Проблема профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень при травматичних пошкодженнях печінки в ранньому післяопераційному періоді. Експериментальне дослідження на безпородних собаках по вивченню впливу шовного матеріалу (вікрил, дексон, кетгут).
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.Я. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗ дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Проведено експериментальне дослідження на 140 безпородних собаках по вивченню впливу шовного матеріалу (ШМ) (вікрил, дексон, капромед, кетгут) на тканину печінки при її травматичному пошкодженні, а також апробовано запропонований нами новий метод лікування травм печінки в поєднанні з методикою ВТЕ з метою попередження гнійно-запальних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. Оптимальним ШМ (за даними проведених досліджень) при травматичних пошкодженнях печінки є вікрил, а розроблений спосіб лікування гнійно-запальних ускладнень, дозволив знизити їх кількість у ранньому післяопераційному періоді. Застосування даної методики на фоні вікрилового шва в поєднанні з використанням електричного поля постійного струму дозволило знизити кількість гнійно-запальних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді на 13,2% та скоротити термін перебування хворих у стаціонарі на 3,4 дні. Проведено экспериментальное исследование на 140 беспородных собаках по изучению влияния ШМ (викрил, дексон, капромед, кетгут) на ткань печени при ее травматическом повреждении, а также апробирован предложенный нами новый метод лечения травм печени в сочетании с методикой внутритканевого электрофореза с целью предупреждения гнойно-воспалительных осложнений в раннем послеоперационном периоде.У звязку з зазначеним, виникає потреба розробки та впровадження нових методів профілактики ранніх післяопераційних ускладнень гнійно-запального характеру, що володіють протизапальним ефектом і сприяють поліпшенню загоєння травматичної рани печінки. Робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри хірургії, травматології, ортопедії та нейрохірургії Буковинського державного медичного університету "Використання електричного поля постійного струму в хірургії" (№ держеєстрації 0103U004049), у виконанні якої автором проведено дослідження стосовно розробки та впровадження нових способів профілактики ускладнень гнійно-запального характеру при травматичних пошкодженнях печінки, що викладено в матеріалах дисертації. Мета дослідження: Покращити результати оперативного лікування хворих із травматичними пошкодженнями печінки шляхом попередження ранніх післяопераційних ускладнень гнійно-запального характеру за допомогою розсмоктувальних полімерних шовних матеріалів та включення в комплекс лікувальних заходів внутрішньо тканинного електрофорезу антисептиків. В умовах експерименту визначити вплив різноманітних видів шовного матеріалу на регенерацію тканини печінки в зоні зашивання рани за гістологічними та біохімічними даними. В результаті проведеного дослідження розроблено та впроваджено в практику принципово новий метод профілактики ускладнень гнійно-запального характеру при травматичних пошкодженнях печінки в ранньому післяопераційному періоді, який базується на інтраопераційному введенні в рану печінки (на весь її протяг) мікроіригатора, тампонаді рани пасмом сальника фіксованого до останньої вікриловими швами та післяопераційному введені через мікроіригатор 0,5 мл 1 % діоксидину 1 раз на добу, з подальшим проведенням сеансу гальванізації зони травматичного пошкодження печінки при густині струму 0,025МА/см 2 протягом 1 години (Деклараційний патент України № 48565 А від 15.08.2002 р.).Шоста серія дослідів базувалась на тампонуванні рани печінки пасмом сальника з у всіх серіях дослідів (тканини печінки, кров) проводився на 2, 4, 6, 8, 10 добу. Вивчення змін видового складу та популяційного рівня мікрофлори рани печінки при її травматичному пошкодженні проводилось в лабораторії кафедри клінічної імунології та алергології з курсом ендокринології (зав. кафедрою - проф. Так, активність амінотрансфераз (АЛАТ, АСАТ) була підвищеною в межах 63-77%, а вміст сечовини та середніх молекул - у межах 40-90%, у порівнянні з контролем, нормалізація яких сягала на 8-му добу експерименту при використанні вікрилових швів і на 10-ту добу - дексону та капромеду. Поєднана дія сальника та діоксидину на фоні вікрилового шва (6-та група тварин) призвела до вирівнювання показників про-та антиоксидантного стану крові та печінки до рівня контролю на 8-му добу експерименту, окрім рівня окисно-модифікованих білків (він залишався достовірно підвищеним у порівнянні з контролем (2,03±0,19) на 10-ту добу експерименту.