Поняття візуального в культурі - Курсовая работа

ПЛАН Вступ Розділ 1. Поняття візуального в культурі 1.1. Образи, та їх роль у візуалізації культури 1.2 Візуальна репрезентація в культурі та її онтологічна модель 1.3 Формотворчі складові сучасного візуального образу в контексті еволюції образної системи культури Розділ 2. Візуальні елементи культури у контексті культурно-історичного підходу 2.1 Візуальний вимір культури глобалізації 2.2 Прояви масового візуального у культурі Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність дослідження. Однією зі складових загальної культури, що тенденціями свого розвитку визначає духовний стан людини, є візуальність культури. В епоху глобальної трансформації комунікації візуальні засоби подання інформації визнаються як найкращі. Полуехтової [25], що приділяла особливу увагу впливу візуальної культури, а, насамперед, кінематографа, на формування особистості сучасних підлітків; В. Специфіку сприйняття візуального розглядали Р. Боленков [3] (у ключі розвитку медіа-арта); А. Ю. Дроздов [11], Ж. Лакан [20] і Н. Соколов [32], які проводили соціально-психологічний аналіз впливу телебачення. Відповідно до поставлених завдань у курсовій роботі було застосовано спеціально-історичні, культурологічні і мистецтвознавчі підходи та методи вивчення культурно-історичного процесу, а саме: хронологічний аналіз і синтез; системний метод - для аналізу культурологічних аспектів еволюції візуальних елементів у культурі; історичний - у реконструкції трансформаційних процесів в українській культурі ХХ - початку ХХІ ст.; мистецтвознавчий - для вивчення художніх напрямів і шкіл та окремих художніх творів. Розуміння культури як поетапного розвитку мистецтв і наук, як художньо-естетичної освіченості особистості, як області соціальних взаємодій, а також інші численні осмислення «культури як системи» дають нам право уточнити кут зору на культуру «візуальну». За різним даними, 70-90 % інформації надходить у мозок людини через візуальний канал. Під візуальною культурою в різних джерелах розуміється: • культура грамотного візуального сприйняття; • досвід розпізнавання візуальних кодів, навігація, досвід візуальних комунікацій; • медіакультура й екранні мистецтва; • розвиток емоційно-ціннісних відносин особистості при пізнанні пластичних мистецтв у цілому (живопису, графіки, скульптури, архітектури, поліграфії й графічного дизайну, ТБ і відео, компютерного інтерфейсу й Інтернету, фото, моди, і ін.); • комунікації з використанням візуального каналу, що стосуються «будь-яких аспектів культури». [31, 54] Отже, результатом освоєння візуальної культури ми бачимо розвинену культуру сприйняття візуальних образів, уміння їх аналізувати, інтерпретувати, оцінювати, зіставляти, представляти, створювати на цій основі індивідуальні художні образи. Університет у Міддлсиці, США; «Higher Education Support Program» у Відкритому Соціальному Міжнародному університеті; Соціальний Університет в Окленді, Нова Зеландія; Вільнюський державний університет, Інститут філософії, культури й мистецтва, Литва; Лабораторія візуальних і культурних досліджень (філософський факультет, відділення культурологии ЕГУ), Білорусь й інші вузи. Відправна крапка - наявність образів усюди, у метафорах мови, у творах мистецтва, у нових медіа. Передчуття появи нових способів осягнення дійсності демонструє концепція пластичного мислення представника естетики Просвітництва Г. Лессінга, на думку якого «поетична ілюзія» може «оживити» механічний світ.