Поняття та сутність юридичного права, його функції та задачі. Характеристика та значення нормативно-правових актів в суспільстві. Право-регулятор суспільних відносин у правовій системі, особливості та призначення інститутів права і правових норм.
Аннотация к работе
Рівненський державний гуманітарний університетПраво - система принципів і норм, правила поведінки, які формально закріплюють міру свобод і справедливості. Кожне суспільство має регулювати відносини між людьми, охороняти і захищати ці відносини. У системі таких норм право посідає основне місце. Обєктивне - система всіх правових приписів, що встановлені, охороняються, захищаються державою, мають загальнообовязковий характер, є критерієм правомірної чи неправомірної поведінки та існують незалежно від індивідуальної свідомості субєкта права. Право, як волевиявлення держави - це система загальнообовязкових, формально визначених, установлених чи санкціонованих державою, гарантованих і забезпечених нею правил поведінки, що тісно між собою звязані та регулюють суспільні відносини між людьми в інтересах певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві.До джерел права відносять: нормативний акт, правовий звичай, судовий чи адміністративний прецедент, нормативний договір. Нормативний договір - обєктивні формально обовязкові правила поведінки загального характеру, що встановленні за домовленістю і згодою двох чи більше субєктів і забезпечуються державою (про утворення федерації). Нормативно-правовий акт - рішення компетентних субєктів, що виноситься в установленому законом порядку, має загальний характер, зовнішній вигляд офіційного документа в письмовій формі, забезпечується державою та породжує юридичні наслідки. Закони - нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами, мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини в країні. Усі закони мають вищу юридичну силу: · ніхто, крім органів законодавчої влади, не може приймати закони, змінювати чи скасовувати їх;Призначення права як втілення соціальної справедливості виявляється у тому, що: - право засновується на принципах гуманізму та справедливості; право забезпечує справедливу рівність субєктів у процесі реалізації та захисту їхніх прав, а також встановлення їхніх обовязків; виконуючи гуманістичну функцію, право дає можливість реалізувати в конкретній поведінці людей ті принципи справедливості, які найповніше відповідають рівневі розвитку суспільства й держави. Отже, надаючи субєктам права рівні можливості, покладаючи рівні обовязки та встановлюючи рівну відповідальність, право виступає як засіб забезпечення справедливості в реальній суспільній практиці. Правосвідомість розглядається як вид суспільної свідомості, що криє в собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій і компетенцій, а також уявлень і настанов, які характеризують ставлення людини, суспільних груп і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, форм і методів правового регулювання.Найхарактернішими є імперативний метод, що чітко визначає межі поведінки субєктів (наприклад, заборона правопорушень), та диспозитивний, що дає можливість субєкту вибрати з установлених державою той варіант поведінки, що найповніше відповідає його інтересам (наприклад, можливість укласти трудовий договір на одному чи кількох підприємствах). Галузь права - це сукупність правових норм, що становлять самостійну частину системи права та регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин своїм особливим методом.
План
План
1. Поняття та ознаки права
2. Форми права
3. Право - регулятор суспільних відносин у правовій системі
4. Інститути права і правових норм
Література
1. Поняття та ознаки права
Список литературы
1. Правознавство: Навч. посібник / В.І.Бобер, С.Е.Демський, А.М.Колодій та ін.; За ред. В.В.Копєйчикова - 2-ге вид., перероб. та допов. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 704с.
2. Основи правознавства: Проб. Підручник для 9кл. серед. загальноосвіт. шк. / За ред. І.Б.Усенка. - К.: Ірпінь, 1997. - 416с.