Сучасні шляхи розвитку особистості засобами фізичної культури та спорту. Аналіз стану розробленості проблеми інтеграції олімпійської освіти у науковій літературі. Педагогічні умови інтеграції олімпійської освіти в систему міських розважальних заходів.
Аннотация к работе
ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА ЗАНЯТЬ СПОРТОМ ЗАСОБАМИ ОЛІМПІЙСЬКОЇ ОСВІТИПолітичні й соціальні процеси, що відбуваються в Україні, спрямовані на утвердження демократичних засад розвитку держави й суспільства. Це зумовлює необхідність відповідних змін у вихованні молодого покоління, спрямуванні його завдань на розвиток особистості [3]. Одним із ефективних підходів до виховання молодого покоління є впровадження олімпійської ідеології в навчально-виховний процес через інтеграцію олімпійської освіти. Теоретичну основу дослідження становлять: концептуальні засади виховання особистості в позашкільній діяльності (Г. Метою нашої роботи було розкрити шляхи інтеграції олімпійської освіти в систему міських розважальних заходів.Олімпійська освіта - це багаторівневий спеціально організований педагогічний процес формування гармонійної особистості через набуття знань, умінь і навичок, розвиток здібностей, інтересів, потреб та ціннісних орієнтацій, що базуються на гуманістичних ідеалах і цінностях олімпізму і є складовою частиною загальної освіти. В процесі нашого дослідження ми також визначили три основні педагогічні умови, що сприятимуть інтеграції олімпійської освіти в розважальні виховні заходи, а саме: підготовка педагога до інтеграції олімпійської освіти, розвиток первинних колективів, створення виховного простору заходу. Виходячи з цих міркувань, визначено три напрями підготовки й три складники готовності педагога до інтеграції олімпійської освіти в систему розважальних заходів - науково-теоретичні знання (знання організаційних засад олімпійської освіти, принципів олімпізму, психолого-педагогічних особливостей учнів, норм поведінки, особливостей інтеграції олімпійської освіти, технологій виховної роботи), практичні вміння (гностичні - уміння осмислювати й оцінювати власну діяльність, зацікавити кожну дитину метою олімпійської освіти; проектувальні уміння прогнозувати педагогічну діяльність, розробляти програми (проекти, технології) виховної роботи; конструктивні - уміння будувати моделі власної діяльності незалежно від ситуації, знаходити оригінальні рішення; організаторські - уміння організовувати спільну діяльність, утворювати виховний простір; комунікативні Упровадження першої умови реалізовується в межах семінарів, присвячених різним напрямам інтеграції олімпійської освіти, циклу лекцій та бесід; майстер-класів (з розробки проектів, сценаріїв виховних заходів тощо); тренінгів (спілкування, особистісного зростання тощо) тощо.Установлено, що міські розважальні заходи мають великий виховний потенціал, який сприяє формуванню ціннісного ставлення до суспільства, фізичної культури та спорту, природи, мистецтва; забезпечує набуття соціально-громадського досвіду та організації змістовного дозвілля відповідно до розвитку, уподобань і стану здоровя; задовольняє потребу у творчій самореалізації особистості.
Вывод
Олімпійська освіта - це багаторівневий спеціально організований педагогічний процес формування гармонійної особистості через набуття знань, умінь і навичок, розвиток здібностей, інтересів, потреб та ціннісних орієнтацій, що базуються на гуманістичних ідеалах і цінностях олімпізму і є складовою частиною загальної освіти. Діяльність, що лежить в основі олімпійської освіти, здатна сприяти вихованню психічно і фізично здорової людини, патріота, працездатної, толерантної особистості [2].
У наш час в Україні розвиток і поширення олімпійської освіти здійснюється у двох відносно самостійних напрямах - спеціально-освітньому та загальноосвітньому. Першим передбачається поглиблена базова підготовка майбутніх спеціалістів сфери фізичної культури і спорту.
Загальноосвітнім напрямом передбачається поширення знань про олімпійський спорт, його історію та цінності, про кращих представників світової та української олімпійської спільноти серед дітей та учнівської молоді [2].
На основі визначення поняття та завдань олімпійської освіти нами обґрунтовано критеріальну основу виявлення її ефективності: - інтелектуальний критерій (знання історії та сьогодення Олімпійських ігор, різновидів та правил спортивної діяльності, засобів та методів досягнення високих спортивних результатів, етичних поведінкових норм та принципів Fair Play, здатність до самоосвіти, самоаналізу);
- поведінковий (стійкий інтерес до занять спортом, потреба в гармонійному розвитку, активна життєва позиція, мотивація до здорового способу життя, наявність умінь та навичок особистої та суспільної гігієни, ставлення до людей, самого себе);
- емоційно-вольовий - сформованість цінностей в дусі олімпізму (патріотизм, чесність, дисциплінованість, відповідальність, толерантність, старанність, принциповість, вірність та ін.);
- практичний - уміння використовувати знання, уміння й навички на практиці та допомагати іншим.
Ураховуючи те, що ефективність олімпійської освіти учнів прямо залежить від рівня готовності педагога до її здійснення, було виділено додатковий критерій - готовність педагога (сформованість науково-теоретичних знань, практичних умінь, особистісних якостей).
В процесі нашого дослідження ми також визначили три основні педагогічні умови, що сприятимуть інтеграції олімпійської освіти в розважальні виховні заходи, а саме: підготовка педагога до інтеграції олімпійської освіти, розвиток первинних колективів, створення виховного простору заходу.
Виходячи з цих міркувань, визначено три напрями підготовки й три складники готовності педагога до інтеграції олімпійської освіти в систему розважальних заходів - науково-теоретичні знання (знання організаційних засад олімпійської освіти, принципів олімпізму, психолого-педагогічних особливостей учнів, норм поведінки, особливостей інтеграції олімпійської освіти, технологій виховної роботи), практичні вміння (гностичні - уміння осмислювати й оцінювати власну діяльність, зацікавити кожну дитину метою олімпійської освіти; проектувальні
- уміння прогнозувати педагогічну діяльність, розробляти програми (проекти, технології) виховної роботи; конструктивні - уміння будувати моделі власної діяльності незалежно від ситуації, знаходити оригінальні рішення; організаторські - уміння організовувати спільну діяльність, утворювати виховний простір; комунікативні
- уміння переконувати, спонукати до дії, здійснювати корекцію певної позиції, налагоджувати дружні стосунки між дітьми в процесі спілкування) та особистісні якості (сформованість морально-етичних норм, гуманність, соціальна активність та ін.).
Упровадження першої умови реалізовується в межах семінарів, присвячених різним напрямам інтеграції олімпійської освіти, циклу лекцій та бесід; майстер- класів (з розробки проектів, сценаріїв виховних заходів тощо); тренінгів (спілкування, особистісного зростання тощо) тощо. У комплексі всі ці заходи сприяють формуванню (або підвищенню рівня) всіх складників готовності педагогів до інтеграції олімпійської освіти.
В основу визначення другої педагогічної умови - розвиток первинних колективів - покладено думку про те, що в дитячому віці важливу роль у засвоєнні й відтворенні норм у поведінці відіграє колектив однолітків, який є потужною соціальною детермінантою розвитку особистості. Ця особливість значною мірою впливає на засвоєння матеріалу з олімпійської освіти, створює можливість розширити діяльність як за змістом, так і за формами роботи [1].
Третій педагогічній умові - створенню виховного простору заходу - відведено роль провідної, яка вбирає й поєднує в собі перші дві умови.
З метою аналізу стану досліджуваної проблеми інтеграції олімпійської освіти в Херсоні нами були проаналізовані основні заходи проведені протягом 2014 року соціальним проектом «Недитячі забавки» спільно з факультетом фізичного виховання та спорту ХДУ та Херсонським обласним відділенням Національного олімпійського комітету.
Рішення задач проекту досягається шляхом роботи в декількох напрямках: групові навчально-виховні збори з різних тем і напрямків; робота в молодіжному середовищі; проведення тренінгів та майстер-класів; проведення різних Шкіл (Школа лідерства, Школа аніматорів і т.п.); написання та реалізація проектів; організація соціальних, культурно-масових, спортивних та інших заходів; поширення під час проведення акцій та заходів матеріалів з тематики профілактики негативних проявів у молодіжному середовищі, популяризації здорового способу життя і т.п.; волонтерська діяльність та інше.
Протягом року в Херсонській області в контексті інтеграції олімпійської освіти організовано та проведено: фестиваль «Молодь за здоровий спосіб життя»; «Олімпійський день бігу»; «Дитяча Ахілея»; пробіг «З вірою в серці»; спортивний фестиваль «Street fest»; міський «Олімпійський урок»; «Олімпійське лелеченя» та інші.
Головною метою цих заходів було моральне й естетичне виховання молоді шляхом становлення олімпійських ідеалів; оволодіння учнів знаннями про історію та сьогодення олімпійських ігор; формування мотивації до зміцнення здоровя, занять фізичною культурою та спортом, творчого процесу; підвищення ролі олімпійського виховання. Важливу роль відігравало обєднання зусиль громадських організацій, ВУЗІВ, а також органів влади та місцевого самоврядування, що сприяло забезпеченню всебічного врахування потреб і запитів молоді, розвитку духовного і творчого потенціалу молодих людей, їх самовизначенню та самореалізації.
Загальна кількість осіб, що були охоплені кожним заходом становила від 500 до 5000 осіб.
У ході інтеграції олімпійської освіти в систему міських розважальних заходів нами було проведено опитування, за результатами якого зясовано, що лише 41,6%, займаються фізичною культурою та спортом.
Олімпійський рух та заняття спортом викликали у опитуваних досить різноманітні асоціації. Структура мотивації занять спортом виглядає таким чином: здоровя - 82,3%; краса, спортивна фігура - 60,2%; спортивна карєра - 61,9%; організоване проведення дозвілля - 23,4%; дань «моді на спорт» - 21,1%; люди витрачають зайві гроші - 5,9%.
Наступний блок анкети був присвячений визначенню бажання опитуваних отримувати інформацію про олімпійський рух, олімпійські ігри та досягнення українських спортсменів. Було зясовано, що 75,4% бажали б отримувати дану інформацію, 7,2% дали негативну відповідь на це питання, а 17,4% поставилися до цього байдуже.
За допомогою даних дослідження ми зясували, що респонденти досить позитивно ставляться до використання складових олімпійської освіти в системі розважальних заходів (63,9% позитивно оцінили цю перспективу, 27,8% - скоріше позитивно, 8,3% - байдуже поставилися до цього питання).
Зазначимо, що переважна кількість респондентів все ж таки оцінюють не лише сам факт розважального заходу, а всі перспективи, що відкриваються за допомогою цих свят. Так, 9,1% опитаних вважають, що за допомогою таких заходів можна скоріше привернути увагу до соціальних проблем; 15,4% говорять про те, що це скоріше приверне увагу до активного способу життя; 31,5% сподіваються на розвиток спорту та спортивної інфраструктури. В той же час 18,7% опитаних приваблює перспектива побачити спортивне шоу, вони просто радіють з приводу проведення свята.Установлено, що міські розважальні заходи мають великий виховний потенціал, який сприяє формуванню ціннісного ставлення до суспільства, фізичної культури та спорту, природи, мистецтва; забезпечує набуття соціально-громадського досвіду та організації змістовного дозвілля відповідно до розвитку, уподобань і стану здоровя; задовольняє потребу у творчій самореалізації особистості.
Інтеграція складових олімпійської освіти в плани розважальних заходів відбувається у вигляді майстер- класів, конкурсів малюнків на олімпійську тематику, роздачі агітаційної продукції, показових виступів спортсменів, роботи спортивних аніматорів, спортивних змагань та естафет, вікторин на спортивну тематику та ін.
Для аналізу обізнаності громадськості у питаннях олімпійської освіти та проблем сучасного спорту в ході заходу нами було проведене анкетне опитування, в результаті якого ми зясували, що 63,9% респондентів досить позитивно ставляться до використання складових олімпійської освіти в системі розважальних заходів та вважають, що це приверне увагу до активного способу життя та сприятиме розвитку спорту та спортивної інфраструктури.
Тобто можна стверджувати, що використання складових олімпійської освіти в системі міських розважальних заходів підніме на новий рівень відношення суспільства до занять спортом та здорового способу життя.
Список литературы
1. Воловик А. Ф. Педагогіка дозвілля: [підруч.] / А. Ф. Воловик, В. А. Воловик. Харків: ХДАК, 1999. 332 с.
2. Єрмолова В. М. Олімпійська освіта: теорія і практика: [навч. посіб.] / В.М. Єрмолова. К.: НОК, 2011. 335 с.
3. Селеванова Н. Л. Воспитательная система как объект педагогического моделирования // Моделирование воспитательных систем: теория - практике / [под ред. Л. И. Новиковой, Н. Л. Селивановой]. М.: Изд-во РОУ, 1995. С. 10-18.
4. Сухомлинська О. В. Теоретичні проблеми виховання і діяльність позашкільних закладів / О. В. Сухомлинська // Початкова школа. 1995. № 1. С. 28-30.