Попередження ранніх післяопераційних ускладнень гнійно-запального характеру при травматичних пошкодженнях печінки (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Попередження ранніх післяопераційних ускладнень гнійно-запального характеру при травматичних пошкодженнях печінки (експериментально-клінічне дослідження)Робота виконана у Буковинському державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Іфтодій Андріан Георгійович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургії, травматології, ортопедії та нейрохірургії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шідловський Віктор Олександрович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Ничитайло Михайло Юхимович, Інститут хірургії та трансплантології АМН України, завідувач відділу лапароскопічної хірургії та холелітіазу, Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. Захист відбудеться 23 лютого 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я.У звязку з зазначеним, виникає потреба розробки та впровадження нових методів профілактики ранніх післяопераційних ускладнень гнійно-запального характеру, що володіють протизапальним ефектом і сприяють поліпшенню загоєння травматичної рани печінки. Робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри хірургії, травматології, ортопедії та нейрохірургії Буковинського державного медичного університету ”Використання електричного поля постійного струму в хірургії” (№ держеєстрації 0103U004049), у виконанні якої автором проведено дослідження стосовно розробки та впровадження нових способів профілактики ускладнень гнійно-запального характеру при травматичних пошкодженнях печінки, що викладено в матеріалах дисертації. Мета дослідження: Покращити результати оперативного лікування хворих із травматичними пошкодженнями печінки шляхом попередження ранніх післяопераційних ускладнень гнійно-запального характеру за допомогою розсмоктувальних полімерних шовних матеріалів та включення в комплекс лікувальних заходів внутрішньотканинного електрофорезу антисептиків. В умовах експерименту визначити вплив різноманітних видів шовного матеріалу на регенерацію тканини печінки в зоні зашивання рани за гістологічними та біохімічними даними. В результаті проведеного дослідження розроблено та впроваджено в практику принципово новий метод профілактики ускладнень гнійно-запального характеру при травматичних пошкодженнях печінки в ранньому післяопераційному періоді, який базується на інтраопераційному введенні в рану печінки (на весь її протяг) мікроіригатора, тампонаді рани пасмом сальника фіксованого до останньої вікриловими швами та післяопераційному введені через мікроіригатор 0,5 мл 1 % діоксидину 1 раз на добу, з подальшим проведенням сеансу гальванізації зони травматичного пошкодження печінки при густині струму 0,025МА/см2 протягом 1 години (Деклараційний патент України № 48565 А від 15.08.2002 р.).Шоста серія дослідів базувалась на тампонуванні рани печінки пасмом сальника з у всіх серіях дослідів (тканини печінки, кров) проводився на 2, 4, 6, 8, 10 добу. Вивчення змін видового складу та популяційного рівня мікрофлори рани печінки при її травматичному пошкодженні проводилось в лабораторії кафедри клінічної імунології та алергології з курсом ендокринології (зав. кафедрою - проф. Так, активність амінотрансфераз (АЛАТ, АСАТ) була підвищеною в межах 63-77%, а вміст сечовини та середніх молекул - у межах 40-90%, у порівнянні з контролем, нормалізація яких сягала на 8-му добу експерименту при використанні вікрилових швів і на 10-ту добу - дексону та капромеду. Поєднана дія сальника та діоксидину на фоні вікрилового шва (6-та група тварин) призвела до вирівнювання показників про-та антиоксидантного стану крові та печінки до рівня контролю на 8-му добу експерименту, окрім рівня окисно-модифікованих білків (він залишався достовірно підвищеним у порівнянні з контролем (2,03±0,19 ) на 10-ту добу експерименту. В контрольній групі хворих розподіл оперативних втручань виглядає так: ушивання рани печінки виконані у 28 випадках (49%); спленектомія, ушивання розриву печінки виконані у 3 хворих (5,3%); ушивання розриву печінки, товстої або тонкої кишки - у 7 хворих (12,3%); холецистектомія, ушивання розриву печінки - 3-м хворим (5,3%); ушивання діафрагми, печінки, сечового міхура, епіцистостомія, дренування плевральної порожнини справа за Бюлау проведено у 1 хворого (1,8%); ушивання діафрагми, печінки, дренування плевральної порожнини за Бюлау виконані 8 хворим (14%); ушивання ран печінки, шлунка, діафрагми здійснено у 4 (7%) пацієнтів, у т.ч. у 1 випадку проведено ушивання рани серця.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ