Вивчення впливу попереджувальної аналгезії кеторолаком на гемодинаміку і дихання у хворих з патологією щитоподібної залози. Оцінка її впливу на периопераційну стрес-реакцію при хірургічному лікуванні та на післяопераційні потреби в анальгетиках.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України Шлапак Ігор Порфирійович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Українська військово-медична академія МО України, кафедра анестезіології та інтенсивної терапії доктор медичних наук, професор Захист відбудеться “07” березня 2007 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Разом з цим, навіть в неендемічних по зобу країнах, в яких дана проблема практично вирішена за рахунок ефективних профілактичних заходів, від 30 до 50% дорослого населення мають структурні патологічні зміни чи патологічні утвори в щитоподібній залозі, які розпізнаються при ретельному ультразвуковому чи морфологічному дослідженні та в подальшому вимагають хірургічного лікування (А.Ф. За таких умов, не лише проблема широкомасштабної профілактики захворювань щитоподібної залози, але і питання ефективної діагностики і лікування, зокрема, оперативного лікування і повязаного з ним анестезіологічного забезпечення, залишаються далекими від свого остаточного і всебічного вирішення (М.И. Доцільність розробок адекватних методів анестезії та післяопераційної анальгезії при операціях на щитоподібній залозі обумовлена, передусім, необхідністю попередити зрушення гомеостазу за межі фізіологічної норми і таким чином профілактувати ускладнення як під час операції (порушення частоти і регулярності серцевого ритму, гіпертонічний криз) так і в післяопераційному періоді (В.Г. З огляду на зазначені обставини та все зростаючу кількість хворих, яким необхідне хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози, є надзвичайно важливим, вкрай необхідним і актуальним пошук, розробка і дослідження нових, безпечних і високоефективних методів та підходів до анестезіологічного забезпечення оперативних втручань при операціях на щитоподібній залозі. Мета роботи - покращити результати лікування хворих з патологією щитоподібної залози шляхом розробки і використання нового компоненту анестезіологічного забезпечення оперативного втручання - методики попереджувальної анальгезії кеторолаком.Всі хворі в групі 2.0 отримували феназепам по 1 таблетці на ніч напередодні оперативного втручання та вранці за 2 години до оперативного втручання, а також кеторолак (виробництва ЗАО “Фармацевтична фірма “Дарниця”, Україна) в дозі 30 мг в/м за 30 хвилин до початку хірургічного втручання. Так, в контрольній групі 1.0 в підгрупу 1.1 ввійшли пацієнти яким виконали тотальне видалення щитоподібної залози; підгрупу 1.2 складали хворі, яким було здійснено субтотальну резекцію щитоподібної залози, а в підгрупу 1.3 включили хворих яким проведено часткову резекцію щитоподібної залози. Аналогічним чином було розділено хворих в основній групі, у яких було використано методику попереджувальної аналгезії кеторолаком (групи 2.1, 2.2, 2.3). Контроль кислотно-лужного стану здійснювали у хворих в групах 1.1 та 2.1. перед операцією (вихідні дані) і через 4 години після операції. Оцінка рівня седації та вираженості больового синдрому після оперативного втручання у всіх групах дослідження була проведена на наступних етапах: 1 - через 30 хвилин після закінчення оперативного втручання, 2 - через 2 години після оперативного втручання, 3 - через 6 годин після оперативного втручання, 4 - через 12 годин після оперативного втручання і 5 - через 24 години після оперативного втручання.Дисертаційна робота містить новий підхід до розвязання важливої наукової задачі, який дозволяє суттєво поліпшити результати оперативного лікування хворих з хірургічними захворюваннями щитоподібної залози. Базуючись на результатах периопераційного анестезіологічного забезпечення оперативних втручань на щитоподібній залозі, отримано нові важливі дані стосовно впливу попереджувальної анальгезії кеторолаком на показники гемодинаміки, функції зовнішнього дихання, параметри кислотно-основного стану крові, периопераційний альгометричний статус хворих та фармако-економічні критерії. Попереджувальна анальгезія кеторолаком здійснює протективний позитивний вплив на основні гемодинамічні показники під час оперативного втручання, статистично вірогідно зменшуючи САТ на 9,7% від початково підвищених вихідних даних, особливо яскраво у хворих з частковою резекцією щитоподібної залози та ЧСС від 11,2% до 23,4% при цьому суттєво не змінюючи продуктивності роботи серця - УО та СВ.