Праця як прeдмeт наукового eкономічного досліджeння. Поняття ринку праці, його eлeмeнти і функції, типи і форми. Попит і пропозиція за умов досконало конкурентного ринку. Роль державної служби зайнятості у регулюванні ринку праці, вплив АТО на нього.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИПраця - це широке і багатогранне поняття, яке відіграє у житті окремої людини і всього людства вцілому одну з найнеобхідніших ролей. Ринок праці посідає центральне місце серед інших ринків. Необхідно підмітити, що саме на ринку праці відбувається формування, розподіл і відтворення робочої сили. Оскільки у сучасному світі одним з вирішальних факторів розвитку будь-якої країни стає саме людський капітал, то питання ефективного функціонування ринку праці набувають все більшої актуальності: через ринок праці взаємодіють демографічний розвиток, ситуація у сфері доходів і заробітної плати, міграційна ситуація з загальноекономічною динамікою, сукупним попитом і пропозицією, структурою економіки у широкому розумінні, інвестиційними, монетарними процесами та зовнішньоторговельною ситуацією. економічний праця попит зайнятість Актуальність: ефективний розвиток економіки держави залежить від успішного функціонування системи ринків.При визначенні цієї праці слід абстрагуватися від якісних відмінностей багатьох конкретних видів праці, від її корисних форм. Між конкретною й абстрактною працею спостерігається відмінність: у першому разі йдеться про те, як здійснюється праця і що вона виробляє, у другому - скільки праці витрачається і скільки часу вона триває; у першому разі праця характеризується переважно з якісного, в другому - з кількісного боку. Класифікація видів праці за її предметом та продуктом базується на професійному, функціональному і галузевому розподілі праці. Конюнктура ринку праці-це співвідношення попиту та пропозиції всіх складових структури ринку праці, що залежить від: стану економіки (піднесення чи спад); галузевої структури господарства; рівня розвитку технічної бази, добробуту (рівень доходів населення, в тому числі подушний); розвитку ринку товарів, послуг, житла, цінних паперів; стану соціальної і виробничої інфраструктури; ступеня розвитку багатоукладності економіки; розвитку інтеграційних звязків (галузевих і територіальних); демографічних, етнічних, соціальних, політичних, екологічних та інших факторів Він виділяє такі компоненти ринку праці, вважаючи їх сукупність достатньою для становлення ринку праці в сучасних умовах: сторони ринкових відносин: роботодавці, робітники та їх представники, держава; економічні програми та рішення, юридичні норми, трьохсторонні угоди та колективні договори; ринковий механізм у вузькому розумінні (попит та пропозиція робочої сили, ціна праці, конкуренція); безробіття та соціальні виплати, повязані з нею (допомога по безробіттю, компенсації при звільненні з роботи та ін.); інфраструктура ринку праці: служби профорієнтації, підготовки та перепідготовки робітників, фонди зайнятості, рекламні фірми та ін.Суто конкурентний ринок праці характеризується наявністю великої кількості фірм, що конкурують одна з одною при найманні конкретного виду праці, при цьому свою працю численні працівники, які мають однакову кваліфікацію, пропонують незалежно один від одного, і ні фірми, ні працівники не контролюють і не диктують ставок заробітної плати. Моделі ринку праці за участю профспілок характеризуються тим, що останні, представляючи інтереси працівників, мають на меті збільшення попиту на працю й підвищення заробітної плати. Коли фірма-монополіст прагне до встановлення ставки заробітної плати на одному рівні, а галузева профспілка домагається на іншому рівні, то в кінцевому підсумку ставка заробітної плати зупиниться на узгодженому рівноважному рівні, і рівень зайнятості наблизиться до умов конкурентного ринку праці. Зміна попиту на працю в залежності від зміни заробітної плати визначає еластичність попиту на працю. Кожен працівник робить вибір між доходом від праці і дозвіллям або працею (антиблаго) і доходом.Для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадян відповідними гарантіями на всій території України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, створено Державну службу зайнятості, діяльність якої контролюють Міністерство праці та соціальної політики України і місцеві органи державної виконавчої влади. Послуги, повязані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безкоштовно. Державна служба зайнятості: · аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу, інформує населення й державні органи управління про стан ринку праці; · консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою; · надає послуги з працевлаштування та професійної орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у звязку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов режиму праці тощо), звільненим працівникам, незайнятому населенню, скеровує на громадські роботи;У сучасних умовах поняття «ринок праці» вітчизняні дослідники трактують по-різному.