Дослідження правової природи та змісту поняття "іноземний елемент" в цивільному судочинстві України, аналіз механізму його застосування. Розробка та обґрунтування висновків щодо вдосконалення понятійного апарату цивільного процесуального законодавства.
Аннотация к работе
3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим аналіз судової практики переконує, що поширеним субєктом цивільного процесу виступають не тільки люди (громадяни), а й юридичні особи та інші утворення, гарантування рівності прав та свобод яких також визначено положеннями Конституції України та іншими національними нормативними актами. Отже, право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у разі їх порушення, законодавством надано не тільки громадянам, а й іншим субєктам цивільних процесуальних відносин, зокрема юридичним особам. 414 ЦПК України встановлено правило, за яким підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК України, законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України [13]. Відносини з іноземним елементом окремі представники доктрини міжнародного приватного права поділяють на кілька груп: відносини, субєктом яких виступає особа, яка за своїм характером є іноземцем; відносини, в яких хоча всі учасники належать до однієї держави, але обєкт (майно), у звязку з яким виникають ці відносини, перебуває за кордоном; відносини, виникнення, зміна або припинення яких повязані з юридичним фактом, що має місце за кордоном [1, с.