Ретроспективний аналіз відповідальності за злочини проти моральності за національним та зарубіжним кримінальним законодавством. Проблеми забезпечення кримінально-правової охорони моралі. Рекомендації щодо вдосконалення статей кримінального закону.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ Поняття та система злочинів проти моральності у кримінальному праві України Спеціальність: 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова Міністерства освіти і науки України.Діючий Кримінальний кодекс (далі КК) України, враховуючи складність такого положення і необхідність більш ефективного правового захисту, повернувся, в певній мірі, до традицій, які існували раніше, коли злочини проти моральності мали самостійний статус у системі Особливої частини. Але такий підхід вітчизняного законодавства викликає необхідність подальшого наукового дослідження цієї групи злочинів у історичній ретроспективі та у сучасний час, порівняльно-правовій площині з метою більш детального дослідження широкого кола питань як власного досвіду, так і з корисного досвіду щодо регламентації відповідальності за злочини проти моральності у зарубіжних країнах. злочин кримінальний мораль закон Потрібно відмітити, що проблемам кваліфікації злочинів проти моральності, розмежування цих суспільно-небезпечних діянь з суміжними складами у кримінально-правовій літературі приділялася і приділяється досить чільна увага, зокрема в працях таких українських та зарубіжних вчених, як М.М.Абрашкевич, Ю.М.Антонян, Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, В.М.Броннер, В.О.Владимиров, П.А.Воробей, С.Б.Гавриш, В.О.Глушков, В.Г.Грищук, А.А.Габіані, І.М.Даньшин, С.Ф.Денисов, Т.А.Денисова, В.П.Ємельянов, М.А.Єфімов, В.О.Іваненко, О.М.Костенко, В.П.Лановенко, Ч.Ломброзо, В.І.Лебеденко, П.С.Матишевський, М.І.Мельник, А.А.Музика, В.І.Осадчий, В.О.Навроцький, О.В.Наден, Ю.Є.Пудовочкін, В.М.Попович, А.Плешаков, В.М.Смітієнко, А.А.Станська, В.В.Сташис, Є.Л.Стрельцов, І.А.Топольськова, Є.В.Фесенко, В.Л. Однак на системному рівні злочини цієї групи ще не досліджувалися, проте саме цей підхід дозволяє реформувати законодавчі дефініції щодо деяких злочинів проти моральності з метою позбавлення певного перетинання їх ознак як між собою, так і з ознаками інших видів злочинів; правильно вирішити питання щодо розмежування злочинів проти моральності з іншими злочинами, а також кваліфікації за сукупністю злочинів; проаналізувати техніко-юридичні та змістовні компоненти окремих складів злочинів проти моральності з позицій виявлення прогалин правового регулювання, колізій кримінально-правових норм, адекватності відображення системою діючих складів злочинів реальної кримінологічної обстановки в країні тощо. -підготувати теоретичні висновки та практичні рекомендації щодо вдосконалення статей кримінального закону, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти моральності, з метою підвищення ефективності захисту моральності в Україні.“Система злочинів проти моральності в історії кримінального права України” містить ретроспективний аналіз становлення та розвитку кримінального законодавства України про злочини проти моральності, а також генезису вітчизняної кримінально-правової доктрини щодо порозуміння та правил кваліфікації цієї групи злочинів. “Історія становлення та розвитку кримінального законодавства України про злочини проти моральності” зазначається, що першим законодавчим актом, який діяв на території України і яким передбачалася відповідальність за злочини проти моральності у їх сьогоднішньому порозумінні був Статут Великого Князівства Литовського в редакції 1588 р., де вони містилися у розділі чотирнадцятому “О воровстве всякого рода”. Але не дивлячись на це, слід зазначити, що ані у законодавця, ані у кримінально-правової доктрини не було достатньо чітких уявлень про моральність як обєкт кримінально-правової охорони, про що свідчить розташування багатьох статей про злочини такого роду в інших розділах та главах (зокрема, “поругание над погребенным”, “поругание публичных памятников”, “умышленное развращение нравственности детей”, “вовлечение родителями своих детей в какое-либо преступление” та інші). “Формування кримінально-правової доктрини щодо злочинів проти моральності” надається аналіз теоретичних уявлень щодо юридичної природи злочинів проти моральності, а також юридичної характеристики та правил кваліфікації цих діянь, які панували у кримінально-правовій доктрині часів дії Укладення про покарання кримінальні та виправні та Кримінального Укладення, який дозволяє зробити висновок про те, що більшість з них не втратили своєї актуальності. Це, зокрема, трактовка злочинів проти моральності як діянь, що “подрывают этические устои общества”, критерії розмежування суто статевих злочинів та злочинів проти моральності у статевій сфері, майнових злочинів та осквернення (“поругания”) місць поховання, памятників історії та культури як злочинів проти моральності та інше.