Визначення поняття та головне призначення правотворчості, її ознаки та основні функції. Характеристика принципів гуманізму, демократизму, законності, гласності, науковості і системності. Законодавча техніка, стадії та суб"єкти правотворчого процесу.
Аннотация к работе
Укоопспілка Полтавський кооперативний технікум Полтавської облспоживспілки Курсова робота по дисципліні: Теорія держави і права на тему: Поняття та соціальне призначення правотворчості Виконала: студентка групи Пр - 22 Лебедь А. Перевірив викладач: Стрілко Д.Л. Полтава 2009 План Вступ 1. Законодавча техніка Висновки Список використаних джерел та літератури Вступ Актуальність теми. Це пояснюється тим, що саме правотворчість дає життя праву, породжує, формує й оформлює його. Підвищення якості правових рішень, зниження до мінімального рахунку неефективних нормативних актів - постійне завдання законодавця. Закони необхідні для людей, суспільства, і не можна допускати прийняття поспішних, непродуманих нормативно - правових рішень, адже будь - яка помилка законодавця тягне невиправдані матеріальні затрати, порушення інтересів громадян. Проте це не так, оскільки створення правових норм - один із напрямків діяльності, притаманний не тільки державним органам та органам місцевого самоврядування. Над даною темою працювали такі вчені - правовики, як: Калюжний Р.А., Ведєрніков Ю.А., Грекул Р.С., Волинка К.Г., Зайчук О.В., Лисенков С.Л., Оборотов Ю.М., Ковальський В.С., Козінцев Т.П., Ющик О.І. та інші. Курсова складається зі вступу, трьох розділів: Розділ І Поняття, функції та принципи правотворчості, Розділ ІІ Характеристика стадій правотворчого процесу та їх суб’єкти, Розділ ІІІ Законодавча техніка, висновків і списку використаних джерел та літератури. 1. Поняття, функції та принципи правотворчості Правотворчість - це правова форма діяльності держави за участю громадянського суспільства (у передбачених законом випадках), пов’язана із встановленням (санкціонуванням), зміною, скасуванням юридичних норм. Правотворчість виражається у формуванні, систематизації, прийнятті та оприлюдненні нормативно - правових актів. Законотворчість є виключною монополією представницьких вищих органів держави (в Україні - Верховної Ради) або народу (громадянського суспільства) у передбачених законом випадках. Для складання текстів проектів можуть бути залучені спеціалісти тієї чи іншої галузі.