Проведення дослідження поняття збагачення в контексті проблематики зобов"язань із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Речі, визначені родовими ознаками, індивідуально визначені речі як предмети безпідставного збагачення.
Аннотация к работе
Ваштарева Євгенія Анатоліївна здобувач кафедри цивільного права № 1, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна, м.Критично аналізуючи наявні в науці теорії «фактичного» і «юридичного» збагачення, авторка доходить висновку, що збагачення може полягати як у набутті титулу на річ, так і в безтитульному володінні та користуванні нею. Критично оцінюється положення українського законодавства щодо того, що предметом збагачення може бути тільки майно, адже на практиці економічну цінність мають чимало інших благ, які не охоплюються законодавчою дефініцією майна, але охоплюються більш широким поняттям обєктів цивільних прав. Так, одні вчені наполягають на тому, що під безпідставним збагаченням слід розуміти виключно «фактичне збагачення», тобто збагачення шляхом отримання речі у фактичне володіння та користування, без набуття будь-якого права на таку річ [26, с. В основі такої позиції лежить уявлення про «непогрішимість» права: якщо юридичний титул на річ перейшов до набувача, то це не могло статися інакше, аніж за наявності належної до того підстави, якщо ж підстави не було, то й титул не переходить. Оскільки виникнення в набувача права власності в рамках теорії «юридичного» збагачення визнається необхідною умовою кондикції, звідси робиться висновок, що тільки родові речі можуть бути предметом безпідставного збагачення, позаяк тільки такі речі здатні до змішування, натомість індивідуально визначені речі, не будучи здатними до змішування, залишаються власністю потерпілого, що (відповідно до теорії «юридичного» збагачення) унеможливлює кондикцію [1, с.Спираючись на наведені вище аргументи, можна зробити висновок, що поняття збагачення в контексті кондикційного зобовязання має визначатися як збільшення активів або зменшення пасивів майнової сфери особи.
Вывод
Спираючись на наведені вище аргументи, можна зробити висновок, що поняття збагачення в контексті кондикційного зобовязання має визначатися як збільшення активів або зменшення пасивів майнової сфери особи. При цьому під збільшенням активів слід розуміти: а) набуття будь-яких обєктів цивільних прав, що мають майнову цінність (в тому отримання послуг, робіт, інформації тощо) та б) збільшення цінності наявних речей внаслідок їхнього поліпшення або звільнення їх від обтяжень. Зменшенням пасивів слід визнавати зменшення обсягу наявних в особи обовязків.
Список литературы
1. Беляневич О. А. Деякі питання застосування статті 1212 Цивільного кодексу України. Вісник господарського судочинства. 2014. № 4. С. 63-73.
2. Берестова І. Е. Зобовязання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави : дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2004. 202 с.
3. Игнатенко В. Н. Реализация обязательства из неосновательного обогащения. Известия Высших учебных заведений. Правоведение. 2001. № 2. С. 90-97.