Характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права. Предмет, об"єкт правового регулювання та функції міжнародного права. Система сучасного міжнародного права. Зв"язок міжнародного та внутрішньодержавного права.
Аннотация к работе
Тема 1: „ Поняття та особливості сучасного міжнародного права”В сучасному світі вченими запропоновано понад тисячу різноманітних визначень міжнародного права, але їм так і не вдалося дійти згоди навіть з найбільш принципових питань. Одна група вчених наполягає на тому, що міжнародне право - це система юридичних норм, які створені визнаними і вповноваженими на те субєктами міжнародного права і регулюють відносини між ними. Він зводиться до одночасної реалізації трьох завдань: 1) застосування чинних норм міжнародного права; 2) ліквідацію небездоганних минулих правових рішень; 3) встановлення цілей у спільних інтересах субєктів і забезпечення їх засобами досягнення. Розуміння міжнародного права першими більше відповідає природі того права, яке функціонувало від Вестфальського миру 1648 р. і до Другої світової війни. Водночас визначати міжнародне право лише як процес прийняття рішень небезпечне зведенням права до застосування сили, відривом процесуальних компонентів міжнародного права від матеріальних (головною з яких на будь-якій стадії розвитку залишається система норм), невиправданою ревізією чинного нормативного комплексу (а можливо, і його нехтуванням), ототожненням міжнародного права з програмою його розвитку.На жаль, застосування термінів „предмет міжнародного права” і „обєкт міжнародного права” ще не визначено, і те, що одні автори називають предметом, інші можуть називати обєктом, і навпаки. Отже під предметом (обєктом) міжнародних відносин розуміють особливий вид соціальних відносин - міжнародні відносини, що мають міждержавний характер. Це твердження різні автори формулюють по-своєму, проте різниця полягає тільки в тому, що одні автори не виходять за межі суто державних відносин, а інші - цю сферу розширюють, беручи до уваги відносини не тільки між державами, як основними субєктами міжнародного права, але й іншими - державоподібними утвореннями, націями, що боряться за незалежність тощо. Було б неправильним стверджувати, що міжнародне право "обслуговує" міжнародні відносини, але безсумнівно враховує інтереси і потреби міжнародного товариства. Розвиток таких інститутів міжнародного права, як морське право, у тому числі право на економічну зону або ресурси континентального шельфу, врешті-решт є розширенням територіального суверенітету прибережної держави, що раніше не уявлялося можливим; розмежування повітряного і космічного просторів і, таким чином, встановлення державного суверенітету на висоту 100-110 км також відповідає новим, зростаючим потребам товариства держав; заміна поняття "родина цивілізованих держав" на поняття "міжнародне товариство" і включення до нього всіх без винятку країн нашої планети - все це відповідь на нові потреби відносин між державами.Можна говорити про елементарний структурний рівень - структуру норми, компонентну структуру на рівні інституту і галузі міжнародного права. Існують також регіональні міжнародно-правові комплекси (наприклад європейське право людини, право ЄС, комплекс міжамериканських норм права тощо), які регулюють специфічні міждержавні відносини країн конкретного регіону. Коли йдеться про ієрархічну структуру міжнародного права, доцільно виділити основні принципи міжнародного права як головні провоутворюючі засади цієї системи права. У системі міжнародного права вони є тим ядром, навколо якого формуються галузі міжнародного права. До таких інститутів належать інститут міжнародної правосубєктності, інститут міжнародної правотворчості, інститут застосування норм міжнародного права, інститут міжнародно-правової відповідальності, інститут відновлення порушених правовідносин (інститут розвязання міжнародних суперечностей) та ін.Тепер частково ця проблема вирішується Віденською конвенцієюпро право міжнародних договорів, відповідно до якої держави не мають права посилатися на внутрішнє законодавство для виправдання невиконання міжнародного договору. А міжнародне право складається не тільки з міжнародних договорів, але й зі звичаєвих норм, резолюцій міжнародних організацій, інших джерел. "Про міжнародні договори України" тощо) можна дійти певних висновків: а) Україна визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права над нормами внутрішньодержавного права; б) якщо належно укладеним міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, котрі встановлені законодавством України, то застосовуються норми міжнародного договору. Слід підкреслити, що це правило міститься в багатьох законах України, прийнятих в останні роки; в) нарешті, міжнародні договори, згода на обовязковість котрих дана Верховною Радою України, стають частиною її внутрішнього ("національного") законодавства. Виходять з того, що основні принципи сформульовано й закріплено в Статуті ООН, а затим у Декларації про принципи міжнародного права щодо дружніх відносин між державами відповідно до Статуту ООН, прийнятої у 1970 р., де перелічені 7 принципів.
План
План
1. Проблема визначення міжнародного права. Характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права
2. Предмет та обєкт правового регулювання. Функції міжнародного права
3. Система сучасного міжнародного права, його галузі та інститути
4. Взаємовплив міжнародного та внутрішньодержавного права
5. Проблеми сучасного міжнародного права міжнародний право система внутрішньодержавний
1. Проблема визначення міжнародного права. Характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права