів Київської області складає 0,007.
Вывод
1. При удосконаленні української чорно-рябої молочної породи необхідною умовою формування генофонду є використання комплексного моніторингу племінних ресурсів з урахуванням генетичних процесів, що відбуваються у популяції. Розроблені елементи популяційно-генетичного аналізу сприяють розвитку теоретичних і методичних засад генетико-селекційного моніторингу в молочному скотарстві. Використання їх у практиці племінного скотарства сприяє раціональному використанню генофонду, при цьому забезпечується не лише накопичення цінних генотипів та закріплення у генераціях високої продуктивності, нарощування генетичного потенціалу, а й контроль розповсюдження небажаних генів та генетичних дефектів за рахунок генеалогічного та гібридологічного аналізу, вивчення структури популяції та її зміни під впливом різних чинників.
2. Сучасний генетичний потенціал за надоєм тварин української чорно-рябої молочної породи у племінних стадах знаходиться на рівні 8700 кг молока; у досліджених племзаводах первістки реалізують свій генетичний потенціал продуктивності на 37-77% в залежності від впливу паратипових чинників та реакції «генотип-середовище».
3. Індекс препотентності, що враховує величину мінливості та відхилення від адитивного успадкування, дає змогу визначити статус бугая у групі інших плідників, які використовуються у популяції. Встановлено генотипову обумовленість препотентності плідників в звязку із альтернативними алелями системи В груп крові та помірним інбридингом. Комплексний підхід до аналізу генотипу дозволяє визначити генетичний матеріал, що обумовлює препотентність.
4. Очікувана частота гену BLAD у популяції української чорно-рябої молочної породи племзаводів Київської області складає 0,007. За умов виведення гетерозиготних плідників з парувальної мережі, частота гену знизиться до 0,0035. За умов відсутності відбору гетерозиготних носіїв, частота мутантного алелю може змінитися на 0,11% за покоління через випадковий дрейф генів. Генетичний контроль розповсюдженості мутації BLAD за допомогою генеалогічного аналізу значно звужує коло особин, які підлягають ДНК-тестуванню.
5. Встановлено, що в українській чорно-рябій молочній породі 9-28% корів та телиць мають додаткові дійки. Найчастіше зустрічаються додаткові дійки, що розташовані позаду основних - 93%; вони успадковуються полігенно (h2 = 0,29-0,33); сила впливу на їх наявність у корів: батьків тварин - 15-16%, батьків матерів 23-28% (P<0,001). Додаткові дійки іншого розташування не успадковуються або мають складний полігенний характер успадкування. Виділено групу бугаїв (ліній П.Ф.А. Чіфа 1427381, Ельбруса 897), через яких розповсюджується ознака багатодійковості.
6. В популяції української чорно-рябої молочної породи накопичується прихована генетична мінливість за ознакою масті. Під впливом генетичних процесів (міграція - m = 0,1; відбір - s1 = 0,31) проходить зміна генетичної структури за тими алелями локусу extension (Е , e), що можуть обумовлювати фенотипи, які не відповідають екстерєрним особливостям породи.
7. Генеалогічний аналіз родоводів племінних тварин (особливо бугаїв) сприяє контролю генетичної ситуації і обмеженню розповсюдження небажаних генів, зокрема, мутації дефіциту адгезивності лейкоцитів, алелів Е , e (що обумовлюють появу нехарактерної масті), політелії.
Пропозиції виробництву
1. Комплексний індекс препотентності доцільно використовувати для уточнення статусу бугая у випадку розбіжності оцінки за іншими методами. Уточненню оцінки сприяє аналіз генотипу плідника з урахуванням альтернативних алелів системи В груп крові. Оцінка препотентності плідника залежить від певних феногруп потомства, що можна використовувати для спрямованого добору плідників в залежності від конкретної селекційної мети.
2. З метою збереження екстерєрних особливостей (масті) української чорно-рябої молочної породи недоцільно використовувати на маточному поголівї бугаїв-носіїв алелів е та Е локусу extension (Джубілент 376455 Рс, Д. Ламбардо 5180378 Рс, Д. Раллі 5282418 Рс, П. Філдер 5573125 та ін.).
3. Видатних племінних тварин з «групи ризику» є сенс використовувати лише за умови ретельного підбору з метою запобігання виникненню гомозиготних за геном BLAD хворих тварин. При використанні носіїв (бугаїв, сперми, ембріонів, нетелей) летальної мутації, слід зіставляти очікуваний поліпшуючий ефект з витратами на лікування та збитками від загибелі молодняку. Плідників-носіїв дефектного гену (Х. Рояліст BL 371447 - нейтральний, Фріленд BL 395241 - погіршувач) з низькою племінною цінністю недоцільно використовувати на маточному поголівї.
Список литературы
1. Бірюкова О.Д. Оцінка темпів генетичних змін за молочною продуктивністю у популяції української чорно-рябої молочної худоби // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. - Харків, 2001. - №80. - С. 12-14.
2. Бірюкова О.Д. Генеалогічний аналіз поширеності гена BLAD у популяції // Вісник аграрної науки. - 2003. - №8. - С. 68-70.
3. Коновалов В.С., Бірюкова О.Д., Буркат В.П. Насиченість родоводів видатних чорно-рябих голштинських бугаїв геном червоної масті «red» // Вісник аграрної науки. - 2003. - №9. - C. 16-21. (Дисертантом проведений генеалогічний аналіз та сформульовані висновки).
4. Бірюкова О.Д. Оцінка препотентності бугаїв з використанням комплексного індексу // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2004. - Т. 6, №2. - Ч. 4. - С. 7-10.
5. Бірюкова О.Д. Поширеність і успадковуваність додаткових дійок у корів української чорно-рябої молочної породи // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2004. - Т. 6, №3. - Ч. 4. - С. 10-14.
6. Рудик І.А., Басовський М.З., Бірюкова О.Д. Генетичний потенціал української чорно-рябої молочної породи на сучасному етапі // Вісник аграрної науки. - 2004. - №6. - С. 24-27. (Дисертантом зібраний і проаналізований експериментальний матеріал, сформульовані висновки).
7. Бірюкова О.Д. Генетичні аспекти визначення препотентності бугаїв // Вісник аграрної науки. - 2005. - №1. - С. 75-76.
8. Бірюкова О.Д. Наявність гену BLAD у бугаїв, що використовуються в селекційному процесі в Україні // Матеріали конф. молодих вчених та аспірантів. - Чубинське: Ін-т розведення і генетики тварин, 2003. - С. 5-6.
9. Бірюкова О.Д. Підходи до визначення препотентності бугаїв // Матеріали конф. молодих вчених та аспірантів. - Чубинське: Ін-т розведення і генетики тварин, 2004. - С. 5-6.
10. Рекомендації з генетичного контролю розповсюдженості мутації BLAD у великої рогатої худоби / В.П. Буркат, В.С. Коновалов, М.Я. Єфіменко, О.Д. Бірюкова, Г.С. Коваленко; Затв. НТР М-ва АПУ 14.07.2004. - Чубинське, 2004. - 24 с. (Дисертантом особисто підготовані розділи «Підходи до діагностики», «Прогнозування частоти гену в популяції»).