Дослідження проблеми засад кримінального провадження, яка є однією з головних у науці кримінального процесу. Визначення та характеристика переваг прийняття нового кримінально-процесуального кодексу України. Ознайомлення з поглядами В.М. Тертишника.
Аннотация к работе
Національний університет «Острозька академія»Добровольська, «якщо ми хочемо взнати, який кримінальний процес держави, ми маємо встановити, якими є принципи, які визначають зміст цього процесу; якщо ми хочемо взнати, яка політична і правова сутність діяльності органів слідства, прокуратури і суду тієї чи іншої держави, ми повинні вивчити цю діяльність із точки зору реалізації в ній основних положень кримінального судочинства цієї держави; якщо ми хочемо взнати, в якому напрямку буде розвиватися кримінальний процес і окремі норми діючого процесуального законодавства, ми повинні вивчити і науково обґрунтувати шляхи і перспективи розвитку, перш за все, основних, принципових положень» [1, с. 129 вживає термін «основні засади» судочинства, визначаючи, що основними засадами є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів, у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обовязковість рішень суду. Нор під засадами кримінального провадження розуміє закріплені в Конституції України, загальновизнаних міжнародних актах та у кримінальному процесуальному законодавстві фундаментальні (базові) керівні для учасників провадження положення, що виражають і визначають найістотніші властивості провадження, вимоги до правил і способу діяльності, насамперед, органів і службових осіб, які ведуть кримінальне провадження та є гарантіями забезпечення дотримання прав, свобод, законних інтересів тих учасників провадження, які залучаються до нього, а в підсумку - виконання завдань кримінального провадження [8, с. Навроцька під принципами (засадами) розуміє безпосередньо закріплені в законі основоположні ідеї, найзагальніші положення, що відзначаються стабільністю і системністю та визначають суть, зміст і спрямованість діяльності субєктів процесу, спосіб і процесуальну форму їх діяльності, порушення яких обов’язково має тягти за собою настання відповідних юридичних наслідків [9, с. Михеєнко в основу визначення принципів поклав таку сукупність властивостей: 1) це найбільш загальні, вихідні положення, ідеї, що мають фундаментальне значення для кримінального процесу, визначають його спрямованість, побудову загалом, форму і зміст його стадій та інститутів; 2) принципи виражають панівні в певній державі політичні та правові ідеї, які стосуються завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах; 3) вони повинні бути закріплені в нормах права; 4) принципи повинні повністю діяти в усіх або кількох стадіях процесу й обов’язково в його центральній стадії - стадії судового розгляду; 5) порушення будь-якого принципу означає незаконність рішення у справі й обов’язково тягне за собою його скасування [10, с.