Поняття злочинної групи та її психологічна характеристика - Реферат

Національна академія внутрішніх справВ кримінальному праві і кримінальному процесі вона вивчається у плані вини і відповідальності осіб, що вчинили злочин у співучасті; кримінологію цікавлять причини та умови групової злочинної діяльності з метою розробки заходів щодо її попередження і профілактики; криміналістику - можливість використання різних методів розкриття і розслідування групових злочинів. Юридична психологія вивчає процеси утворення злочинних груп, їх різновиди, структуру, психологічну специфіку групової злочинної діяльності. Такий інтерес різних галузей науки і практики до злочинних груп не випадковий: він пояснюється, з одного боку, їх підвищеною суспільною небезпечністю, з іншого - складністю науково-практичного дослідження.26 КК України), що спричиняє відповідальність за вчинення злочинів групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією (ст. У цьому визначенні наявні такі кваліфікаційні ознаки: 1) мала неформальна група, тобто нечисленна за складом спільність людей, стосунки у якій нормативно, офіційно не регулюються, підтримується безпосередній особистий контакт між учасниками; 3) взаємодія учасників групи певним чином організована(від ситуативних груп, де групові структури ледве визначені, до складно структурованих, де існують багатоманітні та багатопланові функціональні та психологічні взаємозвязки); 4) група є єдиним особливим субєктом діяльності, тобто кожен учасник робить свій внесок відповідно до координації та розподілу ролей - з одного боку, до кожного предявляються певні вимоги-з іншого. Загальними є вимоги здійснювати протизаконні дії, беззастережно дотримуватись норм, що склалися в групі, та внутрігрупової субординації; частковими-обачливість у поведінці, здібності та досвід вчинення злочинів, наявність певних особистісних властивостей (рішучість, сміливість, відсутність жалю до потерпілих та Ін.).Так, він організовує злочинну діяльність всієї групи і керує нею, організовує надходження інформації, аналізує її і в міру необхідності передає членам групи. Лідер повинен вміти визначати цілі, завдання групи, прогнозувати можливий розвиток злочинних дій і планувати їх прикриття. Він визначає допустимі межі і норми поведінки в групі, встановлює межі відповідальності за допущені промахи її членів. Це забезпечує єдність дій і вчинків всієї групи та її лідера. Таким чином, лідер - це основна сполучна ланка у злочинній групі, від нього багато в чому залежать згуртованість групи, її мобільність і результативність злочинних дій.Причини обєднання декількох осіб у злочинну групу: а) неможливість вчинити злочин самому чи складність його одноосібної реалізації; Злочинні групи достатньо часто формуються на основі неформальних обєднань у сфері побутового спілкування (за місцем проживання), що виникають завдяки симпатіям, емоційній привабливості, спільності поглядів та інтересів і т. ін. Відомо, що неформальна група функціонує лише за умови позитивного ставлення учасників один до одного, інакше спілкування стає безпредметним і втрачає сенс. Це стосується і даного виду злочинних груп: участь у них зумовлюється попередньою деформацією соціальних властивостей особистості, а групова злочинна діяльність стає її результатом.Узагальнення матеріалів літературних першоджерел та практики діяльності правоохоронних органів дозволяє виділити наступні закономірності функціонування злочинних груп: 1) добровільність обєднання учасників для здійснення злочинної діяльності. Вона безсумнівна навіть у випадках, коли окремі особи залучаються за допомогою психологічного тиску, втягуються в групу проти їх волі, оскільки рішення про свою участь чи неучасть, в результаті, приймається людиною свідомо і самостійно. Згуртуванню злочинної групи сприяє також однакова чи подібна антисуспільна спрямованість інтересів учасників, що формується в результаті групового впливу завдяки переконанню, навіюванню, наслідуванню (переконуючий вплив - розповіді про злочинну діяльність, вимоги дотримуватися правил і традицій; навіювання - приклад поведінки досвідчених злочинців, демонстрація «цінностей» злочинного способу життя, формування почуття впевненості в своїх силах та підтримці з боку групи; наслідування - переймання загальногрупового настрою та емоційного фону); Ймовірність саморозпуску злочинної групи слід оцінювати як дуже низьку, оскільки розрив із групою завжди утруднюється негативним ставленням інших учасників, острахом помсти, розправи та ін.; У ситуативних групах функції лідера і організатора реалізуються однією особою; в групах, що діють протягом тривалого часу, лідер стає емоційним центром, вирізняючись своїми особистісними якостями, а організатор - інтелектуальним, перебираючи на себе власне управління груповою злочинною діяльністю.Злочинна група - антисуспільне обєднання людей на основі спільної злочинної діяльності, що є малою неформальною групою, певним чином організованою, яка виступає як єдиний, особливий субєкт діяльності.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття злочинної групи

1.1 Поняття та класифікація злочинної групи

1.2 Поняття лідера злочинної групи

Розділ 2. Психологічна характеристика злочинної групи

2.1 Формування злочинних груп

2.2 Закономірності функціонування злочинних груп

Висновки

Список використаних джерел