Значення понять "право людини на охорону здоров’я", "здоров’я" та "охорона здоров’я". Вплив соціальних факторів, спадкових, природних чинників та економічних умов, що є у державі. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Аннотация к работе
виховання та інклюзії Розділ І в загальноосвітній простір Вчені архівні комісії - складова частина української науки кінця ХІХ - початку ХХ ст. Режим доступу: librar.org.ua/sections_load.php?s=history&id К.: Наук. думка, 1992. Стрижова // Катеринославська вчена архівна комісія.Стаття розкриває структуру природного права людини на охорону здоровя і значення понять «право людини на охорону здоровя», «здоровя» та «охорона здоровя». Аналіз міжнародно-правових актів дає можливість зробити висновок, що структурними елементами права людини на охорону здоровя як загальносоціального (природного) права людини є такі можливості: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоровя; заборона катування чи жорстокого, нелюдського або принижуючого гідність поводження чи покарання, зокрема, особу не може бути без її вільної згоди піддано медичним чи науковим дослідам; зниження рівня мертвонароджуваності та дитячої смертності й здорового розвитку дитини; покращення всіх аспектів гігієни зовнішнього середовища і гігієни праці у промисловості; запобігання і лікування епідемічних, ендемічних, професійних та інших хвороб і боротьба з ними; медична допомога; консультативні й просвітницькі послуги; справедливі й сприятливі, безпечні та здорові умови праці; охорона материнства; захист дітей і молоді у сфері охорони здоровя. З одного боку, вживається терміносполучення - право на здоровя, з іншого, - право на охорону здоровя. У 1948 році у Преамбулі Статуту ВООЗ були закріплені 4 основоположні імперативи охорони здоровя: 1) здоровя - це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів; 2) володіння найвищим досяжним рівнем здоровя є одним з основних прав кожної людини без врахування ознак раси, релігії, політичних переконань, економічного чи соціального стану; 3) можливість користуватись усіма останніми досягненнями у сфері охорони здоровя є одним з фундаментальних прав кожної людини; 4) держави несуть відповідальність за здоровя своїх народів і зобовязані застосовувати для його охорони необхідні соціальні, правові й медико-санітарні заходи [7]. Аналіз загальнотеоретичної наукової літератури щодо визначення поняття природного права людини у сукупності з іншими аспектами дослідження цього питання дає можливість запропонувати наступне визначення права людини на охорону здоровя як природного права: право на охорону здоровя як загальносоціальне (природне) право людини - це можливість людини використовувати всі соціальні, насамперед державні, засоби, спрямовані на збереження, зміцнення, розвиток та, у випадку порушення, відновлення максимально досяжного рівня фізичного й психічного стану її організму.
Список литературы
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: Перун, 2004. - 1208 с.
2. Воробьев М. К. Охрана гражданских прав - конституционный принцип советского государства // Проблемы действия и совершенствования советского гражданского процесуального законодательства: Межвузовский сборник научных трудов. - Свердловск, 1982. - C. 24.
3. Глухарева Л. И. Права человека в современном мире (социально-философские основы и государственно-правовое регулирование). - М.: Юристъ, 2003. - 7 c.
4. Декларація про політику у сфері забезпечення прав пацієнта у Європі від 1994 р. // Права людини в системі взаємовідносин «лікар - пацієнт» у відкритому суспільстві. Серія «Бібліотека сімейного лікаря». - К.: Медицина України. - 2000. - Вип. 1. - 87 c.
5. Европейская социальная хартия: справочник (пер. с фр.) - М.: Международные отношения, 2000. - C. 171-173.
6. Загальна Декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. - 2-е вид. - К.: Юрінформ, 1992. - 22 c.
7. Иваненко В. А., Иваненко В. С. Социальные права человека и социальные обязанности государства: международные и конституционные правовые аспекты. - СПБ.: Юридический центр Пресс, 2003. - 129 c.
8. Конвенція про права дитини від 1989 року // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. - 2-е вид. - К.: Юрінформ, 1992. - C. 123-146.
9. Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР. - М.: Юридическая литература, 1981. - C. 192-193.
10. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р. // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. - 2-е вид. - К.: Юрінформ, 1992. - 79 c.
11. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 1966 року // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. - 2-е вид. - К.: Юрінформ, 1992. - C. 36-58.
12. Наливайко О. І. Теоретико-правові проблеми захисту прав людини: Ав-тореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. - К., 2002. - C. 1.
13. Проблемы общей теории права и государства: Учеб. для вузов / Под общ. ред. чл.-кор. РАН, д.ю.н., проф. В. С. Нерсесянца. - М.: Изд. группа «НОРМА-ИНФРА», 1999. - C. 4.
14. Рабінович П. М., Федик С. Є. Особливості тлумачення юридичних норм щодо прав людини (за матеріалами практики Європейського суду з правлю-
91
Розділ І Сучасні проблеми навчання, людей з інвалідністю дини) // Праці Львівської Лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України. Серія I. Дослідження та реферати / Редкол.: П. Рабінович (гол. ред.) та ін. - Львів: Астрон, 2004. - Вип. 5. - C. 3.
15. Рожнов В. И. Проблемы глобализации и права человека // Материалы межвузовской научно-практической конференции, посвященной 54-й годовщине со дня принятия Всеобщей декларации прав человека «Права человека: история и современность». - М.: Изд-во МГУ, 2003. - 59 c.
16. Сергеев А. Профессия врача: юридические основы. - К.: Выща школа, 1988. - 124 с.
17. Сосніна О. В. Удосконалення юридичного механізму захисту прав людини // Матеріали II регіональної наукової конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (лютий 1996 р.) - Львів, 1996. - C. 41-45.
Отримано 05.03.2013 р.
УДК 37.046.016(430) І. С. Ожема, магістр з перекладу
ДОШКІЛЬНА ОСВІТА; ШКІЛЬНЕ
ТА ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ ІНВАЛІДІВ У ФРН
Статтю присвячено вивченню організації навчання осіб з фізичними вадами здоров’я у ФРН. Розглянуто тексти важливих Законів, а також друковані публікації федерального відомства. Подано важливі адреси і телефони, куди слід звертатися за допомогою та консультацією, зокрема Федерального міністерства праці та соціального захисту. Автором запропоновано рекомендації щодо покращення інтеграції інвалідів у суспільне життя України.
Ключові слова: соціальний кодекс, право на навчання і працю, інтеграційний процес, «Порадник для людей з інвалідністю».