Характеристика поняття, історичний розвиток та формування державно-політичних режимів. Їх форми, види та ознаки. Характеристика і особливості авторитарного і тоталітарного режимів. Особливості функціонування демократії в Україні та шляхи її вдосконалення.
Аннотация к работе
Актуальність теми даної курсової роботи: “Поняття та види державно-політичних режимів”, обумовлена тим що кожна держава має свій політичний режим, який позначає сукупність прийомів, методів, форм, способів здійснення політичної державної влади в суспільстві, характеризує ступінь політичної волі, правове положення особистості в суспільстві і визначений тип політичної системи, що існує в країні. Тому в світовій науці політичні режими вивчають у рамках багатьох теоретичних шкіл і напрямів. Античний філософ Арістотель дає два критерії, по яких можна провести класифікацію: по тому, у чиїх руках влада і по тому, як ця влада використовується. “Правильні“ форми держави: монархія (влада однієї людини), аристократія(влада в руках деяких “кращих”).“Неправильні” форми держави - ті, при яких люди, що стоять біля влади,діють у власних інтересах, не піклуючись про благо суспільства. До“неправильних” форм відносяться: тиранія (влада в руках тирана),олігархія (у влади багатої меншості) і демократія (контроль більшості суспільства над владою).Істотний вплив на вид політичного режиму надають історичні традиції країни, а в більш широкому сенсі - свого роду суспільно-політична «атмосфера», що складається часом всупереч побажанням пануючого в державі шару або врозріз з директивними прогнозами. За часів феодалізму характерними були режими абсолютистський, режим своєрідною «феодальної демократії», клерикально-феодальний, мілітаристсько-поліцейський або режим «освіченого абсолютизму». Досвід соціалізму свідчить про можливість прояву народно-демократичних, загальнонародних політичних режимів, але водночас і авторитарних, тоталітарних режимів, режиму робітничо-селянської диктатури. На думку інших,політичний режим взагалі повинен бути виключений зі складу форми держави, оскільки функціонування держави характеризує не політичний, а державний режим. Вузький - робить його надбанням лише державного життя і держави, оскільки він конкретизує інші елементи форми держави: форму правління і форму державного устрою, а також форми та методи здійснення державою своїх функцій.Державно-політичний режим-це поняття, що позначає систему прийомів, методів, форм, способів здійснення державної і політичної влади в суспільстві. По цьому, оцінюючи той чи інший державний режим, даючи йому відповідну оцінку важливо встановити, які методи здійснення державної влади є головними, провідними, складають домінанту державного режиму. Тому категорія політичного режиму не говорить про державу - монархію чи республіку, а про саму суть влади, про засоби і способи володарювання словом, про владу демократичну і недемократичну, авторитарну. Саме обсяг повноважень влади, способи і методи її діяльності, ступінь свободи індивідів дозволяють належно оцінити характер існуючому в суспільстві державного режиму. Аналіз основних законів різних країн свідчать, що предметом конституційного регулювання є наступні елементи державного режиму: - державна влада, яка має своєю основою політичну владу народу, політичне панування певної соціальної групи;В сучасному світі можна говорити про 140-160 режимів, які трохи відрізняються один від одного. З урахуванням цих критеріїв сучасні державно-правові (політичні) режими поділяються на демократичні та антидемократичні. Античний філософ Арістотель дає два критерії, по яких можна провести класифікацію: 1 по тому, в чиїх руках влада; При цьому він виділяв три "правильні” форми держави: монархія (влада однієї людини), аристократія (влада в руках небагатьох "кращих"), політія (влада більшості з середніх в майновому відношенні людей). До "неправильних" форм відносяться: тиранія (влада в руках тирана), олігархія (при владі знаходиться багата меншина ) і демократія (контроль суспільства - більшості над владою).Авторитаризм - політичний режим влади, не обмеженої правом, що спирається на пряме насильство і здійснюваної одноосібним правителем або правлячою елітою. Історичне різноманіття форм авторитаризму показує, що цей політичний режим сполучимо з різними по природі суспільними і політичними системами - рабовласництвом, феодалізмом, капіталізмом, соціалізмом, демократієюі монархією. До числа загальних рис авторитарних режимів відносять наступні:-Авторітарна влада має своїм джерелом насильницьке захоплення влади. Вона не формується народом і не обмежується правом; - Для неї характер незлиття законодавчої, виконавчої та судової влади; - При авторитаризмі влада спирається на адміністративний, поліцейський і військово-каральний апарат, тримається на неприкритому насильстві або можливості його безпосереднього застосування; - Авторитаризм припускає жорсткий централізм управління, монополізацію влади в руках правлячої еліти або вождя; - У соціальному плані авторитаризм намагається стати вище класових розходжень, виразити загальнонаціональний інтерес, що супроводжується соціальною демагогією, популізмом; - У зовнішній політиці для нього характерні агресивні імперські установки.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Історичний розвиток та формування державно-політичних режимів
Розділ 2. Поняття та особливості державного режиму
2.1 Поняття, форми та ознаки державного режиму
2.2 Види державних режимів
Розділ 3. Характеристика і особливості антидемократичних і демократичних режимів
3.1 Особливості авторитарного режиму
3.2 Сутність та різновиди тоталітарного режиму
3.3 Поняття та види демократичного режиму
Розділ 4. Особливості демократичного режиму в Україні. Шляхи вдосконалення