Основні підходи в юридичній літературі до розуміння правових актів. Аналіз загальних та спеціальних функцій правових актів. Обґрунтування тези про доцільність розмежування індивідуальних та ненормативних правових актів всупереч традиційному підходу.
Аннотация к работе
Поняття та ознаки правових актів сутність усталеної термінології, уніфікованих юридичних процедур щодо примирення, несистематизованість норми, якими регулювались примирні практики.З одного боку, право повинно реагувати на ті зміни, що відбуваються у суспільстві, а з іншого - право саме виступає інструментом, за допомогою якого можна найшвидше і якісно здійснити необхідні перетворення. Це можна пояснити тим, що правовий акт оформлюється у встановлених законом випадках у вигляді письмового документа та може бути актом-документом, зміст якого фіксується у встановленій законом документальній формі, або актом-дією, за допомогою якого виникає юридичний результат (встановлення правових норм, їх застосування і т.д.). Рабінович у контексті дослідження зовнішньої форми прояву права під нормативно-юридичний актом розуміє письмовий документ компетентного органу держави (або уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи громадського обєднання), в якому закріплено забезпечуване нею формально обов’язкове правило поведінки загального характеру. До таких переваг, зокрема, належать можливості: найбільш чітко й ясно формулювати зміст юридичних прав і обовязків; довести зміст юридичної норми до відома адресатів якнайшвидше; забезпечити сприятливі умови для оперативного відшуковування потрібної норми права; створити оптимальні умови для правильного - з погляду нормотворця - розуміння адресатом норми її змісту, смислу; оперативно змінювати чи скасовувати юридичну норму; полегшувати впорядкування, систематизацію численних юридичних норм10. Під нормативно-правовими актами, які часто для скорочення називають просто правовими актами, розуміють виражені у письмовій формі рішення компетентних державних органів, в яких містяться норми права.