Норми українського законодавства щодо правової природи арбітрабільності, її види. Співвідношення понять арбітрабільності та допустимості в теорії міжнародного комерційного арбітражу. Арбітрабільність як підстава для скасування арбітражного рішення.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса Шевченка2 статі 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване, якщо суд визначить, що об’єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України. У статті II (1) зазначається, що «кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов’язуються передавати в арбітраж усі або будь-які спори, що виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з будь-яким конкретним договірним або іншим правовідношенням, об’єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду». Притики, «арбітрабельність, або допустимість третейської угоди, - це відповідність спору, що виник між сторонами, категорії спорів, які можуть бути предметом третейського розгляду на підставі права, яке застосовується при вирішенні спору» [18, с. У матеріально-правовому аспекті допустимість розгляду спору арбітражем служить умовою дійсності арбітражної угоди, в процесуальному аспекті допустимість розгляду спору арбітражем, як і підвідомчість, є передумовою права на звернення до арбітражу [20, с. Більш того, на його думку, можливість зміни підвідомчості розгляду спору є фундаментальним принципом третейського процесу, без якого неможливо уявити існування цього інституту; волею приватної особи змінюється непорушна основа публічної влади - виключне право держави здійснювати вирішення спору [21, с.