Основні види авторських договорів, їхні юридичні ознаки. Характерні ознаки договорів про передачу виключного та невиключного авторського права. Сутність зобов’язальних авторських правовідносин. Відмінності авторського договору від інших видів договорів.
Аннотация к работе
Поняття та види договорів про створення й передачу обєктів авторського праваУ статті досліджено основні види авторських договорів, проаналізовано деякі термінологічні проблеми понятійного апарату договірного авторського права, визначено характерні ознаки договорів про передачу виключного та невиключного авторського права. Аналізуючи основні юридичні ознаки різних видів авторських договорів, автор особливу увагу звертає на сутність зобовязальних авторських правовідносин, визначає юридичний зміст основних видів авторських договорів, встановлює критерії відмежування авторського договору від інших видів договорів.
Ключові слова: авторський договір, виключні права, невиключні права, обєкти авторського права, відчуження авторських прав
Авторське право є однією із найбільш значущих і динамічних сфер цивільного права. Це повязано зі стрімким розвитком технічних засобів і технологій, що дозволяють максимально швидко здійснювати копіювання та розповсюдження творів, які визначені законодавством як обєкти авторського права. Юридичним механізмом відчуження прав інтелектуальної власності є укладення спеціальних видів договорів, якими насамперед є авторські договори. Договори у сфері інтелектуальної власності є порівняно новими в системі договірних зобовязань, що зумовлює необхідність подальшого їх дослідження та виявлення проблем застосування чинного законодавства у вказаній сфері. У науці відповідні проблеми досліджувалися такими вченими, як: Ю. Бошицький, В. Дозорцев, Н. Коршунов, Н. Мироненко, О. Орлюк, О. А. Підопригора, О. Рузакова, О. Сергєєв, І. Спасибо-Фатєєва, О. Харитонова, С. Чернишова та ін.
Метою відповідного дослідження є визначення основних видів і ознак авторських договорів як механізму правового регулювання договірних відносин у сфері інтелектуальної власності.
Правове регулювання авторсько-договірних відносин здійснюється спеціальними нормами ЦК України (ст. 1107-1114) «Розпоряджання майновим правами інтелектуальної власності», загальними нормами ЦК України, які стосуються правочинів, зобовязального права, договірного права, позовної давності тощо, а також нормами Закону України «Про авторське право і суміжні права» та іншими нормативними актами. Так, відносини щодо встановлення належності прав на обєкти авторського права регулюються положеннями Книги четвертої «Право інтелектуальної власності», а договірні зобовязання - положеннями Книги пятої «Зобовязальне право» ЦК України та спеціальним законодавством.
Частина 1 ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначає, що автор (чи інша особа, що має авторське право) може передати свої майнові права будь-якій іншій особі повністю чи частково, а передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Згідно з нормами авторського законодавства, авторський договір можна визначити як угоду, за якою автор передає чи зобовязується передати іншій особі свої майнові права у повному обсязі або у певній їхній частині на умовах, визначених сторонами. При цьому авторський договір розглядається не як спосіб відчуження авторських прав, а як засіб реалізації належних авторові авторських прав [1, 28].
За авторським договором автор передає чи зобовязується створити і в установлений договором строк передати твір замовникові для використання обумовленим договором способом, а замовник зобовязується здійснити використання твору або почати його [2, 375].
Автору та іншій особі, що володіє авторським правом, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Як бачимо, для передання авторських прав ліцензія (дозвіл на використання) не може бути як окремою підставою для відчуження авторських прав, обовязковим є оформлення авторського договору. Авторські договори можуть укладатись як ліцензійні угоди.
Характеризуючи авторський договір за загальними рисами, варто зазначити, що він може бути як консенсуальним, так і реальним; як двостороннім, так і одностороннім; як оплатним, так і безоплатним. Прикладом реального договору є випадок, коли автор передає користувачеві права на використання завершеного твору, а користувач одночасно з такою передачею виплачує авторові необхідну винагороду. Законодавець час укладення договору привязує до моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умовах договору, але це не означає, що сторони не можуть вважати договір укладеним саме з моменту передачі обєкта авторського права. Хоча не варто забувати, що предметом авторського договору є не обєкт авторського права, а певні майнові права. Прикладом одностороннього договору є передача автором твору користувачу без покладення на автора будь-яких зобовязань. Безоплатним авторський договір є тоді, коли авторські права передаються на безоплатній основі. Законодавство відносно такої передачі не містить заборон. Однак, відповідно до змісту ч. 2 ст.